- •Тематичний план
- •Мистецтво егейського світу
- •Монографії та довідкові видання
- •Мистецтво античної греції
- •Монографії та довідкові видання
- •Мистецтво античного риму
- •Монографії та довідкові видання
- •Іменний покажчик архітекторів, скульпторів, живописців
- •Рекомендації до самостійної роботи студентів
- •Аналіз художнього твору: Скульптурні пам’ятки Давньої Греції
- •Таблиця: Типи давньогрецьких храмів
Монографії та довідкові видання
Акимова Л., Дмитриева Н. Античное искусство: Очерки. – М., 1988.
Древние цивилизации / Под. ред. Г.М. Бонгард-Левина. – М., 1989.
Колпинский Ю. Искусство Древней Греции. – М., 1961.
Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.
Легенды и сказания Древней Греции и Древнего Рима / Сост. А. Нейхардт. – М., 1990.
Памятники мирового искусства. Искусство Эгейского мира и Древней Греции. – М., 1970.
Полевой В. Искусство Греции. Древний мир. – М., 1970.
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
Агамемнон – у давньогрецькій міфології цар Мікен, син Атрея, брат Менелая. Коли Паріс викрав Єлену Прекрасну, дружину Менелая, А. очолив похід Ахейців на Трою. Після успішного повернення з походу А. вбила дружина, за вбивство батька відімстив син Орест. Зміст міфу відображає піднесення історичних Мікен у XIV – XIIст. до н.е. Цей сюжет є одним із центральних у поемі Гомера “Іліада”. Неподалік від Мікен було віднайдено золоту поховальну маску воїна, яка отримала назву “Маска Агамемнона”.
Акрополь – розташована на пагорбі, укріплена частина давньогрецького міста.AKROPOL
Атрей (букв. “безстрашний”) – у давньогрецькій міфології цар Мікен, батько Агамемнона і Менелая. Біля Мікен збереглася купольна гробниця, яку поетично назвали “Скарбницею Атрея”.
Букранії (дослівно “голова бика”) – 1) декоративний мотив у вигляді черепа бика; 2) орнамент, утворений почерговим зображенням черепів бика і гірлянд. Мотив Б. виник, можливо, на острові Крит, де існував культ бика. Орнамент Б. зустрічається у мистецтві античної Греції, Давнього Риму, італійського Відродження, класицизму, ампіру, в неоісторичних стилях другої половини ХІХ – початку ХХ ст.BUKRANIJ
Грифон – у міфології Давнього Сходу і Давньої Греції фантастичний птах з тілом лева, дзьобом і крилами орла. Зображення Г. зустрічається у мистецтві Давнього світу і часто мають геральдичний характер.HRYFON
Дромос– коридор, який веде у поховальну камеру під курганом, прохід у гробницю, вирізану в скелі або материковому ґрунті.
Зевс – у давньогрецькій міфології верховний бог неба, батько богів і людей. З. вважається сином титана Кроноса, який пожирав своїх дітей, і богині Реї.Від жорстокого батька, якому напророкували, що його вб’є один із синів, З. сховали на острові Крит. Там його вигодувала своїм молоком коза Амалтея, її ріг З. перетворив у ріг достатку. З. переміг титанів, скинув їх у Тартар, він панує на Олімпі, очолює дванадцять верховних богів Давньої Греції. З. в образі білого бика із золотими рогами викрав фінікійську царівну Європу, яку переніс на острів Крит. Від цього шлюбу народився легендарний цар Мінос. Дочками З. були мойри, богині долі, дев’ять муз. Від Лето дітьми З. були Аполлон і Артеміда, від смертної жінки Алкмени – герой Геракл. До Данаї – матері героя Персея – З. з’явився у вигляді золотого дощу, до Леди, яка народила Діоскурів і Єлену Прекрасну, – перетворившись лебедем. Дітьми Гери і Зевса були Арес, Геба, Гефест. Атрибутами З. були орел і дубова гілка. На честь верховного бога влаштовувалися Олімпійські ігри, за якими велося літочислення.
Лабрис – двостороння сокира. У Давній Ассирії зображення сокири заміняло слово “бог”. Л. – атрибут грецького Зевса. У крито-мікенській культурі зустрічаютьсярисунки бика з Л. між рогами, зображення Л. на дерев’яному стовпі або кам’яній колоні, що трактується як символ “шлюбу неба і землі”.labrys
Мегарон (букв. “великий зал”) – тип житлової споруди, що сформувався у добу егейського мистецтва (ІІІ – ІІ тис. до н.е.). М. – це прямокутна будівля з портиком на торцевому фасаді, фланкованим виступами повздовжніх стін – антами. Мікенський М. мав зал з вогнищем у центрі. Покрівлю підтримували чотири колони, між якими у покрівлі був отвір для диму. М. став прототипом давньогрецьких храмів.meharon
Мінотавр – у давньогрецькій міфології чудовисько, напівлюдина-напівбик, народжений Пасіфаєю, дружиною царя Міноса, від бика, якого на острів Крит послав Посейдон. Легендарний цар Криту Мінос, згідно з міфом, народився від Зевса і Європи. Міноса і Зевса на Криті шанували в образі бика, звідси і міф про М. Для М. майстер Дедал збудував лабіринт. М. вимагав від афінян жахливу данину: кожні дев’ять років приносити йому в пожертву сімох юнаків і сімох дівчат з кращих родин. Герой Тесей зумів убити чудовисько і вийти з лабіринту за допомогою нитки, що йому подарувала закохана в нього дочка царя Аріадна.
Пропілеї – обрамлення парадного проходу або проїзду симетричними портиками або колонадами.
Ритон –давній посуд для пиття у вигляді рогу або конуса. Р. виготовляли з металу, кістки, рогу, глини; оздоблювалися рельєфами і гравіюванням. У античному мистецтві часто завершувалися скульптурним зображенням голови тварини.ryton
Склепіння фальшиве – конструктивно утворене поступовим напуском горизонтальних рядів мурування.
Фреска – техніка стінопису по свіжому вологому тиньку. При висиханні утворюється тонка прозора плівка карбонату кальцію, що закріпляє фарби і робить Ф. довговічною. Ф. називають також твір, виконаний цією технікою. Переважно використовують вапняковий кількашаровий ґрунт. Палітра Ф. доволі стримана, застосовують натуральні земляні пігменти (вохри, умбри), а також марси, кобальти, мідні барвники. Рослинні фарби (бакани, індіґо), кіновар, сині та чорні фарби змішують з клеями і наносять на сухий тиньк. Окрім справжньої фрески, існує також малярство по сухому тиньку („а секко”).
