Демографія Чисельність і розміщення

Житлові будинки і маленькі діти на атолі Маджуро

Демографія Маршаллових Островів[61]
Динаміка росту населення Маршаллових Островів
Структура населення
Чисельність населення	63 174 (2008, оцінка)
Густота населення	348,45 (2008)
Середній вік	загальний: 21 чоловіків: 21 жінок: 20,9 (2008)
Вікова структура	0-14: 38,5 15-64: 58,6 старше 64: 2,8 (2008)
Доля міського населення	68 % (1999)
Народжуваність
Загальний коефіцієнт фертильності	3,68 ‰ (2008)
Темпи росту населення	2,142 % (2008)
Смертність
Дитяча смертність на 1000 народжених	загальна: 26,36 ‰ (2008) хлопчиків: 29,58 ‰ (2008) дівчаток: 22,98 ‰ (2008)
Загальна смертність на 1000 чоловік	загальна: 4,57 ‰ (2008)

Перший офіційний перепис населення Маршаллових Островів відбувся у 1920році. Тоді на островах проживало 9 800 людей^[62]. Аж до 1958 року темпи росту населення були вповільненими, але з 1958 по 1967 року щорічний приріст населення досяг 3,4%, а згодом і 4%^[62]. Однак, вже у 1988-1989 роках ця цифра впала до 1,5%, попри те, що рівень народжуваності у цей час залишався дуже високим. Тенденція зниження приросту населення була викликана збільшенням міграції населення в іноземні держави, насамперед, у США. Згідно з переписом1999 року, чисельність населення Маршаллових Островів також зросла на 1,5%^[63], згідно з оцінкою 2008 року - на 2,1%^[5]. На тлі росту населення міст Маджурой Ебеє на віддалених островах країни, Джабат, Джалуіт, Меджіт, Наморік таУджае, навпаки, спостерігається зменшення чисельності населення, а на островах Аілук, Лае, Малоелап і Утірік ріст населення у 1999 році склав менш 1%.

Загальною тенденцією останніх років став відтік населення з віддалених островів Республіки в єдині міста країни, Маджурона атолі Маджуро та Ебеє на атолі Кваджалейн^[64]. Наприклад, у 1930 році в Маджуро проживало усього лише 753 чол., а вже у 1999 році - 23 676 чол. (ріст у 31,4 рази); в Ебеє у 1930 році - 19 чол., в 1999 році - 9345 чол. (ріст у 491,8 рази)^[65]. Це створює збільшене навантаження на ресурси й землі обох островів, приводить до берегової ерозії, негативно позначається на місцевій екосистемі, і сприяє знищенню місцевої флори і фауни. У випадку ж значного підвищення рівняСвітового океану або зміни глобального клімату концентрація населення в окремих островах може привести до серйозних соціальних і економічних наслідків. Згідно з оцінкою міністерства планування й статистики Маршаллових Островів, до 2010року чисельність населення країни може досягти 95 000 чоловік^[64].

Головна вулиця Маджуро - Main Road

Згідно з останнім переписом 1999 року чисельність населення Маршаллових Островів становила 50 840 чол.^[66], при цьому, у столиці держави, місті Маджуро, проживало понад 25 тисяч чоловік^[67]. До 2008 року ця цифра збільшилася до 63 174 чоловік.^[5]. Таким чином, менше, ніж за 100 років чисельність населення Маршаллових Островів зросла у 5 разів. У 1999 році на островах ланцюга Ратак проживало 30 925 чол., а на островах ланцюга Ралік - 19 915 чоловік^[68]. Найвища щільність населення була на атолі Маджуро: 6314 чел. на км². Найнижча - на атолах Бікіні та Ронгелап: 6 чол. на км²^[69].

Згідно з переписом 1999 року доля чоловіків становила 51,2%, а жінок - 48,8%^[66]. Частка міського населення станом на 1999 рік - 68%, сільського - 32 %^[66].

Частка дітей до 14 років у 1999 році становила 42,9%, дорослого населення від 15 до 50 років - 49,4%, старше 50 років - 7,7 %^[66]. Середня тривалість життя чоловіків у 1999 році - 65,7 року, жінок - 69,4 роки^[66].