Класифікація попиту за характером цінової еластичності

Попит еластичний	Ке>1	Попит зростає швидше, ніж знижується ціна
Попит нееластичний	Ке<1	Попит змінюється повільніше, ніж ціна
Попит одиничне еластичний	Ке=1	Попит змінюється відповідно до зміни ціни
Попит досконало нееластичний	Ке=0	Попит не змінюється при зміні ціни
Попит досконало еластичний	Ке=оо	Нескінченно мала зміна ціни викликає нескінченно велике зростання (зниження) попиту

Еластичний (досконало еластичний) попит. Якщо споживач має можливість вибору (тобто на ринку значна кількість аналогічних товарів та послуг) і не має терміновості щодо їх купівлі, зростання цін може призвести до відміни покупок, або придбання товарів-замінників. І навпаки, зниження цін може стимулювати купівлю товарів та від­вернути покупця від конкурентів. Але треба брати до уваги, що при низьких цінах важко стимулювати попит, тому що споживач співвід­носить їх рівень з рівнем якості товару. Якщо товари взаємодоповнюючі, то еластичність попиту змінюватиметься залежно від вели­чини зміни цін на один з товарів (має місце перехресна еластичність).

Нееластичний (досконало нееластичний) попит присутній тоді, коли коефіцієнт цінової еластичності менший за одиницю. В цьому разі цінові зміни суттєво не впливають на обсяг попиту. Умовами нееластичного попиту є: нечутливість споживачів до цін, відсутність достатньої альтернативності у виборі товарів та їх заміни, потреби споживачів миють першочергове значення. Нееластичний попит насамперед притаманний товарам та послугам першої необхідності, предметам для обладнання житла, паливно-енергетичним ресурсам тощо.

Унітарний попит спостерігається в тому разі, коли зміни в ціні компенсуються аналогічними змінами в попиті. При цьому коефіцієнт еластичності дорівнює одиниці.

Ке>1 Ке<1 Ке=0 Ке=оо Ке=1

Рис. 1. Графіки зміни обсягу попиту залежно від зміни ціни

Дня вимірювання цінової еластичності попиту на практиці засто­сують декілька різновидів коефіцієнтів:

Коефіцієнт точкової еластичності — при нескінченно малій зміні ціни та великій кількості замірів зміни ціни й попиту;

Дугова еластичність — між двома точками — як середня еластичність формулою середньої точки;

Перехресна еластичність — визначається для взаємозамінних товарів-субститутів чи взаємодоповнюючих товарів-комплементів (послуг).

Найчастіше цінова еластичність попиту є неоднорідною в межах ринкових сегментів та суттєво змінюється впродовж життєвого циклу товарів і послуг.

Як свідчить міжнародний досвід, якщо об'єктивною основою вихідної ціни товару (послуги) служить ціна конкурентів, повна обмежена собівартість чи характеристики попиту перестають бути вирішальними факторами.

Підбиваючи підсумки, слід підкреслити, що ринок і ціна — це категорії, що обумовлені й визначаються матеріальним виробництвом.

При цьому первинним є ринок. Це пояснюється тим, що при товарному виробництві економічні відносини реалізуються, головним чином, через ринок. Саме ринок є основною формою прояву товарно-грошо­вих відносин та вартісних категорій.

Ринкова ціна має особливе значення. Вона фокусує складні еко­номічні зв'язки між середніми суспільними умовами виробництва то­вару (послуги) та можливостями його (її) споживання. Як індикатор нормального зворотного зв'язку між виробництвом і споживанням у процесі відтворення продукту, ціна встановлює відповідність кількості та якості виробленого продукту суспільній потребі в ньому.

Функції ціни відбивають її економічну сутність, призначення, роль в господарському житті, а також взаємозв'язок з іншими економічними категоріями та явищами.

Функції ціни

Облікова функція (функція обліку й виміру витрат суспільної праці)

Функція ціни як засобу раціонального розміщення виробництва

Функція збалансо­ваності попиту та пропозиції

Стимулююча функція

Розподільча функція

Схема 8. Функції ціни

Облікова функція, або функція обліку й виміру затрат і результатів

визначається сутністю ціни як грошового виразу вартості. Ціни пока­зують, у що обходиться суспільству задоволення потреб у тій чи іншій продукції. Ціна визначає, скільки затрачено праці, матеріалів, сиро­вини, комплектуючих виробів на виготовлення товару, характеризує ефективність застосовування праці. Ціна відбиває не лише величину сукупних витрат виробництва та обігу товарів, але й розмір прибутку.

Сутність стимулюючої функції ціни виражається у заохочувальному або стимулюючому впливові на виробництво або споживання різно­манітних товарів. Ціна здійснює стимулюючий вплив на виробника через величину закладеного в ній прибутку. За допомогою ціни можна стимулювати або гальмувати, сповільнювати науково-технічний про­грес, економію витрачання ресурсів, покращення якості продукції, зміну структури виробництва та споживання. Стимулювання здійснюється за допомогою підвищеного рівня прибутку в ціні, надбавок та знижок до неї.

Розподільча функція ціни пов'язана з відхиленням ринкової ціни від суспільно-необхідної вартості під впливом ринкових факторів. Проявом цієї функції є безпосередня участь ціни в розподілі й перерозподілі національного доходу (чистого доходу) між галузями економіки її, державними та іншими секторами, різноманітними формами її власності, регіонами, фондами накопичення та споживання, соціаль­ними групами населення.

Функція збалансованості попиту та пропозиції виявляється в тому, що через ціни здійснюється зв'язок між виробництвом та споживанням, пропозицією та попитом.

Функція ціни як засобу раціонального розміщення виробництва засвідчує той факт, що за допомогою механізму цін здійснюється перелив капіталів до секторів економіки та видів виробництв з більш високою нормою прибутку.

Всі функції ціни є взаємопов'язаними й взаємодіють, але в ряді випадків вступають у протиріччя. Так, стимулююча функція ціни посилює функцію збалансованості попиту та пропозиції, сприяє збільшенню виробництва товарів, що користуються попитом. Однак ціна може відігравати й дестимулюючу роль, наприклад, при її різкому зниженні, що призводить до скорочення пропозиції товарів. Це в свою чергу призводить до невідповідності попиту та пропозиції й стає фактором подальшого підвищення цін.

При ринковій організації продажу продукції (товарів, послуг) рівень ціни визначає можливий обсяг продажу й відповідний масштаб виробництва, але від масштабу виробництва прямо залежить величина питомих витрат на виробництво одиниці продукції (товарів, послуг), ці показники є тісно взаємопов'язаними й взаємообумовленими.

Тому у багатьох випадках величину питомих витрат на одиницю продукції (товарів, послуг), яка лежить в основі ціни, можна визначити і приблизно перед тим, як ціна буде встановлена, враховуючи проблематичність прогнозування ринкової кон'юнктури.