Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Закарпатський державний університет
Міжнародний бізнес та міжнародне право
Реферат
(з дисципліни "Країнознавство")
Тема. Гватемала
Виконала:
Студентка 2-го курсу
денної форми навчання
Міжнародний бізнес
Опаленик Вікторія Геннадіївна
Викладач: ст. викл. Копинець Ю.Ю.
Ужгород - 2013
Загальна характеристика
Офіційна назва - Республіка Гватемала
Географічне положення - розташована на північному заході Центральної Америки.
Територія - 109 кв. км.
Населення - 14,3 млн. чол. (2010 р.).
Столиця – Гватемала (Guatemala) - 1 млн. чол.
Адміністративний поділ - 22 департаменти, які поділяються на муніципії.
Офіційна мова - іспанська.
Релігія - католики.
Грошова одиниця - кетсаль = 100 сентаво.
Національне свято - 15 вересня - День незалежності (1821).
Державний прапор - прийнятий у 1885 році. Прапор складається з трьох рівновеликих вертикальних смуг білого і блакитного кольорів. На білій смузі розміщено герб країни. Білий колір смуг прапора символізує чесність і чистоту, блакитний – законність і справедливість.
Державний герб - прийнятий в кінці XIX в., у сучасному вигляді — з 1968 р. Перехрещені гвинтівки означають готовність захистити свободу, шаблі – символи правосуддя і незалежності. Лаврові гілки символізують перемогу і славу. Птах кетсаль – символ свободи і суверенітету. В центрі композиції - згорток, на якому написано Libertad 15 de septiembre de 1821 (15 вересня 1821 - дата незалежності Центральної Америки від Іспанії).
1. Історичні відомості про країну.
Перші поселення на території сучасної Гватемали виникли у 1-му тисячолітті до нашої ери. Заселяли їх індіанці майя, у яких не було єдиної держави. У 2-му — 9-му століттях н. е.. — Розквіт культури майя, потім настав період занепаду.
У 1523 році почалася колонізація країни іспанцями (під проводом Педро де Альварадо). До 1525 року індіанці були підкорені. Найбільший опір іспанцям чинило плем'я кіче, досі залишається найбільшим індійським племенем Гватемали. Іспанці з середини 16-го століття почали створювати плантації і видобувати золото і срібло. Однак господарське освоєння Гватемали було досить слабким. На експорт поставлялися практично тільки барвники — з індиго і з комах кошеніль. У 1564 у було створено Генерал-Капітанство Гватемала. До 1773 а столицею було місто Антигуа, після руйнівного землетрусу їі перенесли до Гватемали.
На початку XIX століття почалися війни за незалежність в іспанських колоніях Америки. 15 вересня 1821 була проголошена незалежність Гватемали. Незабаром була створена федерація країн Центральної Америки. Її першим президентом був Мануель Хосе Арсе. Він провів ряд реформ — освіти, про свободу релігії; також заохочувалися іноземні інвестиції. В 1837 почалося селянське повстання. Президент не зміг його придушити і пішов у відставку. У 1838 центральноамериканська федерація розпалася. З початку 1860-х років переселенці з Німеччини почали культивувати в Гватемалі плантації кавових дерев, в результаті кава стала найважливішим експортним товаром Гватемали. В 1898 у президентом став консерватор Мануель Кабрера, що надав американцям, зокрема, компанії «Юнайтед Фрут», ряд родючих земель, на яких компанія створила великі плантації бананів, що стали другим після кави експортним товаром Гватемали.
Компанія «Юнайтед Фрут» на початку XX століття а істотно розширила гватемальський порт Пуерто-Барріос на атлантичному узбережжі країни. Потім вона стала розширювати порти Гватемали на тихоокеанському узбережжі. Після повалення Кабрери лібералами (у 1920 році) була сутичка за владу, в якій в 1931 у переміг генерал Хорхе Убіко. Він надав компанії «Юнайтед Фрут» нові землі, причому абсолютно безкоштовно, і тому користувався підтримкою США. У короткий час він став диктатором. У 1930-і роки найбільшим після США зовнішньоторговельним партнером Гватемали стала Німеччина — третина обсягу експорту та імпорту Гватемали. Проте в грудні 1941 Гватемала була змушена слідом за США оголосити війну країнам «осі» — Німеччини, Італії та Японії. У військових діях Гватемала не брала участі, тільки припинила торгівлю з цими країнами.
В 1992 рік у Нобелівська премія миру була присвоєна індіанської активістці Рігоберто Менчу, яка виступала з відкритим осудом гватемальської диктатури. У тому ж році почалися переговори з партизанськими угрупованнями, 29 грудня 1996 рік а уряд президента Альваро Арсу підписав мирну угоду з партизанами, проте ні колишні військові правителі, ні партизани до відповідальності притягнуті досі не були.
Після багатьох років правління диктаторів , які не проводили виборів і громадянських воєн у Гватемалі нарешті настав мир , проте стан охорони здоров'я й освіти украй незадовільний. 39 % дорослих жінок не вміють ні читати , ні писати. З 2004 року президентом країни був Оскар Берже з партії Великий Національний Альянс.
9 вересня 2007 рік був проведений перший раунд чергових президентських виборів, перемогу в яких здобули бізнесмен Альваро Колом з ліво-центристської партії Національний Союз Надії і колишній генерал гватемальської армії Отто Перес Моліна з право-центристської Патріотичної Партії. Другий раунд виборів відбувся 4 листопада 2007. Перемогу отримав Альваро Колом. 14 січня 2008 Альваро Колом офіційно вступив на посаду президента Гватемали.