Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.docx
Скачиваний:
178
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
178.12 Кб
Скачать

22.Суть поляриметричного методу аналізу

Поляриметричний метод аналізу побудований на вимірюванні кута обертання площини поляризації поляризованого променя світла, що проходить крізь оптично активне середовищеВідхилення площини поляризації від початкового положення, яке виражається у кутових градусах, називають кутом обертання й позначають α. Його величина залежить від природи речовини, концентрації розчину, природи розчинника, товщини шару, довжини хвилі світла і температури. Від природи речовини залежить також напрям обертання площини поляризації (правообертаючі, лівообертаючі оптично-активні речовини).

Питоме обертання для розчинів речовин визначають за формулою:

,де α — кут обертання в градусах; l — товщина шару розчину в дециметрах і C — концентрація речовини в г/100 мл розчину.

Для індивідуальних рідких речовин питоме обертання визначають за формулою:

,

Концентрацію речовини у розчині можна також визначити, використовуючи градуювальний графік, який побудований за координатами α — С. Вимірювання кута α здійс­нюють за допомогою приладів, які називають поляриметрами. Основними вузлами поляриметра є поляризатор й аналізатор. Перший служить для перетворення природного світла на поляризоване, а другий — для визначення положення площини поляризації. Між поляризатором й аналізатором розміщують трубку із роз­чином, який досліджується. Аналізатор зв’я­заний з диском (лімбом) зі шкалою, яка поділена на 360 кутових градусів. Величину кута α зазвичай відраховують з точністю до 0,01˚.

Застосування: в якісному аналізі для визначення ступеня чистоти, для ідентифікації оптично активних речовин; в кількісному аналізі для визначення концентрації оптично активних речовин у розчині. Помилка вимірювань дорівнює 3—5 \%.

Застосування поляриметрії в медичних і біофізичних дослідженнях: -Вимірювання концентрації цукрів у розчинах; -Вимір ступеня спіральності білків; -Дослідження переходів спіраль-клубок у біополімерах; -Контроль денатурації і ренатурації біополімерів під впливом температури і різних хімічних речовин.

30.Особливості контролю якості та застосування гемеопатичних лз

Контроль якості основних гомеопатичних препаратів можна підрозділити на два етапи:

а) контроль фізико-хімічних властивостей і технологічних параметрів;

б) аналітичний контроль по діючих речовинах.

Рідкі базисні препарати (есенції, настойки, розчини) контролюють відповідно до вимог керівництва В. Швабе й ДФ за наступними показниками: відповідність запаху й смаку,   прозорість (відсутність механічних включень); відповідність кольору, капілярний і капілярно-люмінесцентний аналіз:а) капілярний аналіз есенцій, настойок і рідких розведень ,б) капілярно-люмінесцентний,   визначення вмісту жирних рослинних  олій,   кількість знежиреного сухого залишку ,  визначення вмісту нерозчинного у воді осаду в екстрагованому залишку настойок і есенцій, приготовлених по § 1—3,  визначення вмісту етилового спирту:а) по щільності відгону, б) по температурі кипіння настойок, в) по показнику переломлення рідин, г) по щільності рідини, визначеної за допомогою ареометра,   визначення вмісту важких металів

Контроль якості порошкових розтирань (тритурацій) проводять по наступних параметрах: рівномірність розподілу лікарських речовин,  відповідність фарбування, смаку, однорідність, величина зовнішньої питомої поверхні тритурації повинна бути не менш 0,65 м2/г, а молочного цукру – не менш 0,50 м2/г; розмір часток металевих і вугільних розтиранькапілярний аналіз, перекристалізація насичених розчинів

Контроль якості базисних гомеопатичних препаратів з рослинної сировини (есенції, настойки) з метою їхньої подальшої стандартизації рекомендується також проводити по вмісту БАР. Для цього використають:якісні реакції на основні групи БАР; хроматографічний аналіз у різних системах розчинників; кількісне визначення інструментальними (газорідинна хроматографія, УФ- і ІЧ-спектрофотометрія, фотоколориметрія) і іншими методами.

Застосування:Лікарські засоби, використовувані в гомеопатичній практиці для внутрішнього і зовнішнього застосування, звичайно готують з основних вихідних (базисних) препаратів (есенцій, настойок, розчинів, тритурацій)

 "Таблетки". Вони призначаються для орального або сублінгвального застосування.

Гострі і загострені хронічні інфекційно-запальні захв.

Запальні і обструктивні захв. дихальних шляхів.

Нейрогормональний розлад в клімактеричний період

ІХС, стенокардія, артеріальна гіпертензія, «спортивне» серце, післяінфекційний міокардит, нейроциркуляторна дистонія, миготлива аритмія, пароксизмальна тахікардія. Гострі і хронічні запальні процесив нирках і сечовивідних шляхах.

Соседние файлы в предмете Фармацевтика