- •О.О. Любіцева ринок туристичних послуг
- •2. Методичні засади дослідження ринку туристичних послуг
- •3. Геопросторова організація туристичного процесу
- •4. Функціонування ринку туристичних послун
- •Передмова
- •1. Теоретико-методологічні основи дослідження туризму
- •1.1. Туризм як суспільне явище та об'єкт географічного дослідження
- •Місце географії туризму в ієрархічній структурі географічних наук
- •1.2. Ринок туристичних послуг та його територіальна організація
- •Таксономічна система рекреаційних районів [7, с. 131 ].
- •Територіальна структура туристичного ринку.
- •1.3. Індустрія туризму - основа розвитку національного ринку туристичних послуг
- •Структури індустрії туризму.
- •Класифікація засобів розміщення туристів.
- •1.4. Структура та типологія національних туристичних ринків
- •Список посилань до розділу і
- •2.Методичні засади дослідження ринку туристських послуг
- •2.1. Структурно-логічна схема геопросторового дослідження туристичного ринку
- •2.2. Методика макрорегіональних досліджень туристичного ринку
- •2.3. Методика дослідження національного туристичного ринку
- •2.4. Методика геомаркетингового аналізу туристичного підприємства
- •Матриця оцінки конкурентного середовища туристичного підприємства.
- •Список посилань до розділу іі
- •3. Геопросторова організація туристичного процесу
- •3.1. Умови та чинники формування попиту
- •Вік та етапи життєвого циклу сім'ї.
- •Критерії класифікації стилів житя.
- •3.2. Сегментація та територіальна організація ринку туристичного попиту
- •Сегментація ринку споживача за стилем життя.
- •Матриця кореляційних залежностей.
- •3.3. Тур як основний ринковий продукт
- •Класифікація турів.
- •Показники оцінки вершин графа.
- •Оцінка схеми маршруту*
- •Оцінка видів транспорту за основними вимогами.
- •3.4. Структура та територіальна організація індустрії туризму
- •Частка сфери послуг у ввп та структурі зайнятості країн виского рівня економічного розвитку (1996 р.), %
- •Регіональна структура зайнятості у невиробничій сфері, %
- •Структурні зрушення на ринку послуг (1960-1993 рр.)* % від загальної чисельності зайнятих.
- •Частка провідних галузей споживчого сектора сфери послуг у ввп ряду економічно розвинених країн, %.
- •Найпотужніші готельні мережі світу*
- •Найпотужніші готелі групи світу*
- •Структура готельної мережі компанії Accor (станом на 31.12.2001 р.)*.
- •Динаміка та структура ринку готельних послуг Європейського макрорегіону.
- •Регіонально-статистичний аналіз стану готельного господарства Європейського макрорегіону*.
- •Порівняльна характеристика розвитку готельної мережі.
- •Динаміка основних виробничих показників готельного господарства України.
- •Динаміка та структура обсягів будівництва та реконструкції матеріальної бази готельного та санаторно-курортного господарства
- •Розподіл засіб розміщення за поселеннями різного типу.
- •Співвідношення значень параметрів метеоелементів та суб’єктивних відчуттів комфортності [22].
- •Найпотужніші аеропорти світу* (1999 р.).
- •Взаємоугоди, прийняті країнами з окремих аспектів туристичної діяльності.
- •4. Функціонування ринку туристичних послуг
- •4.1. Регуляторні механізми ринку туристичних послуг
- •Характер фінансових відношень суб’єктів туристичного ринку
- •4.2. Кон'юнктура туристичного ринку
- •Вплив реклами на ефективність туризму [2, с. 29]
- •Показники розвитку туризму в україноцентричному субрегіоні, 2000 р.
- •Динаміка туристичних потоків в країнах регіонального субринку, млн. Осіб.
- •Динаміка надходжень від туризму в країнах регіонального субрнку
- •4.3. Регіональні особливості споживання туристичних послуг
- •4.4. Закономірності функціонування туристичного ринку
- •Список посилань до розподілу іv
Таксономічна система рекреаційних районів [7, с. 131 ].
|
Таксономічний ранг |
Таксономічна одиниця |
Величина території |
Приклад |
|
V |
Рекреаційна зона |
Сотні тисяч, десятки тис. км2
|
Причорноморська рекреаційна зона
|
|
IV |
Рекреаційний район |
Сотні, десятки тис.км2
|
Кримський район |
|
III |
Рекреаційний підрайон
|
Тисячі, сотні км2 |
Південне узбережжя Криму
|
|
II |
Рекреаційний мікрорайон
|
Сотні км2, тисячі га
|
Алуштинський мікрорайон
|
|
І
|
Рекреаційний пункт
|
Десятки,сотні га
|
смт Фрунзенське
|
Первинним елементом ієрархічної структури ТРС є підприємство відпочинку. Поєднання підприємств в межах населеного пункту формуює рекреаційний пункт і визначає його спеціалізацію.
Територіальна спеціалізація на виконанні туристсько-рекреаційної функції виходить з критеріїв наявності та типу ресурсів, їх поєднанні (переважають природні чи культурно-історичні, або вони знаходяться в оптимальному співвідношенні). Ранг ТРС залежить від унікальності ресурсної складової та рівня розвитку місцевого ринку пропозиції, сформованого на її основі. Ці ринки переважно спеціалізовані, а масштаби, структура та рівень їх сформованості визначають рівень та характер пропозиції. Переважання в структурі ресурсів культурно-історичних лежить в основі формування туристсько-екскурсійної спеціалізації елементу територіальної структури в територіальному поділі праці, а природно-рекреаційних - туристсько-рекреаційної або курортної. Поділ цей досить умовний, оскільки практично неможливо розрізнити ці функції. В той же час, на рівні теоретичних положень, такий поділ можливий на основі переважаючої мотивації: пізнавальна мета, а також релігійна, етнічна та подібні формують туристсько-екскурсійну спеціалізацію, а відпочинок, оздоровлення, лікування - курортну. Залежно від спеціалізації, елементи територіальної структури ринку виробника, сформовані продуцентами послуг, можуть бути представлені екскурсійними пунктами, туристичними центрами та туристсько-рекреаційними вузлами, які є дискретними формами геопросторової організації. Екскурсійні пункти формуються внаслідок наявності пам'ятки історії та культури, атрактивні властивості якої дозволяють використовувати її в туристсько-екскурсійній діяльності як одиничний об'єкт показу. Концентрація культурно-історичних ресурсів впливає на атрактивність елементу ТС (збільшується обсяг часу, необхідного для задоволення культурно-пізнавальної мети споживачем), ускладнює туристсько-екскурсійну функцію елементу ТС, переводячи його в ранг туристсько-екскурсійного центру. Подальше ускладнення зазначеного процесу «втягує» в туристсько-екскурсійну діяльність певну територію, формуючи вузол, водночас ускладнюючи його функції до туристсько-рекреаційних. Туристсько-рекреаційний вузол може мати статус курорту. Курорт - це «місцевість з природними лікувальними факторами та необхідними умовами для їх використання з лікувально-профілактичною метою» [2. с. 52]. Курорт є вузькоспеціалізо-ваним територіальним утворенням з порівняно високою концентрацією відповідних спеціалізації функцій (бальнеологічних, кліматотерапевтичних та інших). Відносна територіальна однорідність курортних ресурсів сприяє формуванню ареальних форм - курортних місцевостей, районів та курортних зон.
Тобто, елементи ТС, які утворюються суб'єктами-продуцентами ринку виробника, залежно від рівня територіальної спеціалізації та концентрації туристичної діяльності, можна поділити на туристсько-екскурсійні та курортні, представлені як дискретними, так і ареальними формами (таблиця 1.3).
Таблиця 1.3