Гідрографічна мережа

Докладніше: Річки Папуа-Нової Гвінеї

Річкова мережа густа, річки багаті на гідроенергію. З північних схилів Берегових гір стікають багатоводні річки Сепік, Раму, Маркгам; з південних в затоку Папуа — Флай, Турама,Кікорі. У період дощів на річках бувають сильні паводки, і долини сильно потерпають від повеней. Із широким розповсюдженням заболочених місцевостей пов'язано поширеннямалярії.

Рослинний світ

Докладніше: Флора Папуа Нової Гвінеї

Флора і фауна відрізняються високим ендемізм. Флора країни налічує більше 20 тис. видів рослин. Країна одна з найбільш лісистих держав світу — 82% території зайнято тропічними лісами. У горах яскраво виражена висотна поясність. На низовинах і гірських схилах (до висоти 1000 м) переважають вологі тропічні ліси з цінними породами дерев. Вище 1500 м розташовані вологі гірські ліси з деревовидними папороттями, вище 3000 м — лаврові і миртові ліси з хвойними породами (араукарії), на вершинах гір — високогірна рослинність тропіків з айстрових рослин. На високогір'ях панують високі трави на місцях лісових пожеж.

Сухіша південна частина острова Нова Гвінея вкрита саваною з евкаліптами і акаціями. Під час колонізації частина південних лісів була зведена. Оброблювані землі покривають усього 1,35% території країни. Городи чергуються з тропічними лісами. Більшість ділянок обробляються лише 2-3 роки, після чого покидаються на довгий час — 10-12 років. За цей період вони заростають знову лісом, так відновлюється родючість ґрунтів.

Уздовж узбережжя острова Нова Гвінея тягнеться широка (місцями до 35 км) смуга заболочених хащ мангрових лісів, які можна подолати лише руслами річок. Вздовж річок тягнуться зарості дикої цукрової тростини та сагових пальм.

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Папуа Нової Гвінеї

Тваринний світ Нової Гвінеї подібний до тваринного світу Австралії — австралійська біогеографічна область. Фауна переповнена сумчастими ссавцями (опосум, кускус, кенгурурідкісних видів (валлабі), бандикут), кажанами (летючі собаки), комахами та рептиліями (змії, ящерки, черепахи та крокодили). На острові налічується близько 500 видів птахів, серед них багато представників родини рідкісних пістрявих райських птахів (Paradisaeidae), папуг, казуарів, куриних.

Один із ендемічних видів кенгуру Dendrolagus goodfellowi	Єхидна	Cicinnurus regius	Вінценосний голуб	Райський птах Paradisaea apoda

Охорона біорізноманіття

Європейські колонізатори завезли на острови багато свійських тварин: курей, свиней, собак, а також мишей та пацюків. Вони широко розповсюдились в лісах країни.

У країні організовано 3 національних парки: Варіарата (гірський вологий екваторіальний ліс і савана), Мак-Адам (низовинний екваторіальний ліс, кускуси, казуари),Національний парк озера Кутубу. Заповідники: Моітака (рідкісні види тварин), Покілі (рідкісні птахи, гарячі джерела і гейзери) і Гару (птахи, рептилії, черепахи).

Геологія

Поргера — одна з найбільших копалень золота у світі

Копальня Ок-Теді

Докладніше: Геологія Папуа-Нової Гвінеї

Докладніше у статті Сейсмічність Папуа-Нової Гвінеї

Острови архіпелагу Бісмарка, як і Нова Гвінея входять до тихоокеанського «вогняного кільця», на них є кілька діючих вулканів. Це геологічно активний регіон зіткнення двох літосферних плит: Австралійської, що рухається на північ зі швидкістю 7 см на рік,Тихоокеанської, що рухається на захід зі швидкістю 10 см на рік^[9]. Нова Гвінея розташована на північній околиці Австралійської літосферної плити і є частиною доісторичного суперматерика Сахул (Меганезія).

Територія країни поділяється на дві геологічні зони^[10]:

• платформа Флай являє собою низовину, складену осадовими породами від мезозою до антропогену.

• орогенна зона Нова Гвінея складена деформованими осадовими, метаморфічними та вулканічними (включно з інтрузивними) породами.

  • Папуанська область складчатості. Центральний хребет та плато Папуа утворені горизонтальними рухами гірських порід і вкриті товстим шаром осадових карбонатних відкладень міоцену^[10].

  • Новогвінейський надвиговий пояс. Береговий хребет, складений гнейсами середнього тиску, рідше високого, був утворений в два етапи: в південній частині активність відбувалась в пізній крейді, в північній — еоцен — олігоцен (утворення інтрузивних габро, базальтів гор Торрічеллі)^[10].

  • Надвиговий пояс Оуен-Стенлі. Утворений в результаті здвигу. Складений осадовими гірськими породами крейди — міоцену та метаморфічними породами високого тиску^[10].

  • Меланезійські острівні дуги. Загалом інтрузивні вулканічні породи еоцен — олігоцену з невеличким включенням древніших порід. У пліоцені поверхня островів була вкрита серіями карбонатних відкладень^[10].

  • Морські басейни.

Бувають землетруси (іноді руйнівної сили), часто вони супроводжуються цунамі.