4.1.3. Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками

Лінії на місцевості в крайніх точках залежно від строку їх збереження закріплюють кілками, стовпами, обрізками арматури і труб. На початку і в кінці лінії кілки забивають врівень з поверх­нею землі. Щоб швидше знайти точку, біля основного кілка заби­вають сторожок, тобто кілок, що піднімається над поверхнею землі на 15-20 см. На сторожку пишуть номер точки. Навколо кілочків роблять канавку завглибшки 8-10 см у формі круга діаметром 50-60 см або трикутника з сторонами 50-60 см.

Перед безпосереднім вимірюванням лінії довжиною більше 500 м її провішують через кожні 100 м, інакше замість прямої буде лама­на лінія, яка має більшу довжину, ніж пряма. Провішують лінію способом «на себе». Кожну лінію вимірюють двічі, в прямому і зворотному напрямах.

Перед початком вимірювань стрічку або рулетку розмотують і натягують у напрямі вимірюваної лінії. Стрічку потрібно старанно укладати по створу лінії і не допускати провисання, перекручення і вигинів. Передній вимірювальник бере в одну руку стрічку, а в дру­гу 5 (10) шпильок. Задній вимірювальник суміщає нульовий штрих стрічки з початком вимірюваної лінії, вставляє в проріз свою єдину шпильку і втикає її по можливості глибше в землю. Потім рукою показує передньому вимірювальнику, як покласти стрічку, щоб во­на була в створі поставлених віх. Передній вимірювальник струшує стрічку і натягує її на себе з силою, яка приблизно дорівнює силі на­тягування стрічки при компаруванні. Натягуючи стрічку, треба стежити за тим, щоб не змістити і не похилити задню шпильку. Че­рез проріз в кінці стрічки проти 20-го штриха втикають в землю першу шпильку. Так довжину стрічки відкладають на лінії перший раз. Витягнувши передню шпильку і звільнивши передній кінець стрічки, вимірювальники йдуть вперед вздовж провішеної лінії. Коли задній вимірювальник підходить до шпильки, поставленої пе­реднім вімірювальником, довжину стрічки відкладають другий раз і т. д.

Якщо довжина лінії більше 100 (200) м, то після того, як пе­редній вимірювальник поставив останню п'яту (десяту) шпильку, задній передає йому п'ять (десять) шпильок і відмічає цю передачу в журналі. Щоб своєчасно виявити можливу грубу похибку у вимірюванні лінії через втрату шпильок, при передачі їх слід обов'язково лічити. Після переліку шпильок передній вимірюваль­ник протягує стрічку вперед. Задній вимірювальник надіває кінець стрічки на залишену в землі шпильку і вимірювання продовжують­ся в попередньому порядку.

При вимірюванні остачі, яка менша довжини стрічки, передній вимірювальник протягує стрічку так, щоб її кінець збігся з кінце­вою точкою лінії. Потім він повертається до цієї точки і робить відлік по стрічці. Відлічуючи остачу, стрічку укладають так, щоб підписи метрів на ній, розміщені зверху, зростали від заднього кінця до переднього. Остачу вимірюваної лінії записують в журнал.

Кут нахилу лінії вимірюють за допомогою екліметра. Якщо лінія по всій довжині має один похил, то порядок вимірювання кута нахи­лу такий. На одному кінці лінії стають з екліметром, а на другому ставлять віху з позначкою на висоті ока спостерігача. Екліметр підносять до ока і беруть відлік з точністю до 0,5°. Для перевірки екліметра вимірюють зворотний кут нахилу однієї з ліній, поміняв­ши місцями віху і екліметр. Якщо лінія складається з відрізків з різними уклонами, то вимірюють кут нахилу кожного відрізка. За результатами вимірювань обчислюють довжину лінії.

Таблиця 1.2. Відомість обчислення довжини лінії

Виміряний і обчислений параметр	Результат обчислення
Температура компарування	+ 17°
Температура вимірювання	+ 23°
Кут нахилу лінії	+ 6,5°
Число передач шпильок	2
Кількість шпильок (зад.)	4 шт.
Остача в прямому напряму	19,74 м
Остача у зворотному напряму	19,83 м
Середнє значення остачі	19,78 м
Виміряна довжина лінії	299,78 м
Поправка на компарування	+ 0,11 м
Поправка на нахил лінії	-1,88 м
Поправка на температуру	+ 0,02 м
Остаточна довжина лінії	298,03 м