3. Чиста конкуренція і ефективність

Кінцевий стан довгострокової рівноваги для кожної фірми матиме однакові основні характеристики. Ціна (і граничний виторг) встановиться на рівні, де вона дорівнюватиме мінімальним середнім загальним витратам (рис. 4). Оскільки крива гра­ничних витрат перетинає криву середніх за­гальних витрат у точці їх мінімуму, у стані рівноваги у довгостроковому періоді "все пере­буває у рівновазі". MR= Р= МС = мінімаль­ним АТС.

Рис. 4. Стан рівноваги кон­курентної фірми у довгостроко­вому періоді.

Згідно з правилом МR= Р = МС конкурентна фірма може привласнювати еконо­мічні прибутки або збитки у короткостро­ковому періоді і зароблятиме лише нор­мальний прибуток у довгостро­ковому періоді. З цієї рівності також випливають висновки, які стосуються ефективності чисто конкурентної економіки і мають важливе суспільне значення.

Чисто конкурентна економіка за певних обмежень призводитиме до най­ефективнішого використання обмежених ресур­сів суспільства. Економіка, конкурентних цін використовуватиме обмежену кількість наяв­них у суспільства ресурсів так, що максимізуватиме задоволення потреб споживачів. Ефектив­не використання обмежених ресурсів передбачає виконання двох умов:

• досягнення розподільної ефективності (для досягнення розподільної ефективності ресурси повинні розподілятися між фірмами і галузями так, щоб суспільство (споживачі) отримали найбажаніший для себе набір товарів і послуг. Розподільна ефектив­ність реалізується тоді, коли зміною складу продукції уже неможливо досягати чистої вигоди для суспільства);

• виробничої ефективності (виробнича ефективність потре­бує, щоб кожен товар або послугу з цього опти­мального набору виробляли за найнижчих мож­ливих витрат).

4. Ефективність виробництва

У довгостроковому періоді конку­ренція змушує фірми виробляти у точці міні­мальних середніх загальних витрат вироб­ництва і призначати ціну, що відповідає цим витратам. Така ситуація є найбажанішою з точ­ки зору споживача. Вона означає, що фірми повинні використовувати найпроґресивніші (найменш витратні) технології, інакше вони не зможуть вижити. В цьому випадку для вироб­ництва кожного конкретного обсягу продукції використовуватиметься мінімальна кількість ресурсів.

Споживачі отримують зиск від найнижчої ціни продукта, яка можлива за витрат, що переважають за даних умов. Витрати, що наво­дяться у кожному випадку, — це тільки ті витрати, які істотні для виробництва продук­ту. Оскільки продукти у конкурентних галузях стандартизовані, то в їх ціні немає торгових і рекламних витрат, які звичайно додаються до витрат виробництва при визначенні ціни продукту.

5. Розподільна ефективність

Конкурентне виробництво будь-якої сукупності товарів не обов'язково сприяє ефективному роз­поділові ресурсів. Виробництво повинно бути не лише технологічно ефективним; воно мусить виробляти саме "правильні блага", яких най­більше потребують споживачі. Конкурентна ринкова система функціонує так, що ресурси надаються для виробництва такої сукупності товарів, яка найкраще задовольняє уподобання і смаки споживачів.

Гро­шова оцінка будь-якого продукту є суспільна міра, або показник відносної граничної цінності цього продукту. Ціна відображає граничну вигоду, яку отримують від продукту. Граничні витрати виробництва продукту вимірюють вартість, або відносну цінність, інших това­рів, які можна виробляти за допомогою ресур­сів, використаних на виробництво додаткової одиниці даного продукту. Ціна продукту вимірює граничні вигоди, або задоволення, які суспільство отримує від додаткових одиниць продукту, а граничні витрати на виробництво додаткової одиниці продукту вимірюють витрати (вартість) для суспільства інших продуктів у випадку використання ресурсів для виробництва більшої кількості продукту.