Практична робота
Дослід 1. Визначення загальної кислотності, загальної хлоридної кислоти, вільної хлоридної кислоти та зв’язаної хлоридної кислоти в одній порції шлункового соку.
Принцип методу. Шлунковий сік титрують 0,1 н розчином NaОН у присутності змішаних індикаторів за принципом суміші сильної та слабкої кислот. Сильною кислотою в шлунковому соку є хлоридна кислота, точка еквівалентності якої при титруванні лежить у нейтральному середовищі. Слабкою кислотою є зв’язана хлоридна кислота, групи-СООН білків, органічні кислоти, кислі фосфати, точка еквівалентності яких при титруванні з сильною кислотою лежить у слабо лужному середовищі.
Матеріальне забезпечення: профільтрований шлунковий сік, 0,1 н розчин їдкого натру, 0,5 % розчин п-диметиламіноазобензолу, 0,5 % розчин фенолфталеїну, бюретки, колбочки, піпетки.
Хід роботи. У колбочку відмірюють 5 мл профільтрованого шлункового соку, додають 1 краплю п-диметиламіноазобензолу та 2 краплі фенолфталеїну. При наявності в шлунковому соку вільної хлоридної кислоти він забарвлюється в червоний колір, а при її відсутності відразу з’являється жовте або оранжеве забарвлення. Титрують вільну хлоридну кислоту 0,1 н розчином NaОН з бюретки до появи оранжевого забарвлення і записують результат (І позначка). Не додаючи лугу в бюретку, продовжують титрування до появи лимонно-жовтого забарвлення і записують результат (ІІ позначка). Продовжують титрування до появи рожевого забарвлення (ІІІ позначка від нуля).
Розрахунок.
І позначка відповідає кількості вільної хлоридної кислоти.
ІІІ позначка відповідає загальній кислотності.
Середнє арифметичне значення між ІІ і ІІІ позначками відповідає загальній хлоридній кислоті.
Зв’язану хлоридну кислоту визначають за різницею між вмістом загальної хлоридної кислоти та вільної.
Наприклад, якщо на титрування витрачено наступну кількість 0,1 н розчину NaОН:
І позначка – 1,6 мл; ІІ позначка – 1,8 мл; ІІІ позначка – 2,4 мл, то
Вільну НСl визначаємо за формулою:
де: 1,6 мл – І позначка – кількість 0,1 н розчину NaОН (мл), 1000 – перерахунок на 1 літр, 0,1 – кількість мг екв лугу в 1 мл 0,1 н розчину, 5 – кількість шлункового соку, яка взята для титрування (мл).
Загальну НСl визначаємо за формулою:
де: 1,8 – ІІ позначка, 2,4 – ІІІ позначка, (1,8 +2,4/ 2) – середнє арифметичне значення, 1000 – перерахунок на 1 літр, 0,1 – кількість мг екв лугу в 1 мл 0,1 н розчину, 5 – кількість шлункового соку, яка взята для титрування (мл).
Зв’язану НСl визначаємо за різницею між вмістом загальної НСl і вільної:
Загальну кислотність визначаємо за формулою:
де: 2,4 – ІІІ позначка, 1000 – перерахунок на 1 літр, 0,1 – кількість мг екв лугу в 1 мл 0,1 н розчину, 5 – кількість шлункового соку, яка взята для титрування (мл).
Зробити висновок, пояснити отримані результати.
Клініко-діагностичне значення. У нормі вміст вільної хлоридної кислоти коливається в межах 20 – 40 ммоль/л, зв’язаної – 10 – 20 ммоль/л, а загальна кислотність (сума всіх кислореагуючих речовин: вільної НСl, зв’язаної НСl, кислих фосфатів, молочної кислоти тощо) становить 40 – 60 ммоль/л.
Визначення кислотності шлункового соку важливе для діагностики та правильного вибору методу лікування низки захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки. У хворих на дуодентальну виразку, а також при гіперацидному гастриті відбувається збільшення вмісту вільної хлоридної кислоти (гіперхлоргідрія) і загальної кислотності (гіперацидітас). Зменшення кількості вільної хлоридної кислоти (гіпохлоргідрія) і загальної кислотності (гіпоацидітас) характерне для хронічного атрофічного гастриту. Гіпохлоргідрію, ахлоргідрію, ахілію (повна відсутність хлоридної кислоти та пепсину) спостерігають у хворих на рак шлунка.
Сучаснішим є метод інтрагастральної рН-метрії, його широко застосовують при обстеженні гастроентерологічних хворих, він базується на виникненні різниці потенціалів між електродами (до 5), один із яких призначений для порівняння. Згідно цього методу рН у межах 1,6 – 2,2 відповідає нормоацидності, рН у межах 3,6 – 6,9 – значній гіпоацидності, рН 0,9 – 1,2 – значній гіперацидності (Чорнобровий В.М., 1998).
Дослід № 2. Реакція на молочну кислоту (реакція Уффельманна)
Принцип методу: молочна кислота в присутності заліза феноляту (реактив Уффельманна), забарвленого у фіолетовий колір, утворює заліза лактат жовто-зеленого кольору:
Матеріальне забезпечення: патологічний шлунковий сік, 1 % розчин фенолу, 3 % розчин FeСl3, піпетки, пробірки, штатив.
Хід роботи: До 5 мл 1% розчину фенолу додають 2 – 3 краплі 3 % розчину заліза хлорного. Утворюється заліза фенолят фіолетового кольору, до якого додають по краплях патологічний шлунковий сік, в якому відсутня вільна хлоридна кислота. При наявності в шлунковому соку молочної кислоти утворюється жовто-зелене забарвлення внаслідок утворення заліза лактату .
фенол заліза фенолят
б)
заліза фенолят молочна кислота заліза лактат
Зробити висновок.
Клініко-діагностичне значення. Виявлення молочної кислоти в шлунковому соку проводять з метою дослідження інтенсивності процесів молочнокислого бродіння в шлунку (непрямий доказ відсутності чи низької концентрації хлоридної кислоти). Існує думка, що наявність молочної кислоти в шлунковому соку є наслідком метаболічних процесів ракових клітин.