
- •Тема № 4. Функція організації взаємодії
- •Іі. Лінійні і функціональні повноваження, їх делегування. Відповідальність і влада в процесі організації взаємодії.
- •3. Розрізняють два типи повноважень:
- •Ііі. Централізація і децентралізація управління.
- •Іv. Організаційні структури управління. Принципи і фактори їх формування.
- •V. Класифікація і характеристики типів організаційних структур управління виробництвом.
- •1) Лінійний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки лінійних структур управління.
- •2) Функціональний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління
- •3) Лінійно-функціональний та лінійно-штабний типи організаційних структур.
- •Характеристики раціональної бюрократії
- •Переваги та недоліки продуктових організаційних структур управління.
- •5). Типи адаптивних структур управління виробництвом.
- •Переваги та недоліки матричних організаційних структур управління.
- •6) Конгломератний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління.
- •Додатки
- •Література
V. Класифікація і характеристики типів організаційних структур управління виробництвом.
Теорія менеджменту виділяє два класи організаційних структур управління виробництвом:
1. Механістичні (бюрократичні) структури.
2. Органічні (адаптивні) структури.
Механістичні (бюрократичні) організаційні структури характеризуються високим рівнем розподілу праці, розвинутою ієрархією управління ланцюгом команд, наявністю численних правил і норм поведінки персоналу, підбором кадрів за діловими та професійними якостями.
Органічні (адаптивні) організаційні структури розробляються та впроваджуються з метою забезпечення можливостей реагування на зміни зовнішнього середовища та впровадження нової наукомістку технологію. Засновані на програмно-цільових засадах формування систем управління. Переваги: гнучкість, динамічність, адаптивність.
Порівняльна характеристика механістичної і органічної організаційних структур Т.Барнса і Дж.Сталкера.
Параметри
|
Характеристики організаційних структур |
| |
Механістична (закрита, стабільна) |
Органічна (відкрита, адаптивна) | ||
1. Загальне середовище |
Спокійна (ламінарна) течія |
Турбулентна течія | |
2. Передбачуваність змін середовища |
добра |
недостатня | |
3. Технологія |
стабільна |
динамічна | |
4. Вплив середовища на організацію |
слабкий |
сильний | |
5. Орієнтація діяльності організації |
На виконання робіт |
На розв’язання проблем | |
6. Процес прийняття рішень |
піддається програмуванню |
не піддається програмуванню | |
7. Загальноорганізіційні цінності |
Ефективність, передбачуваність, безпечність, запобігання ризику |
результативність, адаптивність, сприйняття ризику | |
8. Процедури і правила |
Багато, письмові, часто формалізовані |
Мало, часто неформальні | |
9. Кількість ієрархічних рівнів |
багато |
мало | |
10.Джерело влади |
Позиція в організаційній ієрархії |
Рівень знань індивіда | |
11. Відповідальність |
Визначена посадою |
Сприймається самим індивідом | |
12. Міжособистісні відносини |
формальні |
неформальні | |
13. Мотиваційні фактори |
Нижчі рівні потреб |
Вищі рівні потреб | |
14.Стиль керівництва |
автократичний |
демократичний | |
15. Зміст комунікаційних процесів |
Передача рішень і інструкцій знеособлена |
Поради і неформальне спілкування, колегіальність | |
16.Процеси контролю |
Використання правил і регуляторів |
Міжособистісні контакти, переконання і підтримка |
Механістичні (бюрократичні) та адаптивні структури є крайнощами, а реальні структури реальних організацій знаходяться між ними і мають ознаки бюрократичних та адаптивних структур у різних співвідношеннях, крім того, часто маємо так, що різним підрозділам в одній організації властиві різні структури. Так, наприклад, керівництво крупної організації використовує у виробничих підрозділах механістичні структури, а в науково-дослідних – органічні.
В ієрархічній побудові ті рівні управління, які відображають виробничо-господарську структуру організації, утворюють лінійну структуру управління. Необхідність переробки інформації, налагодження зв’язків, забезпечення виробничо-господарської діяльності зумовили появу функціональних служб, тобто штабів, у системі управління. Сукупність лінійних та функціональних органів становить організаційну структуру управління.
Т.ч., існують 2 основні структури управління – лінійна та функціональна, а всі інші існуючі структури є результатом комбінації цих 2-х основних типів.