Монографії та довідкові видання

1. Акимова Л., Дмитриева Н. Античное искусство: Очерки. – М., 1988.

2. Брабич В., Плетнева Г. Зрелища древнего мира. – Л., 1971.

3. Вогэн А. К. Этруски. – М., 1998.

4. Вощинина А. Римский портрет. – Л., 1974.

5. Древние цивилизации. / Под. ред. Г. Л. Бонгард-Левина. – М., 1989.

6. Кнабе Т. Древний Рим – история и повседневность: Очерки. – М., 1986.

7. Культура Древнего Рима.: В 2т. – М., 1986.

8. Легенды и сказания Древней Греции и Древнего Рима / Сост. А. Нейхардт. – М., 1990.

9. Лосева Н., Сидорова Н. Искусство Этрурии и Древней Италии. – М., 1988.

10. Немировский А. Этруски. От мифа к истории. – М., 1983.

11. Памятники мирового искусства. Искусство этрусков и Древнего Рима. – М., 1983.

12. Соколов Г. Искусство Древнего Рима. – М., 1971.

13. Соколов Г. Искусство этрусков. – М., 2002.

14. Чубова А., Иванова А. Античная живопись. – М., 1966.

15. Этруски: Италийское жизнелюбие. – М., 1998.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Акведук – у давньоримській архітектурі споруда у вигляді кам’яного або бетонного аркового мосту, яким переводять водопровідні труби через глибокі яри, ущелини або долини рік.akweduk

Атрій – головне приміщення, приймальня в давньоримському багатому будинку, де зберігали зображення домашніх богів і маски предків. Центр А. займав неглибокий прямокутний басейн, над яким у даху був отвір для освітлення і стоку дощової води.atrij

Базиліка – прямокутна видовжена споруда, поділена на три або п’ять повздовжніх нав рядами колон; при цьому центральна нава є вищою та ширшою від бічних. У Давньому Римі Б. була адміністративною спорудою для торговельних операцій та засідань суду. У добу Середньовіччя форма базиліки широко застосовувалася для християнських храмів.bazylika

Бетон – штучний кам’яний будівельний матеріал, який отримують завдяки застиганню і ствердінню суміші в’яжучих речовин (гіпс, вапно), заповнювачів (камінь, цегла) і води. Пластичність незастиглої бетонної суміші дозволяє надавати спорудам криволінійну форму. Римляни влаштовували дерев’яну опалубку, у простір між стінками заливали бетон – суміш пуццолани (“вулканічний пісок”, який видобували біля підніжжя Везувію), вапна, щебеню, гальки та яєць. Після застигання такий розчин перетворювався на монолітну тверду масу, міцну, як камінь. Римські архітектори використовували цей спосіб у будівництві склепінь і куполів (купол Пантеону, хрестове склепіння терм Каракалли). Такий спосіб будівництва отримав назву монолітно-оболонкової системи. Ця техніка значною мірою визначила композиційні особливості давньоримської архітектури: розмах, просторовість, монументальність. На бетонні стіни зовні та всередині за допомогою металевих скоб навішувалося облицювання з мармурових кольорових плит, наносилася стукова ліпнина, розписи.

Віадук – у давньоримській архітектурі довгий арковий міст на високих опорних стовпах.

Гротеск – вид орнаменту, в якому примхливо, фантастично переплелися рослинні, тваринні та антропоморфні форми, декоративні мотиви (маски, канделябри, трофеї, посуд). Гротески сформувалися в оздобленні архітектури Давнього Риму періоду імперії. Г. відкрили 1480 р. в Римі в руїнах Золотого дому імператора Нерона (54-68 рр. н.е.), приміщення якого були засипані землею (їх називали “гротами”).hrotesk

Екседра – архітектурна форма у вигляді півциліндра, перекритого чвертю сфери – конхою. В античному Римі обов’язкова частина терм, палаців, багатих житлових будинків. Невеликі Е. влаштовувалися у вигляді глибокої ніші у стіні або окремого павільйону, який був місцем відпочинку й бесід. Виділяють ажурні Е. – колонада розташована півколом і увінчана конхою.

Еней – у античній грецькій та римській міфології син Анхіса й Афродіти-Венери. Брав участь в обороні Трої. Вергілій в “Енеїді” розповідає про те, що Е. після загибелі Трої переселився в Італію і заснував Рим. Нащадками Е. вважали себе представники роду Юліїв (зокрема, Юлій Цезар і Август).

Інсула – у давньоримській архітектурі багатоповерховий житловий будинок з кімнатами чи квартирами, які винаймалися. І. з’явилася не пізніше ІІІ ст. до н.е.insula

Кесони – квадратні заглиблення на стелі, склепінні, куполі.kesony

Конха – склепіння у вигляді чверті сфери, що перекриває півциліндричні частини споруди.

Марс – у давньоримській міфології бог війни, вважався сином Юпітера і Юнони, батьком близнят Ромула і Рема, засновників Риму. Атрибути М. – щит і спис, його супутники – вовк і кінь.

Матута – давньоіталійська богиня шлюбу, сім’ї, дітонародження. Свято Матралії на її честь у Римі святкували 11 червня.

Менрва – в етруській міфології богиня – покровителька материнства, захисниця етруських міст. Разом з Тінією та Уні утворювала верховну тріаду богів.

Мінерва – у давньоримській міфології богиня – покровителька ремесел і наук, втілення мудрості, захисниця міст. Можливо, походить від етруської богині Менрви. У римлян разом з Юпітером і Юноною належала до верховної тріади капітолійських богів.

Ордер композитний – архітектурний ордер, який сформувався в архітектурі Давнього Риму часів імперії. Капітель О.к. складена у верхній частині з іонійських волют, внизу – з двох рядів акантового листя, характерних для коринфської капітелі. О.к. вперше застосований в арці Тита (91 р. н.е.).kompozyt

Ордер тосканський – архітектурний ордер, який сформувався в архітектурі Етрурії внаслідок своєрідного трактування форм грецького дорійського ордера. Серед усіх античних ордерів найбільш масивний і приземкуватий. На відміну від грецького дорійського ордера, колона О.т. має базу, стовбур без канелюр, антаблемент з гладким фризом. О.т. широко застосовувався для декорування нижніх ярусів споруд Давнього Риму.toskana

Ордерна аркада – оздоблена античним ордером аркада.ord arkad

Пенати – у давньоримській міфології боги – охоронці домашнього вогнища. П. римські державні вважалися однією з головних святинь Риму, символом непереможності та вічності імперії. П. привіз із Трої Еней, їх розташували всередині храму Вести на Римському форумі. Рельєфне зображення жертвопринесення у святилищі пенатів, яке здійснює Еней, збереглося на “Вівтарі миру”.

Пілястра – плоский прямокутний у перетині вертикальний виступ у стіні, оформлений у вигляді колони.piljastr

Псевдопериптер – у етруській та давньоримській архітектурі тип храму з целлою, оточеною півколонами і портиком на головному фасаді. П. сформувався на ґрунті давньогрецького периптера.psewdoper

Склепіння – перекриття споруди, що має криволінійні обриси. У римській архітектурі найпоширеніші циліндричне, що має форму горизонтального півциліндра і спирається на паралельні стіни або ряди стовпів, і хрестове, утворене двома циліндричними склепіннями, що перетинаються під прямим кутом.sklepin

Стук – матеріал з випаленого і розтертого гіпсу з клеєм, іноді з мармуровою пудрою. С. використовують для декоративної ліпнини стін і архітектурних деталей. С. широко застосовувався у давньоримському мистецтві.

Терми – у архітектурі Давнього Риму лазні, які були також громадськими і спортивними спорудами. Як тип споруди сформувалися приблизно в ІІ ст. до н.е. Складалися з гарячої (кальдарій), теплої (тепідарій), холодної (фрігідарій) лазні, вестибюля, роздягалень, а також соляріїв, парилень із сухою та вологою парою, палестр – залів для занять спортом, залів для зібрань. Величезні внутрішні приміщення перекривалися циліндричними і хрестовими склепіннями, куполами. Площа найбільших терм Давнього Риму – Каркали (206-216 рр.) 216х112 м, діаметр купола 35 м.

Тінія, Тін – у етруській міфології бог неба, громовержець, повелитель блискавок. Разом з Уні та Менрвою утворював верховну тріаду богів.

Тога – верхній одяг вільних громадян у Давньому Римі, довгий білий плащ без рукавів.toha

Туран – у етруській міфології богиня – володарка всього сущого, ототожнювалася з грецькою Афродітою.

Уні – у етруській міфології богиня – покровителька царської влади. У. ототожнювалася з грецькою Герою і римською Юноною. Разом з Тіном та Менрвою утворювала верховну тріаду богів.

Хару – в етруській міфології демон смерті, зловісний і мовчазний, вісник смерті та провідник душ померлих у підземне царство.

Юнона – у давньоримській міфології богиня – покровителька шлюбу, материнства. Дружина Юпітера, ототожнювалася з давньогрецькою богинею Герою і етруською Уні. Разом з Юпітером і Мінервою утворювала верховну тріаду богів, яким було присвячено храм на Капітолії.

Юпітер – у давньоримській міфології цар богів, бог війни і перемоги, покровитель землеробства. Разом з Юноною і Мінервою утворював верховну тріаду богів, яким було присвячено храм на Капітолії. У період римської імперії Ю. стає богом римської держави, її могутності та непереможності, покровителем імператорів, що сприяло поширенню культу Ю. у війську і в усіх провінціях. Атрибутами Ю. є фігурка крилатої Вікторії, яку він тримає в руці, та орел.

Янус – у давньоримській міфології бог входів і виходів, дверей, першого місяця року, початку життя людини. При звертанні до богів ім’я Я. називали першим. Я. зображався, з двома обличчями, що дивляться в протилежні боки, оскільки він знає минуле і майбутнє.