4.Поняття та категорії статистики?

В сучасних умовах термін “статистика” має три значення:

статистика  як цілеспрямована практична діяльність по планомірному та систематичному збиранню, обробці, опрацюванню та поширенню даних про суспільні явища та процеси;

статистика як суспільна наука, і, відповідно, фахова навчальна дисципліна.

Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільних явищ і процесів із врахуванням їх якісного змісту, місця і часу перебігу.

Статистикою, як будь-якою іншою галуззю знань, вироблені специфічні категорії, тобто концептуальні поняття. До таких категорій можна віднести:

1) статистичну сукупність – достатньо велику кількість елементів або явищ суспільного життя, котрі поєднуються певними зв'язками та мають як спільні (загальні), так й індивідуальні риси або властивості;

2) одиниця сукупності  - окремий елемент або явище, котрий разом з іншими утворює статистичну сукупність;

3) ознака – властивість, характерна риса або особливість одиниці сукупності, яку можна спостерігати та вимірювати (оцінювати).

Ознаки поділяються на якісні (атрибутивні), кількісні (дискретні та інтервальні) й атрибутивні. До якісних  відносять ознаки, значення яких не мають чисельного виразу і відрізняються по суті, а не за розміром (наприклад, національність, стать, галузь економіки та ін.). Кількісні ознаки мають дискретний або інтервальний чисельний вираз, а їх значення відрізняються величиною (розміром). До таких ознак належать вік людини, ціна, заробітна плата тощо. Альтернативні ознаки можуть мати лише два взаємовиключних значення, наприклад, студент одержує стипендію або не одержує.

4) варіація – коливання, мінливість або різноманітність значень ознаки у окремих одиниць статистичної сукупності. Ознаки, яким властива варіація, мають назву варіюючих ознак, а окреме значення такої ознаки називають варіантом;

5) статистичний показник – це кількісна характеристика явища або процесу в поєднанні з його якісною визначеністю (економічним змістом);

6) статистична закономірність – це певна послідовність або повторюваність соціально-економічних явищ, яка формується та чітко проявляється в масових процесах, при дослідженні достатньо великої кількості одиниць сукупності. Доведено, що в будь-якій складній великій системі, в котрій взаємодіють багато елементів, закони проявляються тільки у формі статистичних закономірностей.

Розрізняють наступні види статистичних закономірностей:

закономірності зміни у часі (закономірності динаміки);

закономірності розподілу одиниць сукупності  за певною ознакою;

закономірності зміни складу та структури сукупності (структурні зрушення);

закономірності взаємозв'язку.

З точки зору статистики закон великих чисел можна сформулювати наступним чином: в масі індивідуальних спостережень загальна статистична закономірність виявляється тим повніше і чіткіше, чим більше одиниць сукупності охоплено спостереженням.

5.Значення і основні завдання статистики?

Велика роль статистики в управлінні народним господарством. Тільки через статистику органи управління отримують всесторонню характеристику об'єкта, яким управляють, незалежно чи це народне господарство в цілому, чи окремі його галузі або підприємства. Статистика сигналізує про неблагополучні моменти в окремих місцях механізму управління, показуючи таким чином потребу зворотного зв'язку - управлінських рішень.

Велике значення статистики для планування. Перш ніж планувати розвиток об'єкта, потрібно мати цифрові дані про цей об'єкт.

В даний час планування є багатоваріантним, тому його потреба в статистичних даних постійно зростає.

Статистика показує, як виконується план на окремому підприємстві, об’єднанні, галузі і народному господарству в цілому, виявляє можливі диспропорції в народному господарстві, що служить сигналом для керівних органів про необхідність їх усунення. За допомогою статистики чітко прослуховується пульс економіки, що дозволяє постійно контролювати хід виконання народногосподарських програм, виявляти резерви підвищення народногосподарського виробництва.

Корінним питанням здійснення радикальної економічної реформи в Україні є перехід від командно-адміністративних форм управління до ринково-економічних. Це ставить перед статистикою як

 

складовою частиною системи управління народним господарством нові завдання, основними з яких на сучасному етапі її розвитку є:

1)         всебічне дослідження глибоких перетворень економічних і

соціальних процесів в суспільстві на основі використання науково

обґрунтованої системи показників;

2)         узагальнення, планування і прогнозування тенденцій розвитку

народного господарства;

3)         виявлення резервів росту ефективності суспільного

виробництва;

4)         своєчасне і повне забезпечення надійною інформацією

законодавчих органів влади, управлінських, виконавчих і

господарських органів та широкої громадськості.

Для статистики як фактора формування суспільної свідомості особливе значення має суттєве розширення гласності і доступності зведеної статистичної інформації при збереженні принципу конфіденційності індивідуальних даних. Це один з необхідних напрямків демократизації суспільства.

Головні напрямки розвитку статистики полягають у вдосконаленні аналізу статистичної інформації, впорядкуванні звітності та забезпеченні її вірогідності.

Засобом підвищення вірогідності статистичної інформації є подальше вдосконалення методології її формування.

Перед статистикою постають важливі проблеми теоретичного обґрунтування об’єму і структури статистичної інформації, яка відповідала б сучасним і перспективним умовам розвитку економіки.

Потрібно вирішити питання про перехід від суцільної звітності до несуцільних видів статистичного спостереження, що підвищить оперативність реагування на кон’юнктурні зміни, забезпечить управління інформацією для прийняття своєчасних рішень.