6.5.4- Закарпатський субреґіон

За особливостями рельєфу, ландшафтно-кліматичними, етнокультурними й соціально-економічнину характеристиками на території Закарпаття доцільно виді­лити три рекреаційно-туристичні райони:

— Верховинсько-Свалявський туристичний район (межує з Львівщиною), до якого належать Велико-Березнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський і Сва^лявський райони;

— Полонинсько-Марамороський туристичний ра­йон, що об’єднує великі гірські Іршавський, Хустський, Тячівський і Рахівський райони;

—- Потський долинний, економічно найрозвинуті­ший, що збережує з трьома європейськими країнами й об'єднує Ужгородський, Мукачівський, Берегівський і Винограді^вський райони.

Відповідно курортна рекреація і туризм у кожному з цих районів мають свої внутрішньореґіональні від­мінності, Ш° веде до урізноманітнення турпродукту.

Центральне місце в туристичному комплексі Закарпатської області займає стаціонарна оздоровча рефеація. Вона реалізується через створення високо конкурентного курортного турпродукту, що за оздоровчим ефектом і різноманітністю комплексу послуг мають не поступається кращим курортним стандартам Німеччини,

Угорщини, Польщі. Основою цього турпродукту є ста­ціонарне комплексне оздоровлення під наглядом квалі­фікованого медперсоналу (індивідуальний підхід до кожного клієнта), що включає в себе діагностику захво­рювань, курс питного лікування, інгаляції мінеральними водами, приймання соляних і термальних ван, лікуваль­ні грязе- і кліматотерапію, спортивно-реабілітаційну медицину в гірськолісових ландшафтах Карпат, дієтич­не харчування натуральними екологічно чистими про­дуктами.

Стаціонарна курортна рекреація доповнюється наси­ченою екскурсійно-туристичною програмою, зокрема:

— з курортів Верховинсько-Свалявського району організовуються подорожі до Львова, Трускавця, Ужго­рода, Мукачівського замку, Хуста (у заповідну Долину нарцисів), у НПП "Сколівські Бескиди", НПП "Сине-вир" (до високогірного (989 м над рівнем моря) о. Сине-вир), у центри гірського туризму Воловець і Міжгір'я; пішохідні походи екотуристичними стежками на хреб­ти Полонину Руну (1479 м), Полонину Боржаву тощо;

— з курортів Полонинсько-Марамороського району організовуються подорожі в Ужгород, Сваляву, у Карпатський біосферний резерват та Карпатський НПП, на о. Синевир, у резервати "Свидовецький" і "Зачарована долина", до руїн Довжанського і Бронецького замків, а також пішохідні походи високогірною Рахівщиною до найвищих вершин Українських Карпат;

— з курортів Потиського долинного району органі­зовуються екскурсії в Ужгород (відвідування театрів, музеїв, винних барів), Мукачеве (замок "Паланок"), Сваляву, Хуст (у заповідну Долину нарцисів), у НПП "Синевир", у підземні лабіринти давніх солекопалень, Музей історії солерудника і до Соляних озер курорту

Солотвино, а також транскордонні 1—2-денні тури, що знайомлять з життям культурою Українсько-Румунсько-Угорсько-Словацько-Польського прикордоння. Ще однією галуззю спеціалізації туристичного ком­плексу Закарпаття є гірський туризм. В області створе­но інфраструктуру для активного розвитку як зимових, так і літніх видів гірського туризму.

На туристичному ринку України Закарпаття є ліде­ром щодо створення та обсягів реалізації гірськолиж­ного турпродукту. Завдяки унікальним гірськокліма­тичним умовам період його реалізації триває з кінця листопада до середини березня. Підприємства найбіль­шої в реґіоні асоціації пропонують клієнтам на вибір 29 гірськолижних трас різних категорій складності про­тяжністю від 200 м до 1400 м метрів.

Гірськолижний турпродукт кращих стандартів яко­сті реалізують туркомплекси Закарпаття, а також де­сятки агросадиб краю, розташовані поряд з гірськолиж­ними витягами.

Традиційним для області є екскурсійно-пізнаваль­ний туризм. Найбільшою популярністю серед українських туристів користуються тури:

У древній Ужгород — місто, яке поряд зі Львовом, Чернівцями і Кам'янцем-Подільським відносять до одного з наймальовничіших туристичних центрів заходу України. Столиця краю приваблює туристів міським замком з унікальними музейними експозиціями, Кафедральним собором (1646 р.), Ратушею та архітектурним ансамблем історичного центру міста. Замками в Ужгороді та Мукачеві з багатими музейними експозиціями та величними руїнами замків Закарпаття, збудованих на місці давньослов'янських городищ IX—XII ст.: Невицького, Середнянського (руїни лицарського замку тамплієрів, XIII ст.), Виноградів-ського ("Канків", 1307р.), Королевського ("Нялаб", 1315 р.), Хустського, Мужіївського, Квасівського.

• Старожитніми пам'ятками сакральної архітекту­ри горян XVII—XVIII ст. (дерев'яні, збудовані без жод­ного цвяшка храми і дзвіниці з унікальними давньо-слов'янськими різьбленнями та орнаментами).

• У біосферні резервати та національні природні пар­ки краю.

Дедалі більшої популярності у Закарпатській області набуває етнографічно-фестивальний туризм, який ча­сто поєднується із винним та екзотичним туризмом. Основним осередком етнографічно-фестивального ту­ризму є високогірна Рахівщина з багатими традиціями горян-гуцулів. Об'єктами туристичного притягання ви­ступають тут багатолюдні народні фестивалі гуцуль­ського мистецтва, ярмарки виробів гуцульських уміль­ців, свята "Гуцульська бриндзя", "Проводи вівчарів на полонину", паради різдвяних вертепів та інші цікаві фольклорно-обрядові музично-танцювальні дійства.

Окреме місце посідають славнозвісні винні фестивалі в Мукачеві на Різдвяні свята та Міжнародний винний фестиваль у м. Берегово, де представляють близько 100 різновидів вин. Винні фестивалі супроводжуються на­родними гуляннями, виставкою-ярмарком закарпат­ських вин й іншими культурно-розважальними захода­ми для туристів. Усі відвідувачі можуть не тільки спро­бувати, але й купити напій, що припав їм до вподоби, а також послухати поради фахівців про приправи та за­куски до вин та про їх лікувальні властивості.

Високоперспективним потенційним турпродуктом, що може сформуватися на основі ланцюгів гірських баз і туркомплексів Закарпаття, є транскордонний кінний

туризм з прокладанням багатоденних маршрутів різної протяжності та категорії складності Карпатською гір­ською системою з Польщі через Закарпаття до Румунії (Південні Карпати). З 2000 р. на багатьох приватних туркомплексах області започатковано роботу зі створення інфраструктури кінного туризму (навчання верховій їзді, прокат породистих коней, маркування радіальних кінно-туристичних маршрутів тощо).

Неабияку інвестиційну привабливість має відро­дження на Закарпатті інфраструктури міжнародного мисливського туризму. При цьому акцентується увага на пошуку закордонних інвестицій для реалізації кон­кретних цільових проектів будівництва в гірськолісових ландшафтах Карпат невеликих висококомфортабельних мисливських будинків закритого типу та супут­ньої інфраструктури для обслуговування заможних європейських туристів та VIР-персон (ліцензоване по­лювання на європейського оленя, вепра, рись, вовка з подальшою обробкою (консервування, вичинка шкіри, муміфікація тощо) і транспортуванням здобичі у місце постійного проживання клієнта).

Високоприбутковим турпродуктом, потенціал якого туркомплексами області освоєно менше ніж на 5—10 % , є також водний туризм — сплав гірськими річками на байдарках, каное, плотах (рафтинг). Гірський сплав у За­карпатті практикується на локальних ділянках річок Біла Тиса, Чорна Тиса, Теребля, Тересва, Ріка, Боржава тощо поблизу престижних санаторіїв і туркомплексів. Щодо форм туробслуговування, то у Закарпатті, поряд з подальшим розвитком модерних тур комплексів місткістю від 20 до 500 осіб, найдинамічніше серед об­ластей України розвивається сільський зелений туризм. Адже 62 % населення області проживає в сільській міс­цевості. Найбільш динамічно сільський екотуризм роз­вивається у традиційних туристичних зонах: Рахівщині (смт Ясіня, с. Кваси), Великоберезнянщині (с. Вишка, с. Ужок), Міжгірщині (с. Пилипець), Свалявщині, Берегівщині.

У восьми районах області зареєстровано районні осе­редки Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні чи інші громадські об'єднання, що надають пріоритет підтримці цього виду діяльності. Отже, на національному і міжнародному туристичних ринках реґіон посідає дедалі міцніші позиції щодо екс­клюзивних відпочинкових турів у малих карпатських селах з етнографічно самобутнім бойківським та гуцуль­ським колоритом.