
- •1. Зворотнє і незворотнє пошкодження, зерниста і гіаліново-краплинна дистрофія епітелію звивистих канальців нирки.(21)
- •4.Стеатоз печінки (43).
- •5.Гіаліноз артеріол та білі тіла яєчників (24).
- •7. Амілоїдоз селезінки(27) .
- •8.Стромальна жирова дистрофія серця(41)
- •9. Гемосидероз селезінки(37).
- •10.Внутрішньопечінковий холестаз (38).
- •11.Подагричний вузол(тофус) (39)
- •12 Петрифікація атеросклеротичної бляшки (45)
- •13 Бура індурація легень (3)
- •14.«Мускатна» печінка (2)
- •15. Крововилив у скелетний мяз (4)
- •16.Набряк легень (18).
- •17.Червоний обтуруючий тромб з явищами організації (15).
- •18. Фібринові мікротромби в мікроциркуляторному руслі міокарда (14)
- •19. Геморагічний інфаркт легень (6)
- •20.Ішемічний інфаркт нирки (7)
4.Стеатоз печінки (43).
Жирова
дистрофія печінки проявляється різким
збільшенням вмісту і зміною складу жиру
в гепатоцитах. В клітинах печінки
спочатку появляються гранули ліпідів
(пиловидне ожиріння), після цього дрібні
їх краплі (дрібнокрапельне ожиріння)
зливаються у великі краплі (крупнокрапельне
ожиріння) або в одну жирову вакуолю, яка
заповнює всю цитоплазму і відсуває
ядро на периферію. Змінені таким чином
печінкові клітини нагадують жирові.
Частіше відкладення жиру в печінці
починається на периферії, рідше - в
центрі часточок; при значно вираженій
дистрофії ожиріння клітин печінки має
дифузний характер. Причини жирової
дистрофії печінки: 1)надмірне надходження
вільних жирних к-т у печінку-при ЦУКРОВОМУ
діабеті, атеросклерозі, ожирінні; 2)при
порушенні внутрішньокл.метаболізму
жирних к-т- при хрон.алкоголізмі. Є ГОСТРА
і ХРОНІЧНА жирові дистрофії. Макроскопічно
печінка при жировій дистрофії збільшена,
алокровна тістоподібної консистенції,
мас жовтий або охряно-жовтий колір, з
жирним блиском на розрізі. При розрізі
на лезі ножа і поверхні розрізу видно
наліт жиру.
5.Гіаліноз артеріол та білі тіла яєчників (24).
Гіалін- це фібрилярний білок. Білі тіла яєчників виникають внаслідок інволюції жовтих тіл. Нагромадження гіаліну призводить до: 1)потовщення стінки; 2)звуження просвіту, що веде до порушення кровопостачання. Гіаліноз артеріол- прояв артеріосклерозу. Системний гіаліноз сполучної тканини і суд* н розвивається в основному на виході фібриноїдного набухання, призводить до деструкції колагену і просякання тканини білками плазми та полісахаридами. Місцевий гіаліноз розвивається в рубцях, фіброзних спайках серозних порожнин, судинній стінці при атеросклерозі, інволюційному склерозі артерій, при організації тромбу, інфаркту, загоєнні виразок, ран, у капсулах, стромі пухлини.
Мікроскопічне дослідження. Пучки колагенових волокон втрачають фібриляриість і зливаються в однорідну щільну хрящоподібну масу; клітинні елементи здавлюються і піддаються атрофГі.макроскопічна картина. При вираженому гіалінозі волокниста сполучна тканина стає щільною, хрящоподібною, білуватою, напівпрозорою. При гіалінозі капсули селезінки вона стає потовщеною, напівпрозорою. Вихід. У більшості випадків несприятливий у зв'язку з необоротністю процесу, але можливе і розсмоктування гіалінових мас.
6Амілоїдоз нирки(29).
Велика сальна нирка, велика біла амілоїлна
нирка.
У нирках амілоїд відкладається в стінках приносних і виносних артеріол, в капілярних петлях і мезангіумі клубочків, в базальних мембранах канальців і в стромі
Нирки стають щільними, великими і “сальними” По мірі наростання процесу клубочки повністю заміщаються амілоїдом, розростається сполучна тканина і розвивається амілоїдне зморщування нирок. Амілоїдоз нирки- прояв вторинного периретикулярного амілоїдозу. Застосовують забарвлення конго рот Амілоїдні маси накопичуються у мезангії клубочків, стінках судин, по мірі нагромадження амілоїду зниж. ф-ція нирки - хронічна ниркова недостатність.
7. Амілоїдоз селезінки(27) .
Сагова селезінка - прояв периретикулярного амілоїдозу. Амілоїдні маси нагром. по периферії фолікулів, макроскопово вони нагадують зерна. У селезінці амілоїд може відкладатися як ізольовано в лімфатичних фолікулах, так і рівномірно по всій пульпі. В першому випадку амілоїдно-змінені фолікули збільшеної та щільної селезінки на розрізі мають вигляд напівпрозорих зерен, які нагадують зерна саго (сагова селезінка). У другому випадку селезінка збільшена, щільна, коричнево-червона, гладка, мас сальний блиск на розрізі (сальна селезінка). Сагова і сальна селезінка - послідовні стадії процесу.