ДБН и ДСТУ / ДСТУ / ДСТУ В.2.6-156 2011 Бетонні та залізобетонні конструкції (остаточна редакція)

пр ДСТУ Б В.2.7-…:20…

розглядається;

CRd,c - визначається у (4.8.4.1); Vmin - визначається у (4.8.4.1); k - визначається у (4.8.4.1).

При навантаженні з ексцентриситетом:

4.8.5 Опір зрізу при продавлюванні плит і основ колон з поперечною арматурою

4.8.5.1 Якщо поперечна арматура необхідна, її розраховують згідно з виразом (4.92):

продавлювання, відповідно до fywd,ef = 250+0,25d ≤ fywd [МПа];

d - середина робочих товщин у ортогональних напрямках [мм];

α- кут між поперечною арматурою і площиною плити.

Якщо встановлюється один ряд відігнутих вниз стрижнів, то відношення d/sr у виразі (4.92) може встановлюватись рівним 0,67.

4.8.5.2Вимоги до конструювання поперечної арматури на продавлювання наведено у 7.4.3.

4.8.5.3Поряд з колоною опір зрізу при продавлюванні обмежуються максимальним значенням:

65

пр ДСТУ Б В.2.7-…:20…

4.9.1.2 Розрахунковий опір бетонних стиснутих умовних елементів необхідно зменшувати при наявності тріщин у стиснутих зонах і, якщо не застосовуються більш точні підходи, можна визначати за виразом (4.97) (див. рисунок 4.27).

- поперечні напруження стиску або

поперечні напруження

Рисунок 4.26 - Розрахунковий опір бетонного стиснутого умовного елемента без поперечного розтягу

Рисунок 4.27 - Розрахунковий опір бетонного стиснутого умовного елемента при наявності поперечного розтягу

4.9.1.3 Для стиснутих умовних елементів між прямо навантаженими зонами, такими як консолі або короткі балки-стінки, у 4.6.2 і 4.6.3 наводяться альтернативні методи розрахунку.

67

пр ДСТУ Б В.2.7-…:20…

зосередженим навантаженням можуть виникати, наприклад, при зосереджених навантаженнях, на опорах, у зонах заанкерення з концентрацією звичайної і напруженої арматури, при відгинах арматурних стрижнів та у з'єднаннях і кутах елементів.

4.9.3 Вузли

4.9.3.1 Розрахункові величини напружень стиску у вузлах визначається наступним чином:

а) у стиснутих вузлах, де не заанкерені розтягнуті умовні елементи (див. рисунок 4.29)

де σRd,max – максимальні напруження, які можуть прикладатись на краях вузла. Коефіцієнт ν визначається за виразом ( 4.98).

Примітка: При відсутності більш точних даних величину k1 рекомендується приймати: = 1,0.

b) у стиснуто-розтягнутих вузлах із забезпеченням заанкерення розтягнутих умовних елементів у одному напрямі. (див. рисунок 4.30)

Примітка: При відсутності більш точних даних величину k2 рекомендується приймати: = 0,85.

с) у стиснуто-розтягнутих вузлах із забезпеченням заанкерення розтягнутих умовних елементів більш ніж у одному напрямі. (див. рисунок

4.31)

Примітка: При відсутності більш точних даних величину k3 рекомендована приймати: = 0,75.

69

пр ДСТУ Б В.2.7-…:20…

4.9.3.2 При нижченаведених умовах, величини розрахункових напружень стиску у 4.9.3.1 можуть збільшуватись до 10%, якщо виконується хоча б одне положення:

- припускається трьохосний стиск; - всі кути між умовними стиснуто-розтягнутими елементами ≥ 55о;

- напруження на опорах або в місцях зосередженого навантаження є рівномірними і у вузлах наявні хомути;

- арматура розміщена багатьма шарами; - вузли надійно утримуються улаштуванням опор або тертям.

4.9.3.3 Вузли, що зазнають трьохосного стиску можуть перевірятись

згідно з 3.1.8 ДБН В 2.6-98 при σRd,max = k4 v’ fcd, якщо розподіл навантаження відомий для всіх трьох напрямків стиснутих умовних елементів.

Примітка: Величину k4 рекомендується приймати: = 3,0.

4.9.3.4Анкерення арматури у стиснуто-розтягнутих вузлах починається з початку вузла, наприклад, для опори анкерення починається від внутрішньої грані (див. рисунок 4.30). Довжина анкерення повинна простягатись за повну довжину вузла. У деяких випадках арматура, до того ж, може заанкерюватись поза вузлом. Стосовно анкерення і загинання арматури, див. 7.2.

4.9.3.5Стиснуті у площині вузли при сполученні трьох розтягнутих умовних елементів можуть перевірятись відповідно до рисунка 4.29.

Максимальні середні головні напруження у вузлі (σc0, σc1, σc2, σc3) повинні перевірятись згідно з 4.9.3.3 а). Зазвичай, можна припустити наступне:

Fcd,1/a1 = Fcd,2/a2 = Fcd,3/a3 дає у результаті σcd,1 = σcd,2 = σcd,3 = σcd,0.

4.9.3.6 Вузли на згинах арматури можуть розраховуватись згідно з рисунком 4.32. Середні напруження у розтягнутих умовних елементах повинні перевірятись відповідно до 4.9.3.2. Діаметр каналів необхідно перевіряти згідно

з 7.2.

4.10 Місцева дія навантаження

4.10.1При розрахунку на місцеву дію навантаження (обмеженої частини конструкції) повинно враховуватись місцеве тріщиноутворення та поперечні зусилля розтягу (див. 4.9.3).

4.10.2При рівномірно розподіленому навантаженні на певну площу Ас0 (див. рисунок 4.32), зосереджене зусилля опору можна визначити наступним чином:

де

71

пр ДСТУ Б В.2.7-…:20…

повторюваних впливів якогось навантаження).

4.11.1.3Циклічні впливи повинні сполучатись із несприятливим основним сполученням.

4.11.1.4Основне сполучення нециклічних впливів теж саме, що і при визначенні частного сполучення для ІІ-ї групи граничних станів.

4.11.2 Методика перевірки звичайної і попередньо напруженої арматури

4.11.2.1 Ушкодження від окремої амплітуди напруження σ може визначатись із застосуванням відповідних графіків S-N (рисунок 4.33) для звичайної і попередньо напруженої арматури. Прикладене навантаження необхідно множити на коефіцієнт γF,fat. Рівень напружень опору σRsk, отриманий при N* циклах (див. табл.4.2 і 4.3), необхідно розділити на коефіцієнт безпеки γS,fat.

Примітка 1: Якщо відсутні більш точні дані величини γF,fat рекомендується приймати: = 1,0.

А - границя текучості арматури

Рисунок 4.33 - Форма графіку характеристичного опору втомі (S-N-залежність для звичайної і попередньо напруженої сталі).

Примітка 2: Величини характеристик S-N-залежностей для звичайної і попередньо напруженої арматури, при відсутності більш точних даних, рекомендується приймати згідно даних наведених в таблицях 4.2 і 4.3.

Таблиця 4.2 - Характеристики S-N-залежностей для звичайної арматурної сталі

73