14.«Мускатна» печінка (2)

При загальному венозному повнокров'ї венозний застій, котрим розвивається в нижній порожнистій вені поширюється відповідно спочатку на печінкові вени, після цього на збірні і центральні вени і частково - на синусоїди печінкової часточки. Далі розширення не спостерігається, оскільки в капілярних розгалуженнях печінкової артерії які впадають в синусоїди, тиск завжди вищий, ніж в синусоїдах. Повнокровні центральні відділи часток видно не тільки мікроскопічно, але й макроскопічно. Центральні відділи часточки на розрізі печінки виглядають темно- червоними («мускатна печінка»). На периферії часток клітини печінки знаходяться в стані дистрофії, нерідко жирової, чим пояснюється сіро-жовтий колір печінкової тканини (таку печінку раніше називали «жиро-мускатна печінка»). По мірі наростання венозного повнокров'я в центрі часток з'являються крововиливи, гепатоцити тут піддаються, окрім дистрофії, некрозу та атрофії. Гепатоцити периферії часточок компенсаторно гіпертрофуються. Тривале кисневе голодування при венозній гіперемії призводить до розростання сполучної тканини в органі і формування прогресуючого застійного фіброзу (склерозу, цирозу) печінки. Цей мускатний цироз називають ще серцевим, оскільки він звичайно зустрічається при хронічній серцевій недостатності. ЩІЛЬНі ЗАОКРУГЛЕНІ КРАЇ.

15. Крововилив у скелетний мяз (4)

Морф. Проявом крововиливу у вигляді гематоми є утворення патологічної порожнини, що заповненна кров*ю .Порожнина виникає на місці некрозу тканин, крововиливу. Відсутність гемоглобіногенних пігментів свідчить про свіжість гематоми.

16.Набряк легень (18).

Причиною венозного повнокров'я легень є лівошлуночкова серцева недостатність. Гостре венозне повнокров'я викликає роліниіЛция_альвеолярних .капілярів ЩО кліні­чно супроводжується транссудацією рідини в альвеоли (набряк легень). Також можуть виникнути внутрішньоальвеолярні крововиливи. На аутопсії з поверхні розрізу легень стікає у великій кількості рожево-червонувата, дрібно- і крупнопінява рідина.

Набряк легень: легеневий кровообіг функціонує при низькому гідростатичному тиску (для легеневої артерії систолічний тиск < 20 мм рт. ст.). Коли він стає вищим, ніж колоїдний осмотичний тиск плазми, невелика кількість рідини виходить з легеневих капілярів. Вихід рідини з легеневого капіляру в альвеоли називається набряком легень. Легені при набряку важкі, збільшені в розмірах, набувають тістоподібної консистенції, з поверхні розрізу стікає велика кількість прозорої, рожевої, дрібнопіняної рідини. Набрякла рідина спочатку накопичується в проміжній тканині (стромі), а після цього в альвеолах. Набряк порушує газообмін в легенях і у важких випадках викликає гіпоксію і смерть.

17.Червоний обтуруючий тромб з явищами організації (15).

Червоний тромб складається з тромбоцитів, фібрину і великої кількості еритроцитів, які попадають в сітку фібрину. Червоні тромби в основному формуються у венозній системі, де повільний кровоток сприяє захопленню червоних клітин крові. Організація і реканалізація звичайно відбуваються у великих тромбах. Повільний лізис і фагоцитоз тромбу супроводжуються розростанням сполучної тканини і колагенізацією (організація). В тромбі можуть утворюватися щілини - судинні канали, які вистилаються ендотелієм (реканалізація), завдяки чому кровотік в деякому ступені може бути відновлений. Реканалізація відбувається поволі, протягом декількох тижнів, і, хоча вона не запобігає гострим проявам тромбозу, може покращувати перфузію тканини у віддалені терміни.