 
        
        Токс.хімія База тестів
.doc
Модуль 3. Хіміко-токсикологічне дослідження „ металевих ” отрут
| В процесі виділення “металевих” отрут із біологічного матеріалу проводиться денітрація мінералізату. Для перевірки повноти денітрації використовують: | Дифеніламін. 
 
 | Сечовину | Дифенілдитіокарбазон | Діетилдитіокарбамат свинцю | Гліцерин | 
| У дробному методі аналізу на металоотрути застосовують реактиви для маскування йонів. Назвіть, які це реактиви? | Ціаніди | Хлориди | Сульфати | Сульфіти | Броміди | 
| В судово-хімічну лабораторію поступив об’єкт, при дослідженні якого необхідно провести кількісне визначення ртуті за реакцією із дитизоном. Який фізико-хімічний метод використовується при такому аналізі: | Екстракційно-фотоколориметричний | Газорідинної хроматографії | УФ-спектрофотометричний | ІЧ-спектрофотометричний | Хроматографії в тонкому шарі сорбенту | 
| В хіміко-токсикологічному аналізі “металевих” отрут використовують реакцію Марша За допомогою цієї реакції в мінералізаті можна виявити: | Арсен і стибій | Арсен і кадмій | Олово і стибій | Барій і марганець | Вісмут і свинець | 
| Виділення отрут із об’єктів біологічного походження, проводять за допомогою різних методів. Для виділення ртуті використовують метод: | Деструкції | Мінералізації | Перегонки з водяною парою | Настоювання водою підкисленою сульфатною кислотою | Настоювання спиртом підкисленим щавлевою кислотою | 
| Виявленню іонів цинку в мінералізаті заважають іони деяких інших металів. Тому цинк відділяють від мінералізату переведенням його в: | Діетилдитіокарбамат | Дитизон | Гексаціаноферат (ІІ) | Сульфід | Тетрароданомеркуроат | 
| Відбулося отруєння важкими металами та арсеном . У такому випадку в якості антидоту використовують: | Унітіол | Вітамін-В6 | Ліпоєву кислоту | Метиленову синь | Глюкагон | 
| Відбулося отруєння важкими металами. При аналізі яких отрут використовують попередню пробу з дитизоном? | Цинку і арґентуму | Купруму і кадмію | Арсену і стибію | Мангану і хрому | Бісмуту і купруму | 
| Відбулося отруєння металевими отрутами. У аналізі якої «металевої» отрути не використовується реакція з дитизоном? | Барій | Свинець | Срібло | Талій | Ртуть | 
| Відбулося отруєння металевою отрутою. Чим перш за все обумовлена токсичність "металевих" отрут? | Зв'язуванням з амінокислотами, білками та поліпептидами | Зв'язуванням з ліпідами | Зв'язуванням з вуглеводами | Зв'язуванням з соляною кислотою | Зв'язуванням з холестерином | 
| Відбулося отруєння тетраетилсвинцем. Тетраетилсвинець при дистиляції з водяною парою збирають в колбу, що містить: | Спиртовий розчин йоду | Кислоту хлористоводневу | Натрію гідроксид | Воду дистильовану | У порожню колбу | 
| Відбулось отруєння речовиною з групи „металічних” отрут. При токсикологічному аналізі отриманого мінералізату проводиться реакція з дитизоном. Який з важких металів не реагує з цим реактивом: | Барій | Срібло | Ртуть | Свинець | Талій | 
| Вкажіть, для маскування яких іонів при аналізі мінералізату дробним методом використовують фосфати? | Заліза | Міді | Цинку | Кадмію | Марганцю | 
| Деякі “металоотрути” виділяють з біологічного матеріалу методом деструкції. Назвіть “металоотруту”, яку виділяють цим методом: | Меркурій | Стибій | Кадмій | Срібло | Арсен | 
| Для виділення деяких “металевих” отрут проводиться деструкція біологічного матеріалу. За допомогою деструкції із трупних органів виділяють: | Ртуть | Срібло | Талій | Кадмій | Стибій | 
| Для денітрації мінералізату застосовуються різні відновники. Який реактив застосовують для денітрації мінералізату? | Розчин формальдегіду | Тіосечовину | Натрію сульфіт | Сечовину | Натрію тіосульфат | 
| Для запобігання втратам сполук меркурію під час судово-токсикологічного дослідження застосовують такий процес руйнування структури біологічного матеріалу, внаслідок якого в досліджуваному матеріалі ще залишаються незруйнованими деякі складові частини органічних речовин. Такий процес зветься: | Деструкція | Денатурація | Деградація | Дезінтеграція | Мінералізація | 
| Для ізолювання “металевих” отрут з біологічного матеріалу проводили мінералізацію сумішшю сульфатної і нітратної кислот, при цьому спостерігалося утворення білого осаду. Це свідчить про можливу присутність: | Плюмбуму | Талію | Цинку | Купруму | Стибію | 
| Для маскування іонів у дробному методі аналізу „металевих” отрут використовуються різноманітні реагенти. Застосування з цією метою фторидів ґрунтується на їх здатності утворювати безбарвні стійкі комплекси з іонами: | Fe3+ | Fe2+ | Ba2+ | Mg2+ | Ag+ | 
| Для маскування яких іонів в дробному аналізі застосовують фосфати? | іонів заліза (III) | Іонів цинку | Іонів свинцю | Іонів кадмію | Іонів міді | 
| Для маскування яких іонів у мінералізаті застосовують фториди, щоб виявити іони кобальту за реакцією з роданідом амонію, дробним методом? | іонів заліза (III) | Іонів міді (II) | Іонів кадмію | Іонів свинцю | Іонів бісмуту | 
| З розчином якої речовини проводять реакцію для перевірки повноти денітрації мінералізату: | Дифеніламіну | Дифенбензидину | Пропіламіну | Гідроксиламіну | Диметиламіну | 
| З яким реактивом проводять реакцію для визначення великих кількостей іонів свинцю? | З йодидом калію | З родизонатом натрію | З лугом | З хлоридом цезію і | З ацетатом міді і нітритом калію | 
| За методом ізолювання з біологічного матеріалу токсичні речовини поділяють на групи. Вкажіть яким з приведених методів виділяють “металічні отрути ”: | Речовини що ізолюються мінералізацією біологічного матеріалу | Речовини які ізолюють з біологічного матеріалу перегонкою з водяною парою | Речовини які ізолюються з біологічного матеріалу настоюванням його з підкисленим етиловим спиртом, або підкисленою водою | Речовини які ізолюють з біологічного матеріалу органічним розчинником що не змішується з водою | Речовини які ізолюють з біологічного матеріалу водою без підкислення | 
| Застосування деструкції біологічного матеріалу при ізолюванні ртуті дозволяє: | Попередити великі втрати сполук ртуті в умовах жорсткого термічного режиму | Зменшити тривалість деградації біологічного матеріалу | Замаскувати вплив інших «металевих» отрут | Збільшити чутливість методів виявлення ртуті в біологічному матеріалі | Знизити чутливість методів виявлення ртуті в біологічному матеріалі | 
| Людина отруїлася солями мангану. В мінералізаті виявляють йони мангану. Які реакції лежать в основі хімічних процесів виявлення його? | Окисно-відновні реакції | Реакції гідролізу | Реакції дисоціації | Реакції нейтралізації | Реакції обміну | 
| Метод мінералізації застосовується при дослідженні біологічного матеріалу на присутність: | Металевих отрут | Летючих речовин | Алкалоїдів | Отрутохімікатів | Барбітуратів | 
| На повноту виділення отрут з біологічного матеріалу впливає ступінь розриву зв’язків між отрутою та клітинами організму. Розірвати зв’язок білок-метал можна за допомогою: | Мінералізації | Дистиляції | Центрифугування | Висолювання | Фільтрування | 
| Одержано мінералізат, що містить сульфати свинцю, барію та стронцію у вигляді білих осадів. Яку процедуру треба здійснити з сульфатом свинцю, щоб його відділити? | Розчинення в ацетаті амонію | Розчинення в концентрованій сірчаній кислоті | Переведення в карбонат | Переведення у діетилдитіокарбамат | Переведення в арсин | 
| Отруєння бісмутом викликало тяжке ураження нирок. При проведенні попереднього аналізу на наявність бісмуту в мінералізаті хімік-токсиколог використав реакцію з: | Тіосечовиною | Бруцином і бромідом калію | Хлоридом цезію та йодидом калію | Ацетатом міді | Дитизоном | 
| Після виділення “металевих” отрут із біологічного матеріалу проводиться денітрація мінералізату. Денітрація мінералізату – це: | Звільнення мінералізату від нітратів, нітратної кислоти та оксидів азоту | Звільнення нітратної кислоти від оксидів азоту | Насичення деструктату азотною розведеною кислотою | Виділення ртуті із біологічного матеріалу за допомогою нітратної кислоти | Руйнування нітратної кислоти у мінералізаті | 
| Після завершення реакції Марша на наявність арсену існує необхідність подальшого дослідження нальоту з відновної трубки з метою виключення наявності у біологічному матеріалі сполук: | Стибію | Срібла | Талію | Кадмію | Цинку | 
| Після мінералізації біологічного матеріалу проводиться денітрація мінералізату. Для перевірки повноти денітрації використовують: | Дифеніламін | Дифенілкарбазон | Дитизон цинку | Тіосечовину купруму | Діетилдитіокарбамат свинцю | 
| Після мінералізації біологічного матеріалу сумішкою сульфатної та нітратної кислот при наявності деяких “металевих” отрут мінералізат може набувати певних видимих ознак. Наявність білого осаду в мінералізаті свідчить про можливу присутність: | Свинцю | Талію | Міді | Цинку | Стибію | 
| При виділенні деякої "металевої" отрути проведено деструкцію біологічного матеріалу. За допомогою деструкції iз органів трупа виділяють: | Ртуть | Срібло | Талій | Кадмiй | Стибій | 
| При дослідженні “металевих” отрут в мінералізатах використовують хімічні методи. Свинець виявляють за допомогою реакцій: | З калію йодидом, калію хроматом | З родизонатом натрію, дифенілкарбазидом | З оксимом, дитизоном | З заліза хлоридом, міді йодидом | З натрію тіосульфатом, свинцю хлоридом | 
| При дослідженні біологічного матеріалу, на вміст металічних отрут, проводять мінералізацію трупного матеріалу сумішшю нітратної і сульфатної кислот, перший етап якої називається: | Деструкція | Денітрація | Сульфування та нітрування | Озолення | Окислення | 
| При дослідженні мінералізату на наявність цинку як попередня використовується реакція з: | Дитизоном | Дифенілкарбазидом | Родизонатом натрію | Тіосечовиною | Діетилдитіокарбаматом | 
| При дослідженні на метали кінець процесу мінералізації сумішшю сульфатної та азотної кислот визначають: | За виділенням важких білих парів та за забарвленням, яке не змінюється від додавання азотної кислоти | За рудим забарвленням рідини | За жовтим забарвленням рідини | За забарвленням рідини, яке не змінюється від додавання азотної кислоти | За витіканням визначеного часу | 
| При мінералізації біологічного матеріалу використовують суміш азотної та сірчаної кислот. Який з наведених катіонів металів утворює нерозчинні сульфати: | Барій | Мідь | Срібло | Марганець | Цинк | 
| При описуванні внутрішніх органів, у вмісті шлунку виявлено речовину синьо-зеленого кольору. На яку речовину треба провести хіміко-токсикологічне дослідження ? | Солі купруму | Солі барію | Калію нітрату | Натрію хлориду | Амонію оксалату | 
| При отруєнні солями барію використовують специфічний хімічний антидот: | Натрію сульфат | Натрію хлорид | Калію йодид | Натрію карбонат | Міді ацетат | 
| При проведенні реакції з перйодатом калію проба набула фіолетового забарвлення. Це свідчить про наявність у мінералізаті іонів: | Мангану | Цинку | Кадмію | Арсену | Стибію | 
| При проведенні судово-токсикологічного аналізу “металічних” отрут для кількісного визначення не застосовується метод: | Газорідинна хроматографія | Спектрофотометричний | Фотометричний | Атомно-адсорбційна спектроскопія | Титриметричний | 
| При проведенні судово-токсикологічного аналізу в мінералізаті виявлений купрум. Для попереднього виявлення іонів купрумі в мінералізаті використовують: | Плюмбуму ддтк | Натрію ДДТК | Дитизон | Дифенілкарбазид | Дифеніламін | 
| Продукт реакції, який утворюється при взаємодії марганцю з персульфатом амонію, буде залежати від умов проведення реакції. Який продукт вказаної реакції утвориться при кип’ятінні в кислому середовищі з каталізатором? | мnо4- | Мnso4 | Mnо2 | Н2мnо3 | Мnо(ОН)2 | 
| Реакцію з дифеніламіном використовують для якісного визначення однієї з приведених кислот: | Азотна кислота | Соляна кислота | Сірчана кислота | Фосфорна кислота | Борна кислота | 
| Специфічною реакцією при дослідженні біологічного матеріалу на наявність сполук арсену вважається: | Реакція марша | Реакція Зангера-Блека | Реакція з розчином діетилдитіокарбамату срібла в піридині | Реакція з дитизоном | Реакція з діетилдитіокарбаматом натрію | 
| Сполуки ртуті є токсичними речовинами. Токсичність хімічних сполук залежить від хімічної будови речовин. З наведених сполук найбільш токсичною буде: | C2h5hg cl | Hg2cl2 | Hgcl2 | Hgo | Hg | 
| Сулема і етилмеркурхлорид є високотоксичними речовинами. Більша токсичність етилмеркурхлориду порівняно з сулемою зумовлена наявністю: | Етильного радикалу | Ртуті (ІІ) | Іону хлору | Атомів вуглецю | Іонних зв’язків | 
| У дробному аналізі „металевих” отрут значну роль відіграє операція маскування іонів – усунення впливу сторонніх іонів, які присутні в складній суміші, на виявлення досліджуваних іонів. Основним способом маскування іонів є: | Комплексоутворення | Випаровування | Осадження | Екстракція | Деструкція | 
| У дробовому хіміко-токсикологічному аналізі для усунення впливу іонів заліза, що заважає проведенню аналізу, використовується розчин: | Фторидів | Ціанідів | Тіосульфатів | Сульфатів | Карбонатів | 
| У хіміко-токсикологічному аналiзi для кiлькiсного визначення ртуті хімік-токсиколог використував екстракцiйно-фотометричний метод. Реакція з яким реактивом використовується в цьому методі? | Дитизоном | Тіосульфатом натрію | Сульфідом натрію | 8-оксихіноліном | Тіосечовиною | 
| У хіміко-токсикологічному аналізі для кількісного визначення іонів купруму в мінералізаті застосовують екстракційно-фотоколориметричний метод, в основі якого лежить реакція іонів цього металу з: | Діетилдитіокарбаматом свинцю | Дитизоном | Гексаціанофератом (II) | Тетрароданомеркуріатом амонію | Піридин-роданідним реактивом | 
| Хіміко-токсикологічному дослідженню на вміст „металевих” отрут передує обов’язковий етап мінералізації біологічного матеріалу. Мінералізація органічних речовин шляхом їх нагрівання у тиглях до високої температури при доступі повітря називається: | Сухе обзолення | Сплавляння | Мокре обзолення | Екстракція | Перегонка | 
| Хімік-токсиколог досліджує мінералізат, одержаний з біологічного матеріалу. Для перевірки повноти денітрації мінералізату проводить реакцію з: | Розчином дифеніламіну в концентрованій сульфатній кислоті | Розчином дифенілбензидину | Розчином аніліну | Розчином дитизону | Розчином β-нафтолу | 
| Хто з вчених є основоположником дробного методу аналізу? | М.о. Тананаєв | О.м. крилова | Каан | А. Щербак | А.п. нелюбін | 
| Що таке денітрація? | Відновлення | Окислення | Озолення | Руйнування біоматеріалу | Сплавлення | 
| Яка з даних сполук використовується як окислювач для мінералізації біологічного матеріалу? | H2so4 | H2S | N2o | Nacl | Al(oh)3 | 
| Яка з реакцій виявлення іонів бісмуту в мінералізаті є і попередньою, і підтверджуючою: | З тіосечовиною | З калій йодидом і 8-оксихіноліном | З цезій хлоридом і калій йодидом | З бруцином і калій бромідом | З діетилдитіокарбаматом натрію | 
| Яку реакцію використовують для якісного визначення іонів талію в мінералізаті ? | З дитизоном | З родизонатом натрію | З тіосечовиною | З дифенілкарбазидом | З сірчаною кислотою | 
Модуль 4. Хіміко-токсикологічне дослідження „ лікарських ” отрут
| Алкалоїд наркотин у чистому вигляді в медицині не застосовується, оскільки не володіє наркотичними та анальгетичними властивостями. Дослідження на його наявність здійснюється лише у тому випадку, якщо у витяжці з біологічного матеріалу виявлений: | Морфін | Стрихнін | Кокаїн | Нікотин | Героїн | 
| Алкалоїди та синтетичні органічні азотовмісні речовини основного характеру зв’язуються з білковими речовинами організму при значенні рН | вищому за ізоелектричну точку білків | вищому за ізоелектричну точку білків | рівному ізоелектричній точці білків | нижчому за ізоелектричну точку | при рН=7,4 | 
| Ациклічний алкалоїд ефедрин виводиться з організму з сечею переважно у незміненому вигляді. Проте певна частина ефедрину метаболізується до фенілпропаноламіну шляхом: | N-деметилування | N-дезалкілування | O-дезалкілування | S-дезалкілування | Десульфування | 
| Більшість алкалоїдів ізолюються з біологічного матеріалу полярними розчинниками. Який з приведених алкалоїдів ізолюється перегонкою з водяною парою: | Коніїн | Стрихнін | Кокаїн | Атропін | Хінін | 
| Більшість наркотичних та сильнодіючих речовин одержують з рослинної сировини. Яку з приведених наркотичних та сильнодіючих речовин одержують синтетично: | Героїн | Морфін | Кодеїн | Наркотин | Папаверин | 
| В методі Драгендорфа при ізолюванні отрут із біологічного матеріалу підкислення проводиться лише | H2SO4 | HCOOH | К2Cr2O | H3PO4 | HNO3 | 
| В методі ізолювання за Стасом Отто необхідне pH середовище створюють за допомогою: | H2C2O4 10% | H2SO4 6н | HCI 15% | HNO3 0.5н | NH3 25% | 
| В процесі виділення "лікарських" отрут отримуємо дві хлороформні витяжки з кислого та з лужного середовища. В хлороформній витяжці із кислого середовища за допомогою реакції з розчином заліза [ІІІ] хлориду можна виявити: | Антипірин | Барбітал | Кофеїн | Діазепам | Теофілін | 
| В судово-медичну експертизу доставлено біологічний матеріал з підозрою на отруєння алкалоїдами опію морфіном або кодеїном. Встановити чим отруїлася людина можна за допомогою реакції: | З йодатною кислотою | З реактивом Драгендорфа | З реактивом Пелагрі | З пероксидом водню | З пікриновою кислотою | 
| В судово-токсикологічну лабораторію поступила печінка трупа для токсикологічного аналізу на наявність „лікарських” отрут. При якісному аналізі були одержані позитивні результати реакцій з реактивами: Драгендорфа, Маркі, Бушарда, Майєра. Яка з речовин не виявляється цими осадовими реакціями? | Барбаміл | Морфін | Кофеїн | Діазепам | Тізерцин | 
| В судово-хімічній експертизі досліджують сухий залишок на групу „лікарських” отрут. Проведено реакцію Пелагрі. Яка з наведених сполук дає позитивний результат цієї реакції: | Кодеїн | Кофеїн | Папаверин | Хінін | Кокаїн | 
| В хіміко-токсикологічному аналізі використовуються скринінгові методи. Реактив ФПН ( суміш розчинів заліза (ІІІ) хлориду, хлорної і нітратної кислот) використовують для попереднього виявлення в сечі: | Похідних фенотіазину | Похідних барбітурової кислоти | Похідних 1,4- бензодіазепіну | Похідних бутирофенону | Пестицидів – похідних кислот фосфору | 
| В якій реакції за умов наявності барбітуратів з’являється фіолетове забарвлення? | Реакція барбітуратів з ізопропіламіном і солями кобальту | Реакція з солями кобальту і лугами | Реакція з родаміном 6 Ж | Реакція з хлорцинкйодом | Реакція з піридином і солями міді | 
| Виділення алкалоїдів з біологічного матеріалу водою, підкисленою сірчаною кислотою за методом В.П. Крамаренка необхідно здійснювати при рН 2-3, оскільки в таких умовах: | Відбувається руйнування комплексів білок-алкалоїд | Зменшується адсорбція алкалоїдів на фільтрах | Відбувається повна мінералізація біологічного матеріалу | Виключається необхідність фільтрування витяжки | Виключається необхідність екстрагування алкалоїдів хлороформом | 
| Витяг, одержаний при аналізі сечі, дає позитивний результат мурексидної проби. Яка група речовин може бути присутня? | Барбітурати | Фенотіазини | Бензодіазепіни | Хлорорганічні сполуки | Похідні індолу | 
| Відбулося отруєння “лікарською” отрутою. В хлороформній витяжці із “кислого” середовища за допомогою реакції з розчином заліза (ІІІ) хлориду можна виявити: | Амідопірин | Фенобарбітал | Кофеїн | Діазепам | Теофілін | 
| Відбулося отруєння «лікарською» отрутою. При аналізі лужного хлороформного витягу реакція Віталі-Морена була позитивною. Це вказує на отруєння: | Атропіном | Хініном | Ефедрином | Морфіном | Нікотином | 
| Відбулося отруєння алкалоїдами опію. Як хімічно довести, що отруєння спричинено опієм, а не морфіном? Провести реакцію на: | Меконову кислоту | Тропову кислоту | Саліцилову кислоту | Оцтову кислоту | Соляну кислоту | 
| Відбулося отруєння алкалоїдами. Одержано два хлороформних витяги з “кислого” та “лужного” середовища. Хлороформний витяг з “кислого” середовища дав позитивні реакції з загально-алкалоїдними реактивами. Про отруєння якою речовиною це свідчить: | Кофеїн | Атропін | Хінін | Морфін | Кодеїн | 
| Відбулося отруєння алкалоїдами. Після екстракції біологічного матеріалу одержано маслянистий осад. На яку групу алкалоїдів треба провести в першу чергу дослідження: | Похідні піридину | Похідні тропану | Похідні хіноліну | Похідні ізохіноліну | Похідні індолу | 
| Відбулося отруєння алкалоїдами. Після екстракції біологічного матеріалу одержано маслянистий осад. На який алкалоїд треба провести хіміко-токсикологічне дослідження: | Нікотин | Хінін | Атропін | Стрихнін | Кодеїн | 
| Відбулося отруєння алкалоїдами. Який з нижче перерахованих алкалоїдів екстрагується хлороформом як з кислого, так і з лужного середовища? | Стрихнін | Хінін | Кокаїн | Папаверин | Морфін | 
| Відбулося отруєння кофеїном. При проведенні мурексидної реакції в кислому хлороформному витягу з’явилося рожеве забарвлення. Яка отрута буде заважати виявленню кофеїну: | Фенобарбітал | Стрихнін | Атропін | Хінін | Нікотин | 
| Відбулося отруєння наркотиками. На вирішення експертизи поставлено питання – чим конкретно відбулося отруєння: опієм чи омнопоном? Для цього треба провести додаткові дослідження. Вкажіть, які: | На меконову кислоту та меконін | На морфін | На папаверин | На тебаїн | На кодеїн | 
| Відбулося отруєння невідомою речовиною. При проведенні хіміко-токсикологічного дослідження на виділену з біологічного матеріалу речовину з реактивами Драгендорфа, Зонненшейна, Шейблера утворилися осади. На яку групу треба провести хіміко-токсикологічне дослідження? | Алкалоїди та азотовмісні сполуки | Аміак та його солі | Металоотрути | Амонію карбонат | Амонію тартрат | 
| Відбулося отруєння опієм. При дослідженні “лужного” хлороформного витягу необхідно враховувати, що в процесі біотрансформації кодеїну одним із продуктів метаболізму є: | Морфін | Тебаїн | Героїн | Етилморфін | Папаверин | 
| Відбулося отруєння похідними барбітурової кислоти. Який з реактивів не утворює осадів з барбітуратами? | Розчин нітрату кобальту в метанолі | Хлорцинкйод | Міднопіридиновий комплекс | Залізойодидний комплекс | Міднойодидний комплекс | 
| Відрізнити опій від омнопону дозволяє хіміко-токсикологічне дослідження на наявність: | Меконіну | Морфіну | Папаверину | Тебаїну | Наркотину | 
| Вкажіть методи ізолювання саліцилової кислоти та її похідних з біологічного матеріалу: | Підкисленим спиртом або підкисленою водою | Настоюванням з водою | Мінералізацією | Перегонкою з водяною парою | Органічними розчинниками | 
| Вкажіть методи ізолювання фенацетину з біологічного матеріалу: | Підкисленим спиртом або підкисленою водою | Настоюванням з водою | Мінералізацією | Перегонкою з водяною парою | Органічними розчинниками | 
| Вкажіть препарат, одним із метаболітів якого є пара-амінобензойна кислота. | Новокаїн | Лідокаїн | Мепівакаїн | Тримекаїн | Піромекаїн | 
| Всмоктування отрутних речовин у шлунково-кишковому тракті залежить від фізико-хімічних властивостей отрут. Алкалоїди (лужні сполуки) всмоктуються у: | Тонкій кишці | Ротовій порожнині | Шлунку | Товстій кишці | Стравоході | 
| Героїн при надходженні до організму переважно метаболiзує до: | Морфіну та 6-моноацетилморфiну | Кодеїну | Морфіну | 6-ацетилморфiну | 3-ацетилморфiну та морфіну | 
| Для виділення морфіну з біологічного матеріалу використовуються методи, що ґрунтуються на ізолюванні його: | Етанолом, підкисленим щавлевою кислотою | Настоюванням з водою | Мінералізацією біологічного матеріалу | Перегонкою з водяною парою | Етанолом, підкисленим хлоридною кислотою | 
| Для виявлення алкалоїду ефедрину в біологічному матеріалі використовують | Реакція з солями міді і сірководнем | Родамін 6Ж | Мурексидну пробу | Талейохінну пробу | Реакцію Марша | 
| Для виявлення аміназину використовують метод тонкошарової хроматографії. Якими реагентами не виявляється аміназин на хроматограмі: | Розчином дифенілкарбазиду в хлороформі 
 | Розчином ферум (ІІІ) хлориду | Реактивом Драгендорфа | Реактивом Маркі | Парами йоду | 
| Для виявлення токсичної речовини, що екстрагувалася органічним розчинником з кислої водної витяжки, хiмiк-токсиколог провів мурексидну реакцію, в результаті якої з'явилось рожеве забарвлення, що свідчить про наявність в пробі: | Барбамілу | Морфіну | Стрихнін | Кокаїн | Атропіну | 
| Для ізолювання алкалоїдів з біологічного матеріалу,що піддався процесам гниття, водою, підкисленою сірчаною кислотою, до одержаної витяжки додають кристалічний сульфат амонію для: | Осадження продуктів розкладання білків | Створення необхідної іонної сили в ізоляті | Збільшення питомої густини витяжки | Здійснення сульфатної кон’югації | Зміни рН витяжки | 
| Для ізолювання ефедрину з біоматеріалу використовують: | Екстрагування підкисленими полярними розчинниками | Екстрагування підкисленими неполярними розчинниками | Безпосереднє визначення в біоматеріалі | Екстрагування водою | Екстрагування неполярними розчинниками | 
| Для ізолювання отрут з різних об’єктів хіміко-токсикологічного дослідження використовують різні методи, які називають прізвищами авторів. Ізолювання проводять з кислого, або лужного середовища, для чого використовують органічні, неорганічні кислоти , або луги. В якому з приведених методів використовують сірчану кислоту: | Метод Крамаренка | Метод Васильєвої | Метод Стаса-Отто | Метод Валова | Метод Ізотова | 
| Для попереднього виявлення барбітуратів у сечі використовується кольорова реакція, яка грунтуєть_ся на їх взаємодії з: | Ацетатом кобальту і гідроксидом літію | Хлорцинкйодом | Сумішшю розчинів хлориду заліза і йодиду калію | Дийодокупратом калію | Підкисленим спиртовим розчином йодиду калію | 
| Для проявлення барбітуратів на хроматограмі використовують реактиви: | Розчини дифенілкарбазону та сульфату ртуті (II) | Реактив Драгендорфа | Розчин дифенілкарбазону | Хлорид заліза (III) | Розчин сульфату ртуті (II) | 
| Дослідження на наявність наркотину здійснюють у тих випадках, коли у витяжках з біологічного матеріалу виявлено: | Морфін | Коніїн | Нікотин | Ареколін | Атропін | 
| Експрес-тестування досліджуваної проби на наявність опію проводять: | Реактивом Маркі | Концентрованою сірчаною кислотою | Концентрованою хлорною кислотою | Розчином міцного синього Б | Розчином калію йодиду | 
| З багатьох органічних речовин, що входять до складу гашишу, лише деякі з канабіноїдів володіють наркотичною дією, яка найбільш виражена у: | ∆9-Тетрагідроканабінолу | ∆8-Тетрагідроканабінолу | Канабігеролу | Канабідіолу | Канабіциклолу | 
| Загальна якісна реакція на барбітурати та деякі алкалоїди є реакція утворення мурексиду. Наведені речовини дають цю реакцію крім: | Гексеналу | Барбамілу | Барбіталу | Фенобарбіталу | Кофеїну | 
| Застосування реактиву Фреде при виявленні алкалоїдів призвело до утворення стійкого фіолетового забарвлення. Це може свідчити про наявність у біоматеріалі: | Морфіну | Апоморфіну | Бруцину | Кодеїну | Папаверину | 
| Ізолювання «лікарських» отрут за методом А.А.Васильєвої проводять: | Підкисленою водою | Підкисленим спиртом | Підкисленим ацетоном | Підкисленим ацетонітрилом | Нейтральним ацетоном | 
| Кінцевим продуктом метаболізму кокаїну є: | Екгонін і бензойна кислота | Етилекгонiн і щавлева кислота | Триметилекгонiн і тартратна кислота | Бензоїлекгонін і бензойна кислота | Етилекгонiн і бензойна кислота | 
| Ксенобіотики метаболізують в організмі. Для представників якої групи лікарських отрут найбільш характерним є процес окислення по атому сульфуру? | Похідні фенотіазину | Похідні тропану | Похідні хіноліну | Похідні бензодіазепіну | Похідні пурину | 
| Метаболітом якої сполуки є рубазонова кислота? | Амідопірин | Антипірин | Нікотин | Анабазин | Саліцилова кислота | 
| Метіонін володіє лабільною метильною групою, використовуваною в процесах трансметилювання при утворенні ряду важливих сполук. Виберіть одне з них. | Адреналін | Гамк | Гістамін | Серотонін | Норадреналін | 
| Метод виділення барбітуратів з біологічного матеріалу, який базується на ізолюванні цих речовин водою, підкисленою сульфатною кислотою, запропонувала професор Попова В.І. Для очистки витяжки вона вперше впровадила: | Метод гель - хроматографії | Метод екстракції | Зміну рН середовища | Метод висолювання | Осадження білків додаванням 96 % етанолу | 
| Морфін можна визначити за поглинанням світла в УФ-ділянці спектра. При якій довжині хвилі розчин морфіну має максимум поглинання в етиловому спирті? | 287 нм | 286 нм | 281 нм | 255 нм | 218 і 260 нм | 
| На експертизу доставлена печінка трупу. Отруєння відбулося похідними барбітурової кислоти. Який із реактивів не утворює осадів з барбітуратами? | Розчин нітрату кобальту в метанолі | Хлорцинкйод | Міднопіридиновий комплекс | Залізойодидний комплекс | Міднойодидний комплекс | 
| На експертизу доставлено печінку трупа з підозрою на отруєння аміназином. Для цього, щоб включити похідні фенотіазину в план судово-токсикологічного аналізу, потрібно провести попередню пробу, яка була б позитивною з: | реактивом ФПН | Бромною водою | Нітратною кислотою | 5% розчином кmno4 | Реактивом Бушарда | 
| На судово-токсикологічне дослідження надійшли печінка, нирка, кров, сеча. Якою реакцією неможливо довести присутність промедолу в “лужній” хлороформній витяжці: | Реакцією Пелагрі | Реактивом Зоненнштейна | Реактивом Майєра | Реактивом Маркі | Пікриновою кислотою | 
| Одним із продуктів метаболізму кокаїну в організмі людини є: | Екгонін | Гашиш | Героїн | Морфін | Промедол | 
| Однією із реакцій метаболізму морфіну в організмі людини є о-метилювання, продуктом якого є речовина | Кодеїн | Апоморфін | Гашиш | Героїн | Норморфін | 
| Основним механізмом біотрансформації папаверину є: | О-деметилування | N-метилування | О-метилування | Ацетилування | Гідроксилювання | 
| Парацетамол є метаболітом | Фенацетину | Саліцилової кислоти | Ацетилсаліцилової кислоти | Амідопірину | Антипірину | 
| Під час ізолювання „лікарських” отрут підкисленою водою або підкисленим етиловим спиртом у витяжки разом з отруйними речовинами переходять домішки білків. Ефективним методом звільнення витяжок від домішок білків є метод: | Висолювання | Фільтрування | Осадження домішок під впливом температури | Всолювання | Екстракція | 
| Похідне фенотіазіну дипразин впливає на центральну нервову систему і значно посилює дію наркотичних і снодійних засобів. Отруєння дипразином можна встановити навіть через 14 діб після приймання за наявністю в сечі його головного метаболіту: | Сульфоксиду | Фенілпропаноламіну | Діетиламіноетанолу | П-амінобензойної кислоти | П-амінофенолу 
 | 
| Похідні фенотіазину можуть стати причиною отруєнь. Всі речовини є похідними фенотіазину, окрім: | Дикаїну | Дипразину | Левомепромазину | пропазину | аміназину | 
| При виділенні “лікарських” отрут з біологічного матеріалу використовуються різні розчинники та реактиви. Спирт підкислений щавлевою кислотою для ізолювання отруйних речовин використовується у методі: | Стаса-Отто | Васильєвої | Валова | Крамаренка | Степанова | 
| При використанні реактиву Манделіна для виявлення діоніну реакція вважається позитивною при виникненні: | Зеленого забарвлення | Синьо-зеленого забарвлення | Фіолетового забарвлення | Синьо-фіолетового забарвлення | Червоного забарвлення | 
| При дослідженні витягу з біологічного матеріалу після додавання розчину кислоти сульфатної спостерігається голуба флюоресценція, яка вказує на наявність: | Хініну | Атропіну | Скополаміну | Дикаїну | Ефедрину | 
| При метаболізмі фенацетину утворюється метаболіт, що теж є лікарським засобом | Парацетамол | Фенацетин | П-амінофенол | 2-гідрокси-фенацетин | Фенол | 
| При підозрінні на отруєння отрутою з групи “лікарських” отрут отримуємо дві хлороформові витяжки із кислого і лужного середовища. В хлороформній витяжці з кислого середовища за допомогою реакції з розчином заліза (IIІ) хлориду можна виявити: | Антипірин | Барбітал | Кофеїн | Діазепам | Теофілін | 
| При проведенні аналізу на одурманюючі алкалоїди одержані позитивні результати в реакції з: оксидом марганцю та хлоридом заліза (III). На присутність якої речовини вказують ці реакції: | Опій | Кодеїн | Папаверин | Морфін | Наркотин | 
| При проведенні екстракції “лікарських” отрут з водних розчинів органічними розчинниками створюють необхідне значення рН середовища. З якою метою створюють необхідне значення рН середовища ? | Для переведення екстрагованих речовин в молекулярну форму | Для переведення екстрагованих речовин в іонну форму | Для підсилення дисоціації речовин | Для збільшення розчинності екстрагованих речовин у воді | Для зменшення розчинності речовин в органічному розчиннику | 
| При проведенні реакції з нінгідрином для виявлення одного з похідних бензодіазепіну виникло забарвлення жовто-коричневого кольору. Для якого препарату це характерно: | Нітразепам | Хлордіазепоксид | Діазепам | Оксазепам | Аміназин | 
| При проведенні судово-токсикологічного аналізу судово-медичному токсикологу необхідно враховувати, що в процесі біотрансформації кодеїну одним з продуктів метаболізму є: | Морфін | Етилморфін | Героїн | Тебаїн | Папаверин | 
| При складанні плану судово-токсикологічного аналізу проводять попередні проби. Попередні проби на барбітурати будуть позитивними при отруєнні: | Корвалолом | Анальгіном | Валідолом | Еленіумом | Дипразином | 
| При спеціальному дослідженні на похідні піразолону екстракцію органічними розчинниками проводять з розчину | підлужненому до рн=9-10 | Підкисленому до рн=4-5 | Нейтральному | Підкисленому до рн=1-2 | Підлужненому до рн>10 | 
| При судово-токсикологічних дослідженнях використовують спектральні методи аналізу. Фотоколориметричний метод кількісного визначення “лікарських” отрут можна використати для розчинів, які вбирають світло в інтервалі довжин хвиль]: | 400 – 760 нм | 180 – 230 нм | 230 – 290 нм | 260 – 310 нм | 810 – 980 нм | 
| При хіміко-токсикологічному дослідженні виявлено п-амінобензойну кислоту. Причиною отруєння є речовина: | Новокаїн | Аміназин | Хлордіазепоксид | Промедол | Резерпін | 
| Проводиться екстракція „лікарських” отрут, виділених із біологічного матеріалу за методом В.П. Крамаренка. При цьому з кислого середовища буде екстрагуватися: | Бензонал | Ефедрин | Кодеїн | Аміназин | Папаверин | 
| Проводиться ізолювання невідомої отрути за методом Стаса-Отто. Чим осаджують білки в цьому методі? | Абсолютним етанолом | Ацетоном | Кислотою трихлорацетатною | Натрію сульфатом | Натрію вольфраматом | 
| Реакція Віталі-Морена застосовується для виявлення деяких отруйних речовин. Для виявлення яких отрут застосовують дану реакцію? | стрихніну, атропіну, скополаміну | морфіну, кодеїну, діоніну | пахікарпіну, нікотину, анабазину | хініну, хінідину, цинхоніну | дипразину, діазоліну, аміназину | 
| Реакція утворення бензойно-етилового ефіру малочутлива і її використовують при дослідженні речових доказів на наявність: | Кокаїну | Морфіну | Гашишу | Промедолу | Маріхуани | 
| Судово-медичний токсиколог отримав забарвлену в смарагдовий колір сполуку при дослідженні кислого хлороформного витягу. Яка з речовин здатна давати нітрозо-сполуки з натрію нітритом в кислому середовищі? | Антипірин | Анальгін | Амідопірин | Ноксирон | Кислота саліцилова | 
| Судово-токсикологічний аналіз часто проводять за продуктами метаболізму отруйних речовин. Амінобензофенони утворюються у процесі біотрансформації: | 1,4-бензодіазепінів | Фенотіазинів | Барбітуратів | Бутирофенонів | Опіатів | 
| Тривалий час ізолювання алкалоїдів (та інших азотистих основ) із біологічного матеріалу проводили без урахування величини рН середовища. Вплив конкретного рН середовища для цієї мети вперше враховано: | В.П. Крамаренко | А.А. Васильєвою | М.Д. Швайковою | А.В. Степановим | Г. Драгендорфом | 
| Тромбоксан А2 утворюється з проміжного метаболіту арахідонової кислоти - простагландинендоперекиси. Вкажіть фермент, що каталізує перетворення цього метаболіту. | Тромбоксансинтаза | Простагландинізомераза | Циклооксигеназа | Ліпооксигеназа | Глутамілтрансфераза | 
| У хіміко-токсикологічній лабораторії в сечі був виявлений екгонін. Про отруєння якою речовиною це свідчить? | Кокаїн | Фенацетин | Кофеїн | Фенол | Гашиш | 
| У хіміко-токсикологічному аналізі для кількісного визначення ртуті в біологічному матеріалі рекомендовано екстракційно-фотометричний метод, який базується на реакції з: | Дитизоном | Сульфідом натрію | Дифенілкарбазидом | Тіосульфатом натрію | Тіосечовиною | 
| Щоб уникнути втрат алкалоїдів, основи яких є леткими, під час їх виділення з біологічного матеріалу необхідно перевести ці основи у нелеткі солі. З цією метою хлороформну витяжку основи анабазину насичують: | Хлороводнем; | Сірководнем | Карбон (IV) оксидом | Карбон (IІ) оксидом | Аміаком | 
| Яка з реакцій непридатна для виявлення анабазину? | Реакція з формальдегідом | Реакція з пероксидом водню | Реакція з ваніліном | Реакція з пікриновою кислотою | Реакція з реактивом Драгендорфа | 
| Яка кольорова реакція використовується в хіміко-токсикологічному аналізі для виявлення анабазину і нікотину: | З ваніліном в присутності концентрованої хлоридної кислоти | Реактивом Зоненнштейна | Реактивом Драгендорфа | Реактивом Бушарда | Пікриновою кислотою | 
