- •Міністерство освіти і науки україни Луцький державний технічний університет
- •Методичні вказівки до проведення навчально-польової практики для студентів спеціальності 6.070800
- •1.1. Структура, мета, завдання курсу
- •1.2. Вимоги до зань і умінь студентів
- •2. Мета і завдання навчально-польової практики
- •Розподіл робочого часу
- •3. Оформлення звіту про проходження практики
- •Про проходження комплексної навчально-польової практики з «Топографії з основами картографії”
- •3.2. Контрольні залікові запитання:
- •4. Топографо-геодезичні знімання на місцевості. Теоретичні засади
- •4.1. Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •4.1.1. Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •4.1.2. Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •4.1.3. Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •4.2. Кутові вимірювання
- •4.2.1. Принцип вимірювання кутів
- •4.2.2. Типи теодолітів і їх особливості
- •4.2.3. Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •4.2.4. Будова теодоліта тзо
- •4.2.5. Підготовка теодоліта до роботи
- •4, 8, 10, 12 — Призми; 5, 6 — лінзи об'єктива; 7 — горизонтальний круг;
- •4.2.6. Перевірка і юстирування теодолітів
- •4.3. Нівелювання 4.3.1. Види нівелювання
- •4.3.2. Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •4.3.3. Будова нівелірів
- •4.3.4. Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •4.3.5. Перевірки і юстирування нівелірів
- •4.3.6. Перевірки нівелірних рейок
- •4.3.7. Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •4.3.8. Тригонометричне нівелювання
- •5.Бібліографія:
- •7.2. Теодолітне знімання планового положення точок способом полігонів
- •Звіту з польової навчальної топографічної практики
- •1.Вступ. Пояснювальна записка до методичних вказівок…………………………………………………………………3
4.1.3. Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
Лінії на місцевості в крайніх точках залежно від строку їх збереження закріплюють кілками, стовпами, обрізками арматури і труб. На початку і в кінці лінії кілки забивають врівень з поверхнею землі. Щоб швидше знайти точку, біля основного кілка забивають сторожок, тобто кілок, що піднімається над поверхнею землі на 15-20 см. На сторожку пишуть номер точки. Навколо кілочків роблять канавку завглибшки 8-10 см у формі круга діаметром 50-60 см або трикутника з сторонами 50-60 см.
Перед безпосереднім вимірюванням лінії довжиною більше 500 м її провішують через кожні 100 м, інакше замість прямої буде ламана лінія, яка має більшу довжину, ніж пряма. Провішують лінію способом «на себе». Кожну лінію вимірюють двічі, в прямому і зворотному напрямах.
Перед початком вимірювань стрічку або рулетку розмотують і натягують у напрямі вимірюваної лінії. Стрічку потрібно старанно укладати по створу лінії і не допускати провисання, перекручення і вигинів. Передній вимірювальник бере в одну руку стрічку, а в другу 5 (10) шпильок. Задній вимірювальник суміщає нульовий штрих стрічки з початком вимірюваної лінії, вставляє в проріз свою єдину шпильку і втикає її по можливості глибше в землю. Потім рукою показує передньому вимірювальнику, як покласти стрічку, щоб вона була в створі поставлених віх. Передній вимірювальник струшує стрічку і натягує її на себе з силою, яка приблизно дорівнює силі натягування стрічки при компаруванні. Натягуючи стрічку, треба стежити за тим, щоб не змістити і не похилити задню шпильку. Через проріз в кінці стрічки проти 20-го штриха втикають в землю першу шпильку. Так довжину стрічки відкладають на лінії перший раз. Витягнувши передню шпильку і звільнивши передній кінець стрічки, вимірювальники йдуть вперед вздовж провішеної лінії. Коли задній вимірювальник підходить до шпильки, поставленої переднім вімірювальником, довжину стрічки відкладають другий раз і т. д.
Якщо довжина лінії більше 100 (200) м, то після того, як передній вимірювальник поставив останню п'яту (десяту) шпильку, задній передає йому п'ять (десять) шпильок і відмічає цю передачу в журналі. Щоб своєчасно виявити можливу грубу похибку у вимірюванні лінії через втрату шпильок, при передачі їх слід обов'язково лічити. Після переліку шпильок передній вимірювальник протягує стрічку вперед. Задній вимірювальник надіває кінець стрічки на залишену в землі шпильку і вимірювання продовжуються в попередньому порядку.
При вимірюванні остачі, яка менша довжини стрічки, передній вимірювальник протягує стрічку так, щоб її кінець збігся з кінцевою точкою лінії. Потім він повертається до цієї точки і робить відлік по стрічці. Відлічуючи остачу, стрічку укладають так, щоб підписи метрів на ній, розміщені зверху, зростали від заднього кінця до переднього. Остачу вимірюваної лінії записують в журнал.
Кут нахилу лінії вимірюють за допомогою екліметра. Якщо лінія по всій довжині має один похил, то порядок вимірювання кута нахилу такий. На одному кінці лінії стають з екліметром, а на другому ставлять віху з позначкою на висоті ока спостерігача. Екліметр підносять до ока і беруть відлік з точністю до 0,5°. Для перевірки екліметра вимірюють зворотний кут нахилу однієї з ліній, помінявши місцями віху і екліметр. Якщо лінія складається з відрізків з різними уклонами, то вимірюють кут нахилу кожного відрізка. За результатами вимірювань обчислюють довжину лінії.
Таблиця 1.2. Відомість обчислення довжини лінії
Виміряний і обчислений параметр |
Результат обчислення |
Температура компарування |
+ 17° |
Температура вимірювання |
+ 23° |
Кут нахилу лінії |
+ 6,5° |
Число передач шпильок |
2 |
Кількість шпильок (зад.) |
4 шт. |
Остача в прямому напряму |
19,74 м |
Остача у зворотному напряму |
19,83 м |
Середнє значення остачі |
19,78 м |
Виміряна довжина лінії |
299,78 м |
Поправка на компарування |
+ 0,11 м |
Поправка на нахил лінії |
-1,88 м |
Поправка на температуру |
+ 0,02 м |
Остаточна довжина лінії |
298,03 м |