
Токс.хімія База тестів
.doc
Модуль 5. Хіміко-токсикологічне дослідження пестицидів
Блокування холінестерази фосфорорганічними пестицидами проходить у дві стадії. У другій стадії відбувається хімічна взаємодія ФОП з ферментом, тобто фосфорилювання холінестерази. У такому випадку потрібно проводити антидотну терапію реактиваторами холінестерази: |
Дипіроксимом та ізонітрозином |
Левоміцетином |
Амілнітратом і нітритом натрію |
Налорфіном |
Дубінолом |
В реанімацію поступив неповнолітній хлопець з підозрою на отруєння хлорофосом. При виявленні цієї речовини у даному випадку найбільш чутливою є: |
Холінестеразна проба |
Реакція виявлення активних функціональних груп продуктів гідролізу |
Виявлення фосфат йонів |
Реакція на метильні групи |
Виявлення фосфорилюючої властивості |
В судово медичну експертизу доставлено біологічний матеріал. Потрібно провести аналіз на наявність хлорофосу і дихлофосу. Для їх ізолювання хімік-токсиколог використовує настоювання з: |
Хлороформом |
Водою, підлужненою розчином аміаку |
Пропанолом, підкисленим щавлевою кислотою |
Етанолом, підкисленим щавлевою кислотою |
Водою, підкисленою сульфатною кислотою |
В хіміко-токсикологічну лабораторію поступив об’єкт з підозрою отруєння ФОС. Дослідження на цю групу отруйних сполук починають з: |
Біохімічної проби |
Реакції на фосфат-іон |
Реакції на сульфід-іон |
Реакції на сульфат-іон |
Реакції на органічні радикали |
Кількісне визначення пестицидів в органічних екстрактах після ізолювання з біологічного матеріалу проводиться різними методами. Який параметр при дослідженні методом тонкошарової хроматографії застосовується при денситометричному аналізі хлорофосу: |
Інтенсивність забарвленої плями на хроматограмі |
Площа забарвленої плями на хроматограмі |
Значення Rf плями на хроматограмі |
Значення Rs плями на хроматограмі |
Відстань центру плями до лінії старту на хроматограмі |
Кількісне визначення пестицидів в органічних екстрактах після ізолювання з біологічного матеріалу проводиться різними методами. Який метод кількісного аналізу хлорофосу заснований на вимірюванні параметра - висоти піку: |
Газорідинна хроматографія |
Тонкошарова хроматографія |
Фотометрія |
Аргентометрія |
Біохімічний метод |
Одержано витяжку з біологічного матеріалу, в якій потрібно доказати наявність хлорофосу і відсутність дихлорофосу. Хлорофос від дихлорофосу можна відрізнити за допомогою реакції з: |
Піридином і лугом |
2,4-динітрофенілгідразином |
О-толідином |
Діазотованою сульфаніловою кислотою |
Ацетоном |
При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовуються методи ізолювання, засновані на фізико-хімічних властивостях речовин. Загальним методом ізолювання для фосфорорганічних пестицидів є метод: |
Екстракції органічними розчинниками |
Екстракції водою, підкисленою щавлевою кислотою |
Екстракції водою |
Екстракції спиртом, підкисленою щавлевою кислотою |
Екстракції ацетонітрилом, підкисленим хлоридною кислотою |
При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовуються методи ізолювання, засновані на фізико-хімічних властивостях речовин. Осібним методом ізолювання для хлорофосу є метод: |
Дистиляції з водяною парою |
Мінералізації сумішшю концентрованих сірчаної і азотної кислот |
Деструкції |
Екстракції спиртом, підкисленого щавлевою кислотою |
Екстракції ацетонітрилом, підкисленого хлоридною кислотою |
При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовуються методи ізолювання, засновані на фізико-хімічних властивостях речовин. Окремим методом ізолювання для хлорофосу є метод: |
Екстракції водою, підкисленою сірчаною кислотою |
Мінералізації сумішшю концентрованих сірчаної і азотної кислот |
Деструкції |
Екстракції спиртом, підкисленим щавлевою кислотою |
Екстракції ацетонітрілом, підкисленим хлоридною кислотою |
При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовуються методи очищення органічних екстрактів від домішок. Який метод забезпечує якнайповніше очищення від домішок: |
Тонкошарова хроматографія |
Фільтрування |
Центрифугування |
Екстракційний метод |
Виморожування жирів |
Гранозан належить до найбільш токсичних і небезпечних пестицидів. Його діючою речовиною є: |
Етилмеркурхлорид |
Метафос |
Гептахлор |
Гексахлорциклогексан |
Хлорофос |
Отруйні речовини виділяються із об’єктів біологічного походження за допомогою різних методів. При отруєнні пестицидами – похідними фосфорних кислот використовують метод: |
Настоюванням органічними розчинниками |
Перегонкою водяною парою із лужного середовища |
Настоюванням підлуженою водою |
Настоюванням водою, підкисленою хлорною кислотою |
Діалізу з підлужених розчинів |
Відбулося отруєння великою кількістю метафосу. Хімік-токсиколог для кількісного визначення використав фотоколориметричний метод, який базується на проведенні лужного гідролізу метафосу з утворенням сполуки: |
П-нітрофеноляту |
Нітробензолу |
Метанолу |
Тіофосу. |
Диметилфосфатної кислоти |
Відбулося отруєння фосфорорганічними пестицидами. Який метод аналізу застосовується як попередня проба на ФОС? |
Біохімічна проба |
Тшх |
Спектральний |
Хімічний |
Грх |
Відбулося отруєння. При виявленні отрутохімікатів методом газорідинної хроматографії використовують детектор, що визначає теплопровідність. Технічна назва цього детектора: |
Катарометр |
Полум’яно-іонізаційний |
Термоіонний |
Електронного захоплення |
Гелієвий |
Кількісне визначення пестицидів в органічних екстрактах після ізолювання з біологічного матеріалу, проводиться різними методами. Який параметр при дослідженні методом тонкошарової хроматографії застосовується при планіметричному аналізі хлорофосу: |
Площа забарвленої плями на хроматограмі |
Інтенсивність забарвленої плями на хроматограмі |
Значення Rf плями на хроматограмі |
Значення Rs плями на хроматограмі |
Відстань від верхньої точки плями до лінії старту на хроматограмі |
Отрутохімікати, що застосовуються для опадання листків, які вперше були використані Сполученими Штатами Америки у війні з В’єтнамом під назвою “agent orange” для знищення великих площ лісів і сільськогосподарських культур |
Дефоліанти |
Десиканти |
Акарициди |
Репеленти |
Фунгіциди |
При виділенні отрут із об’єктів біологічного походження використовують різні методи. З метою виділення із біологічного матеріалу пестицидів-похідних кислот фосфору (хлорофосу, дихлорофосу, метафосу, карбофосу, фосфаміду тощо) використовують метод: |
Настоювання органічними розчинниками |
Настоювання підлужненою водою |
Перегонки з водяною парою із лужного середовища |
Настоювання спиртом, підкисленим щавлевою кислотою |
Діалізу із лужних розчинів |
При обробці сільськогосподарських рослин загибель жінки відбулася внаслідок отруєння пестицидами. З якої реакції починають дослідження екстрактів із біологічних об’єктів на ФОС? |
З біохімічної проби |
З реакції на фосфат-іон |
З реакції на метокси- або етокси- групи |
З реакції на наявність атому хлору |
З реакції на наявність атому сірки |
При отруєнні карбофосом спостерігається різке пригнічення активності ферменту ацетилхолінестерази з наступним порушенням функції провідних шляхів центральної нервової системи. Ізолювання його з біологічного матеріалу здійснюється за допомогою: |
Екстракції хлороформом |
Екстракції водою, підкисленою щавлевою кислотою |
Дистиляції з водяною парою |
Екстракції водою |
Мінералізації |
При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовуються методи кількісного визначення речовин в органічних екстрактах. Який метод є найчутливішим при проведенні кількісного аналізу хлорофосу: |
Біохімічний |
Фотометричний |
Аргентометричний |
Планіметричний |
Гравіметричний |
Відбулося отруєння пестицидами. Який отрутохімікат не можна виявити з використанням біохімічної проби? |
Гептахлор |
Карбарил |
Хлорофос |
Метафос |
Карбофос |
Відбулося отруєння пестицидами. З якої реакції починають дослідження екстрактів з біологічних об'єктів на ФОС? |
З біохімічної проби |
З реакції на фосфат-іон |
З реакції на метокси- або етокси- групи |
З реакції на наявність атому хлору |
З реакції на наявність атому сірки |
Відбулося отруєння пестицидами. Для якого пестициду характерна матеріальна кумуляція? |
Гептахлор |
Метафос |
Севін |
Карбофос |
Децис |
Встановлено отруєння пестицидами. Біохімічна проба дала позитивний результат. Про наявність якого пестициду можна робити припущення? |
Дихлофос |
Ддт |
Гексахлорциклогексан |
Гептахлор |
Етилмеркурхлорид |
Відкриття фосфору проводять за реакцією |
З амонію молібдатом |
З натрію нітропрусидом |
З сріблом азотнокислим |
З солями цирконію |
Утворення берлінської блакиті |
Синтетичні піретроїди за хімічною природою являють собою: |
Складнi ефіри |
Гетероциклічні сполуки |
Аміди |
Феноли |
Альдегіди |
Модуль 6. Хіміко-токсикологічне дослідження мінеральних кислот, лугів та їх солей і карбоксигемоглобіну
Більшість хімічних реакцій виявлення нітритів та нітратів є спільними. За допомогою якої реакції можна відрізнити нітрити від нітратів у досліджуваному діалізаті? |
З реактивом Гріса |
З дифеніламіном |
З бруцином |
З заліза (ІІ) сульфатом і концентрованою сульфатною кислотою |
Віталі-Морена |
Відбулося отруєння мінеральною кислотою. Який метод необхідно використовувати для ізолювання з біологічного матеріалу мінеральної кислоти? |
Настоювання з водою |
Перегонка з водяним паром |
Екстракція органічними розчинниками з кислих водних витяжок |
Екстракція органічними розчинниками з лужних водних витяжок |
Мiнералiзацiя кислотами |
Відбулося отруєння невідомою речовиною. При перевірці кислотності біологічного матеріалу індикатором фенолфталеїном спостерігали червоне забарвлення. На яку групу речовин треба провести хіміко-токсикологічне дослідження? |
Лугів, солей сильних основ і слабких кислот |
Оцтового ангідриду |
Натрію хлориду |
Калію нітрату |
Мінеральних кислот |
Отруйні речовини виділяються із об’єктів біологічного походження за допомогою різних методів. При отруєнні нітратами їх виділяють із біологічного матеріалу за допомогою: |
Настоювання з водою |
Мінералізації |
Мікродифузії |
Настоювання з підкисленим спиртом |
Настоювання з водою, підкисленою щавлевою кислотою |
При різко вираженій лужній реакції водної витяжки з біологічного матеріалу та відсутності в ній карбонатів і солей амонію для підтвердження факту отруєння гідроксидом калію хіміками - токсикологами застосовується реакція на іони калію з: |
Гідротартратом натрію |
Цинк-уранілацетатом |
Антимонатом калію |
Реактивом Неслера |
Реактивом Гріса |
При хіміко-токсикологічному дослідженні діалізату з водної витяжки реакцію на аміак не проводять, коли доведено в ньому наявність: |
Сірководню |
Кислоти сульфітної |
Кислоти сульфатної |
Кислоти нітратної |
Кислоти нітритної |
Відбулося отруєння нітритом. Виявлення нітриту в діалізатах проводять реактивом: |
Гріса |
Драгендорфа |
Маркі |
Марме |
Неслера |
Якої реакції не дають нітрати? |
реакція з сульфаніловою кислотою та β- нафтолом |
Реакція з бруцином |
Реакція з сульфатом заліза (II) і концентрованою сірчаною кислотою |
Реакція з дифеніламіном |
Реакція з хлоридом барію |
Дитина вилила на себе концентровану сульфатну кислоту. Сорочечку надіслано на дослідження. Яким методом треба ізолювати цю речовину: |
Методом настоювання з водою |
Методом перегонки з водяною парою |
Методом мінералізації |
Методом екстракції бензолом |
Методом екстракції органічними розчинниками |
Для виділення відповідних отрут із об’єктів дослідження використовують відповідні методи. Луги і аміак виділяють шляхом: |
Настоювання з водою та наступним проведенням діалізу. |
Мінералізації з наступною денітрацією |
Мікродифузії |
Настоювання підкисленим спиртом |
Настоювання з органічними розчинниками |
Для ізолювання лугів з біологічного матеріалу використовують метод настоювання з водою. Одержані водні витяжки фільтрують і очищають методом: |
Діалізу |
Тонкошарової хроматографії |
Екстракції з органічними розчинниками |
Дистиляції |
Возгонки |
За допомогою якої реакції можна відрізнити нітрити від нітратів у досліджуваному діалізаті? |
З реактивом Гріса |
З дифеніламіном |
З бруцином |
Із заліза (ІІ) сульфатом і концентрованою сульфатною кислотою |
Віталі-Морена |
Мінеральні кислоти, луги і солі лужних металів із об’єктів біологічного походження виділяються: |
Настоюванням біологічного матеріалу водою |
Методом мікродифузії |
Ізолюванням полярними розчинниками |
Настоюванням біологічного матеріалу водою |
Визначають безпосередньо в біологічному матеріалі |
Необхідно провести судово-хімічний аналіз на наявність в об’єкті лугів. Перед дослідженням діалізату з біологічного матеріалу на вміст лугів слід перевірити рН середовища і наявність карбонатів лужних металів. Для цього у діалізат додають: |
Розчин барію хлориду і спиртовий розчин фенолфталеїну |
Розчин барію сульфату і водний розчин фенолфталеїну |
Розчин барію карбонату і спиртовий розчин фенолфталеїну |
Розчин стронцію сульфату і спиртовий розчин фенолфталеїну |
Розчин барію сульфату і водний розчин метилового оранжевого |
Різні групи отрут виділяють з об’єктів біологічного походження за допомогою певних методів. Мінеральні кислоти ізолюються із біологічного матеріалу за допомогою: |
Настоювання з водою |
Мокрої мінералізації |
Перегонки з водяною парою |
Озолення |
Настоювання з органічними розчинниками |
Відбулося отруєння нітритом. Виявлення нітриту за реакцією утворення азобарвника проводять з використанням кислоти: |
Сульфанілової |
Сульфатної |
Фосфорної |
Хлористоводневої |
Саліцилової |
Відбулося отруєння „чадним газом ”, виділяти і виявляти цю речовину у біологічному матеріалі потрібно таким чином: |
виявляти безпосередньо у біологічному об'єкті без попереднього виділення |
Виділяти мінералізацією, а потім виявляти |
Виділяти перегонкою з водяною парою, а потім виявляти |
Виділяти настоюванням з підкисленим спиртом, а потім виявляти |
Виділяти настоюванням з підкисленою водою, а потім виявляти |
Відбулося отруєння угарним газом. Яка сполука утворюється при ураженні організму вказаною отрутою? |
Карбокисгемоглобін |
Оксигемоглобін |
Метгемоглобін |
Дезоксигемоглобін |
Міоглобін |
Визначення карбоксигемоглобіну спектрофотометричним методом можна проводити в трупному матеріалі |
Свіжому, або в тому, який зберігався не більше 10 днів |
Який зберігався не більше 10 днів |
Свіжому |
Який загнив |
Обгорілому |
При певних обставинах в організмі утворюється стійка токсична сполука – карбоксигемоглобін. Карбокисгемоглобін – це сполука, яка утворюється в організмі в результаті взаємодії: |
Гемоглобіну з оксидом вуглецю |
Гемоглобіну з діоксидом вуглецю |
Гемоглобіну з киснем |
Метгемоглобіну з чадним газом |
Гемоглобіну з заліза (ІІІ) оксидом |
Кількісне визначення вуглецю (II) оксиду в крові спектрофотометричним методом основане на різниці в спектрах: |
Карбоксигемоглобіну і дезоксигемоглобіну |
Оксигемоглобіну и карбоксигемоглобіну |
Карбоксигемоглобіну і метгемоглобіну |
Метгемоглобіну і оксигемоглобіну |
Оксигемоглобіну і дезоксигемоглобіну |
При отруєнні чадним газом визначають в крові кількість карбоксигемоглобіну. З цією метою використовують: |
Спектрофотоколориметричний метод |
Ензимний метод |
ТШХ-метод |
ГРХ-метод |
Спектроскопічний метод |
Для виявлення оксиду вуглецю (II) в крові використовують реакцію з хініном і сульфідом амонію. В який колір забарвлюється в цій реакції кров, що не містить карбоксигемоглобін? |
Брудно-червоний |
Сіро-зелений |
зелений |
Жовтуватий |
Світло-рожевий |
До токсикологічно важливих речовин відносяться нітрити і нітрати. Надмірна кількість в організмі нітритів викликає утворення: |
Метгемоглобіну |
Оксигемоглобіну |
Карбоксигемоглобіну |
Дезоксигемоглобіну |
Оксиміоглобіну |
Кількісно визначити оксид карбону (II) у крові можна спектрофотометричним методом, який запропонував Крамаренко В.П. із співробітниками. Для цього використовують порівняння спектрів: |
Дезоксигемоглобіну і карбоксигемоглобіну |
Оксигемоглобіну і метоксигемоглобіну |
Карбоксигемоглобіну і метоксигемоглобіну |
Оксигемоглобіну і дезоксигемоглобіну |
Дезоксигемоглобіну і метоксиміоглобіну |
Отрути із об’єктів біологічного походження виділяють за допомогою різних методів. Карбокисгемоглобін (Н B.СО) виявляють і визначають: |
Безпосередньо у крові без попереднього виділення |
Після його виділення із легенів шляхом дистиляції |
Після його виділення із крові шляхом діалізу |
Після його виділення з печінки шляхом мінералізації |
Після його виділення з нирок шляхом настоювання із спиртом |
При отруєнні “пічним газом ” в організмі утворюється стійка токсична сполука - карбоксигемоглобін. Карбокисгемоглобін - це сполука, яка утворюється в організмі в результаті взаємодії: |
Гемоглобіну з оксидом вуглецю |
Гемоглобіну з діоксидом вуглецю |
Гемоглобіну з киснем |
Метгемоглобіну з чадним газом |
Гемоглобіну з заліза [ІІІ] оксидом |
Для виявлення в крові токсичної речовини хiмiк-токсиколог в двох пробірках до 2 мл 10 % розчину крові додав такий самий об'єм 0,01% розчину дихромату калію i 5 крапель 20 % розчину гексецiаноферату (III) калію. В одній пробiрцi кров залишилась червоною, а в iншiй забарвилась в коричнево-зелений колір. Хiмiк-токсиколог зробив висновок про присутність в досліджуваному розчині: |
оксиду вуглецю (II) |
Концентрованої азотної кислоти |
Гексеналу |
Кофеїну |
Атропіну |