Рослинність

Флора Нової Зеландії налічує близько 2000 видів рослин.

Ліси країни поділяються на два основних типи — змішані субтропічні й вічнозелені. У лісах домінують подокарп (Podocarpus). Збереглися, хоча й значно скоротилися за час промислового освоєння лісів, зарості агатіса новозеландського (Agathis australis) та дакридіума кипарисового (Dacrydium cupressinum).

У штучних лісах, площа яких загалом становить близько 2 млн гектарів, росте здебільшого сосна промениста (pinus radiata), завезена до Нової Зеландії в середині XIX століття. Насадження променистої сосни в районі Kaingaroa Forest створили найбільший у світі штучно вирощений ліс.

Нова Зеландія має найбільшу кількість печінкових мохів у порівнянні з іншими країнами. На території країни їх налічується 606 видів, 50 % з них складають ендеміки.

Поширені листостеблові мохи, бріофлора Нової Зеландії налічує 523 види листостеблових мохів.

Серед приблизно 70 відомих у природі видів незабудок (Myosotis), близько 30 є ендеміками Нової Зеландії. На відміну від незабудок в інших місцях планети, лише два види цих рослин у Новій Зеландії мають синій колір — Myosotis antarctica та Myosotis capitata^[45].

З 187 видів квіткових трав'янистих рослин природної флори Нової Зеландії 157 — ендеміки.

У Новій Зеландії зустрічається незвичайно велика, у порівнянні з іншими територіями зі схожими кліматичними умовами, кількість папоротей. Циатея срібляста (Cyathea dealbata) (також відома в країні як срібнп папороть) є одним з національних символів, її зображено на гербі країни.

Екологія

Гора Кука, Південний острів.

Одним з основних символів Нової Зеландії є її зелений і чистий (англ. Green and Clean New Zealand) та 100 % чистий (англ. 100% Pure New Zealand) імідж, що старанно оберігається^[46]. Саме тому питання захисту і охорони навколишнього середовища є одними з пріоритетних у розвитку країни.

2005 року Нова Зеландія стала першою в світі країною, де було запроваджено вуглецевий податок^[47]. Як один з важливих перспективних напрямків Нова Зеландія планує вже до 2020 року стати першою в світі країною, що має нейтральний баланс викиду вуглецю в атмосферу, і таким чином домогтися визнання за собою статусу найчистішої країни в світі^[48].

Законодавство країни визначає близько 60 типів природних територій, що підлягають захисту та збереженню, серед них найбільшими й значущими формами є національні парки (зокрема, морські парки), природні, наукові, екологічні і туристичні заповідники та резервати. У країні створено 14 національних парків^[49], 4 морських парки^[50], 21 морських і прибережних заповідників^[51] і більше 3 000 резерватів. Загальна площа національних парків, заповідників та природних територій, що знаходяться під захистом, становить близько 6,5 млн га або близько 25 % від загальної території країни^[52].

У країні функціонує кілька зоопарків та ботанічних садів, найбільшим серед яких є відкритий 1922 року Оклендський зоопарк, що утримує понад 170 видів тварин. Крім цього, великі зоопарки відкрито в містах Веллінгтоні та Окленді, і єдиний зоопарк з вільним утриманням тварин працює в Крайстчерчі. Унікальний парк створений недалеко від містаФангареі, спеціалізується на збереженні тварин підродини великі кішки.

Головним об'єктом туризму в Новій Зеландії є Роторуа — геотермальний курорт на березі однойменного озера, де з-під землі б'ють джерела цілющої мінеральної гарячої води. Тут же знаходиться Інститут маорі, у якому можна познайомитися з культурною спадщиною корінних жителів країни маорі.