Поняття соціальної структури

Соціальна структура — це сукупність стійких, впорядкованих зв'язків між елементами соціальної системи, обумовлених розподілом і кооперацією праці, формами власності та діяльністю різноманітних соціальних спільностей.

Соціальна спільність — це сукупність індивідів, функціонально об'єднаних на певний час конкретними зв'язками та взаємодією. Прикладом соціальної спільності можуть бути молодь, студенти і т. д.

Соціальна група

Різновидом соціальної спільності є соціальна група. Соціальна група — відносно стала кількість людей, пов'язаних між собою формою діяльності, спільністю інтересів, норм, цінностей.

Залежно від чисельності групи поділяються на:

- великі — включають значну кількість людей, які між собою не взаємодіють (колектив підприємства);

- малі — відносно невелика кількість людей, які безпосередньо пов'язані особистісними контактами; об'єднані спільними інтересами, цілями (студентська група), як правило, в малій групі є лідер.

В залежності від соціального статусу і способу утворення соціальні групи поділяються на:

- формальні — організовані для реалізації певної задачі, цілі чи на основі спеціалізованої діяльності (студентська група);

- неформальні — добровільне об'єднання людей на основі інтересів, симпатій ( компанія друзів).

Соціальну структуру також визначають як сукупність соціально-класових, соціально-демографічних, професійно-кваліфікаційних, територіальних, етнічних, конфесійних спільностей, пов'язаних відносно стійкими взаємовідносинами.

Основні підструктури соціальної структури суспільства

Соціально-класова структура суспільства — сукупність суспільних класів, певні їх зв'язки і відносини. Основу соціально-класової структури складають класи — великі соціальні спільності людей, що розрізняються за їх місцем в системі суспільного виробництва.

Англійський соціолог Чарльз Бут (1840-1916) на основі поділу населення залежно від умов його існування (район проживання, прибуток, тип житла, кількість кімнат, наявність слуг) виділяв три суспільних класи: "вищий", "середній" і "нижчий". Таким розподілом користуються і сучасні соціологи.

Соціально-демографічна структура включає спільності, які виділяються за віком, статтю. Ці групи утворюються на основі соціально-демографічних ознак (молодь, пенсіонери, жінки і т. д.).

Професійно-кваліфікаційна структура суспільства включає спільності, що утворюються на основі професійної діяльності в різних галузях народного господарства. Чим більше видів виробничої діяльності, тим більше розрізняються професійні категорії (медики, педагоги, підприємці і т. п.).

Соціально-територіальна структура — обов'язковий компонент соціальної структури будь-якого суспільства. Територіальні спільності розподіляються за місцем проживання (жителі міста, жителі села, жителі певних регіонів).

Етнічні спільності—це спільності людей, об'єднаних за етнічною ознакою (народ, нація).

Конфесійні спільності — це групи людей, що утворюються на основі віросповідання, на основі належності до певної віри (християни, буддисти і т. п.).

5.2. Соціальна стратифікація

Вивчення соціальної нерівності — одна з важливих сфер соціології.

У соціології існують різні методологічні підходи до вирішення питань про суть, витоки і перспективи розвитку соціальної стратифікації: функціональний, конфліктний та еволюційний.

16Поняття та основні види соціальної мобільності. Тенденції соціальної мобільності в Україні

17 Соціальні зміни і модернізація.

Соціальне життя — це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури" структури і соціальної поведінки, соціологи називають соціальними змінами. Тобто соціальні зміни не є простою ротацією поколінь, а — процесом зміни структури суспільства, внаслідок якої суспільство стає іншим, зберігаючи свою стабільність і залишаючись, у певному сенсі, тим самим суспільством (наприклад, українське суспільство, яким воно було в XVII ст., XIX ст. і сучасне).

Протягом більшої частини історії людства — близько 200 тис. років — соціальні зміни відбувалися дуже повільно. Приблизно і90 тис. років людство займалося збиранням і мисливством, не змінюючи чогось практично у своєму способі життя. Лише із розвитком землеробства почалися зміни трохи інтенсивніші, хоча й усе ще досить повільні. Однак, починаючи від часу промислової революції, — соціальні зміни відбуваються безперервно і стають все інтенсивнішими. Власне, процес переходу від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики тому і називається промисловою революцією, бо він змінив організацію людського суспільства й усі сторони його життя. Відтоді майже кожне нове покоління живе у зовсім іншому світі, порівняно з тим, у якому жило попереднє. І сьогодні ми переживаємо черговий етап динамічних змін — інформаційну революцію. Нинішній час диктує необхідність постійного навчання і оновлення протягом життя своїх професійних вмінь для того, щоб встигнути за інтенсивними соціальними змінами.

Щоб продемонструвати динаміку прискорення соціальних змін, американський соціолог Елвін Тоффлер у 1970 р. навів такий красномовний приклад: "Якщо останні 50 тисяч років людської історії розділити на відрізки часу приблизно по 62 роки, то отримаємо близько 800 таких відрізків. З них 650 минули у печерах. Лише за останніх 70 таких відрізків історії людства стало можливим ефективно передавати інформацію від покоління до покоління завдяки писемності. Тільки в останні 8 відрізків люди отримали друковане слово. Лише в останні два дехто І подекуди використовував електричний двигун. А абсолютна більшість тих матеріальних благ, які ми використовуємо сьогодні, були придумані протягом останнього, 800 відрізка людської історії.