Зміст головних тем модуля.

Тема 1. Фізіологічні показники натренованості спортсменів.

Мета: Вивчити механізми адаптивної перебудови в організмі спортсмена з ростом рівня натренованості.

Завдання:

1. Засвоїти принципи спортивного тренування.

2. З’ясувати основні показники натренованості в стані спокою, після стандартних навантажень та при граничних навантаженнях.

3. Виявити особливості тренування дітей, жінок та людей похилого віку.

4. Визначити ознаки перенапруження та перетренованості.

5. Ознайомитись з методами оцінки рівня натренованості по показниках функцій кардіо-респіраторної та нервово-м’язової системи.

Теми та короткий зміст лекцій.

1. Фізіологічні основи спортивного тренування. Фізіологічні основи натренованості. Принципи спортивного тренування. Визначення показників натренованості в стані спокою, при стандартних навантаженнях, при граничних навантаженнях та в період відновлення. Особливості тренування дітей, жінок та людей похилого віку. Перетренованість та перенапруження. Методи оцінки рівня натренованості. Комплексність оцінки рівня натренованості.

Теми та короткий зміст лабораторних занять.

1. Фізіологічні показники натренованості за даними ЦНС та м’язової системи. Студенти повинні знати фізіологічні основи натренованості. З’ясувати особливості функцій ЦНС та м’язової системи. Вміти порівняти показники цих систем у тренованих і нетренованих. Оцінити рівень натренованості спортсмена по показниках функцій ЦНС і рухового апарату. Оволодіти основними методами оцінки рівня натренованості по показниках ЦНС і м’язової системи.

2. Фізіологічні показники натренованості по даних функцій кардіо-респіраторної системи. Студенти аналізують поняття натренованості і його зв’язок з функціональними і морфологічними змінами в організмі. Аналізують причини і прояви перетренованості та перенапруження. Визначають рівень натренованості спортсмена по показниках функцій серцево-судинної та дихальної системи в стані спокою, при стандартних навантаженнях та граничних навантаженнях.

3. Підсумкове заняття: ”Фізіологічна характеристика натренованості з врахуванням обраного виду спорту”. Студенти висвітлюють фізіологічний аспект проблеми натренованості. Виявляють значення комплексної оцінки рівня натренованості спортсмена. Характеризують показники натренованості спортсмена за даними функцій ЦНС і нервово-м’язової системи, а також кардіо-респіраторної системи. Аналізують фізичну працездатність та МПК, як інтегральні показники натренованості спортсмена.

Теми та зміст самостійної роботи.

1. Фізіологічні особливості спортивного тренування дітей, жінок, людей старшого та похилого віку. Студенти визначають особливості адаптації дітей і підлітків до фізичних навантажень. Особливості тренування жінок з врахуванням ОМЦ та людей похилого віку. Аеробні та анаеробні можливості дітей, жінок, людей похилого віку та врахування їх в процесі тренування.

Тема 2. Фізіологічне обгрунтування оздоровчого ефекту засобів фізичної культури.

Мета: Оволодіти знаннями оздоровчого ефекту різних засобів фізичної культури та виявити фізіологічні резерви організму.

Завдання:

1. Ознайомитись з фізіологічними змінами в організмі людини під впливом різних засобів фізичної культури.

2. Проаналізувати негативний вплив гіподинамії на функції організму людини.

3. Виявити роль фізичного виховання в підвищенні стійкості організму до несприятливих факторів навколишнього середовища.

4. Дати фізіологічну характеристику різним формам фізичного виховання.

Теми та короткий зміст лекцій.

1. Фізіологічне обгрунтування оздоровчого ефекту засобів фізичної культури. Фізіологічна характеристика різних форм фізичного виховання та фізіологічне обгрунтування оздоровчого ефекту засобів фізичної культури. Вплив на функції організму недостатньої рухової активності. Роль фізичного виховання в підвищенні стійкості організму до несприятливих факторів навколишнього середовища. Характеристика резервів організму та їх класифікація. Критерії здоров’я людини.

Теми та зміст лабораторних занять.

1. Фізіологічні резерви організму. Фізіологічні основи оздоровчої фізичної культури і спорту. Студенти характеризують фізіологічні резерви організму та їх класифікацію на рівні організму, по фізичних якостях та по характеру виконуваної роботи. Визначають особливості мобілізації фізіологічних резервів при спортивному тренуванні. Оцінюють резервні можливості серцево-судинної системи з допомогою проб Руф’є і Руф’є-Діксона, по показниках якості реакції серцево-судинної системи та ортостатичної проби. Оцінюють резервні можливості дихальної системи за допомогою проби Штанге і Генчі.

Теми та зміст самостійної роботи.

1. Фізіологічні механізми впливу оздоровчих і масових форм фізичного виховання. Студенти дають визначення фізичної активності і здоров’я. Виявляють вплив гіподинамії на функціональний стан організму, оцінюючи фізичний стан і вік. Знайомляться з критеріями здоров’я і методами оцінки фізичного стану. Дають характеристику різних форм оздоровчої фізичної культури, які використовуються для покращення фізичного стану людей різного віку і статі.