Військова служба Початок військової кар'єри

Військову службу Бредлі почав 12 червня 1915 у військовому званні другого лейтенанту в гарнізоні у штаті Вашингтон, у піхотної частині. З вересня 1915 року він продовжує службу в 14-му піхотному полку у Форт-Джордж-Райті (Вашингтон). Під час 1-ої світової війни служив на американо-мексиканському кордоні, учасник військової експедиції в Мехіко.

Відразу після вступу Америки до світової війни Бредлі почав надсилати командуванню рапорти про переведення до Європи. Але замість цього всю Першу світову війну Омар Бредлі знаходився у Сполучених Штатах, що доставляло йому чимало прикростей. Мріючи про фронт, він командував ротою, яка охороняла мідні копальні в Батте, Монтана.

У серпні 1918 року Бредлі призначили командиром батальйону в складі 19-ої піхотної дивізії, що готувався до відправлення до Франції, але тут оголошено перемир'я, і замість участі у військових діях молодому капітанові Бредлі довелося учити військовій справі студентів університету Південної Дакоти.

Служба його проходила досить складно; перший чин старшого офіцера — майора Омар Нельсон Бредлі отримав лише через дев'ять років після закінчення академії, а наступний — підполковника — ще через дванадцять. Таке явище для біографії полководця є не просто рідкісним, а скоріш за все винятком. Начальство, від якого залежала його військова кар'єра, наполегливо не помічало службове завзяття офіцера з академічною освітою.

У вересні 1920 Бредлі став викладачем математики Військової академії у Вест-Пойнті, де в цей час суперінтендантом був Д. МакАртур, зустрічі з яким у різний час дали поштовх кар'єрі багатьох майбутніх полководців, включаючи Ейзенхауера. У цей час відбулося знайомство Омара з генералом Маршаллом, який звернув увагу на талановитого офіцера. Генерал Маршалл зробив дуже багато для Бредлі і головне навчив правильно будувати взаємовідносини з підлеглими.

Вест-Пойнт був визнаним центром військової думки, і Бредлі з головою поринув у теоретичні суперечки. Він рано прийшов до висновку, що більшість американських і світових військових авторитетів перебільшують значення досвіду позиційної війни 1914–1918 років. Його кумиром був кавалерійський генерал Громадянської війни — Вільям Шерман, що прославився стрімкимирейдами по тилах південців.

З 1924 він служить у 27-ій дивізії на Гавайських островах. У 1928–1929 Бредлі продовжує службу інструктором піхотної школи (англ. United States Army Command and General Staff College) у Форт-Лівенуорт, а потім — академії у Вест-Пойнті.

У 1934 році закінчив Коледж армії США (Карлайль-Барракс, Пенсильванія)

У 1938 переведений до управління штабу армії США. Після переходу Маршалла у 1940 році на посаду начальника штабу армії, він перевів Бредлі з управління особового складу військового міністерства в свою канцелярію помічником секретаря начальника штабу. З лютого 1941 начальник піхотної школи у Форт Беннінгі, Джорджія і чин бригадного генерала.

Бредлі розробив методику і програму підготовки офіцерів з випускників університетів, яка зіграла важливу роль у війні, забезпечивши командирами взводів 89 американських дивізій. Перші короткострокові офіцерські курси, створені ним у Форт Беннінзі, випустили за роки війни 45 тисяч лейтенантів.