208. (75%) Які методи дослідження використовують для визначення ступеня свіжості риби?

1. Органолептичні, токсико-біологічні

2. Органолептичні, хімічні, мікроскопічні

3. Фізико-хімічні, гістологічні, радіологічні

4. Фізико-хімічні, гельмінтологічні

209. (50%) Який стан м’язів та луски у свіжої риби?

1. Риба слабко згинається, м’ясо легко відділяється від кісток, луска гладка, блискуча, висмикується з трудом

2. М’язи пружні, риба не згинається, луска тьмяна, легко висмикується

3. Риба слабко згинається, м’ясо розповзається при надавлюванні, луска тьмяна, відділяється від шкіри

4. Риба не згинається, м’язи пружні, луска гладка, блискуча, висмикується з трудом

210. (50%) Вада соленої риби «іржа» це:

1. Скопичення крові під хребтом та біля голови, що має неприємний гнильний запах

2. Червоні нашарування пігменту галофільних мікроорганізмів

3. Початок гнильного розпаду соленої риби

4. Окислення поверхневого жиру у вигляді жовто-коричневих плям

211. (75%) Якого ступеня свіжості риба підлягає хімічним та бактеріоскопічним дослідженням?

1. Свіжа

2. Сумнівної свіжості

3. Несвіжа

4. Зіпсована

212. (100%) Яка риба за результатами бактеріоскопії мазків-відбитків відноситься до несвіжої (кількість мікроорганізмів у полі зору мікроскопа)?

1. До 10

2. Понад 30

3. До 20

4. Понад 80

213. (50%) Якого кольору зябра та стан черевця у свіжої риби?

1. Від світло-рожевого до сіро-коричневого, черевце дещо здуте

2. Брудно-зеленого кольору, черевце підтягнуте

3. Від інтенсивно-рожевого до світло-червоного, черевце підтягнуте

4. Від світло-червоного до сіро-коричневого, черевце здуте

214. (75%) Який стан слизу та очей у несвіжої риби?

1. Слиз брудно-сірого кольору, липкий, очі глибоко запалі, мутні, рогівка зморщена

2. Прозорий, липки з кислуватим запахом; очі запалі, рогівка прозора

3. Мутний, липкий, без стороннього запаху; очі запалі та мутні, рогівка чиста

4. Слиз прозорий, без стороннього запаху, очі випуклі, чисті, рогівка прозора

215. (100%) Які із хімічних реакцій для визначення свіжості риби належать до якісних?

1. Визначення рН, Н₂S, аміно-аміачного азоту та редуктази

2. Визначення аміно-аміачного азоту, реакція на пероксидазу, редуктазу та вологу

3. Визначення Н₂S, реакція з міді сульфату, реакція на пероксидазу та з реактивом Неслера

4. Визначення аміно-аміачного азоту, рН, реакція на редуктазу та з реактивом Неслера

216. (75%) З якої тканини риби готують витяжку для проведення реакції на пероксидазу?

1. Із м’язів

2. Із плавників

3. Із слизу риби

4. Із зябер

217. (75%) Вада копченої риби «білобочка» – це:

1. Риба з лопнувшим черевцем

2. Зварювання риби в процесі копчення

3. Не докопчені білі місця, де риба торкалася одна одної в процесі копчення

4. Ділянки темного кольору в результаті перегріву риби

218. (75%) Вада копченої риби «пухирі» – це:

1. Ділянки темного кольору в результаті перегріву риби

2. Зварювання риби в процесі копчення

3. Риба з лопнувшим черевцем

4. Ділянки зморщеної шкіри, що відстає від м’язової тканини

219. (75 %) Яйце, взяте з інкубатора, як незапліднене називається

1. Запашисте

2. Мала пляма

3. Міражне

4. Красюк

220. (75 %) Яйце з частковим змішуванням білка і жовтка – це:

1. Тік

2. Виливок

3. Міражне

4. Красюк

221. (75 %) Дієтичні яйця мають

1. Повітряну камеру висотою не більше, ніж 10 мм, жовток займає центральне положення

2. Повітряну камеру висотою не більше, ніж 4 мм, жовток займає центральне положення

3. Повітряну камеру висотою не більше, ніж 7 мм, жовток займає центральне положення

4. Повітряну камеру висотою не більше, ніж 4 мм, жовток може злегка змінювати положення

222. (75 %) Дрібні яйця позначають етикеткою

1. «Дрібні»

2. «Д»

3. «Брак»

4. «М»

223. (75 %) Курячі дієтичні яйця зберігаються

1. 5 діб

2. 8 діб

3. 7 діб

4. 30 діб

224. (75 %) Яйце з одноманітним рудуватим забарвленням вмісту – це:

1. Тумак

2. Виливок

3. Міражне

4. Красюк

225. (75 %) Яйця з пошкодженою шкаралупою

1. Зберігають на птахофабриках не більше 1 доби

2. Утилізують

3. Не зберігають

4. Використовують після проварювання тільки в межах господарства

226. (75 %) Яйце зі стороннім запахом, що швидко зникає – це:

1. Запашисте

2. Тумак

3. Затхле

4. Зелена гниль

227. (75 %) Термін зберігання столових яєць при температурі до 20 ⁰С становить

1. До 20 діб

2. До 18 діб

3. До 25 діб

4. До 120 діб

228. (75 %) Термін зберігання столових яєць у холодильнику при температурі від 0 до –2 ⁰С становить

1. До 20 діб

2. До 90 діб

3. До 25 діб

4. До 120 діб

229. (75 %) Тік – це вада яєць, що характеризується:

1. Пошкодженням шкаралупи й оболонки під шкаралупою, з течею, але за умов збереження цілісності жовтка

2. Пошкодженням шкаралупи, але непошкодженими оболонками під шкаралупою (вміст яйця не витікає)

3. Невеликими тріщинами

4. Частковим змішуванням жовтка з білком

230. (75 %) Виливок – це вада яєць, що характеризується:

1. Пошкодженням шкаралупи й оболонки під шкаралупою, з течею, але за умов збереження жовтка

2. Пошкодженням шкаралупи, але непошкодженими оболонками під шкаралупою (вміст яйця не витікає)

3. Невеликими тріщинами

4. Частковим змішуванням жовтка з білком

231. (75 %) Кров'яна пляма це вада яєць, що характеризується:

1. Наявністю плям під шкаралупою, загальним розміром більше від 1/8 поверхні всього яйця

2. Наявністю на поверхні жовтка або в білку кров'яних включень, які видно при овоскопії

3. Одноманітним рудуватим забарвленням вмісту (повне змішування білка з жовтком)

4. Взяте з інкубатора як незапліднене

232. (75 %) Затхле – це вада яєць, що характеризується:

1. Стороннім запахом, що швидко зникає

2. Зіпсованим вмістом під дією пліснявих грибків і гнильних бактерій, при овоскопії яйце непрозоре

3. Запахом плісняви або має запліснявілу поверхню шкаралупи

4. Одноманітним рудуватим забарвленням вмісту (повне змішування білка з жовтком)

233. (100 %) Установіть відповідність між назвами вад харчових неповноцінних яєць та ознак, що їх характеризують, відповідно

1. „Насічка”	Б. Невеликі тріщини з пошкодженою шкаралупою, але з непошкодженими підшкаралуповими оболонками(вміст яйця не витікає).
2. „Тік”	А. Пошкоджена шкаралупа й оболонки під шкаралупою, з течею, але за умови зберігання цілісності жовтка
3. „Мала пляма”	Г. З однією або декількома нерухомими плямами під шкаралупою, загальним розміром не більше 1/8 поверхні шкаралупи
4. „Присушка”	В. Жовток присох до шкаралупи.

1Б, 2А, 3Г, 4В