осот4

Барбарис звичайний (Berberis vulgaris) — рослина роду Барбарис. Місцева назва — кислиця. З родини барбарисових — Berberidaceae. Гіллястий кущ (1,2-2,5 м заввишки). Пагони сірі, ребристі, дугоподібні, несуть три роздільні, рідше п'яти роздільні колючки (2 см завдовжки), Молоді гілочки жовтуваті або жовтувато-червоні. Листки чергові, тонкі, овальні, обернено-яйцеподібні або видовжені (1-4 см завдовжки і 0,5-2 см завширшки), на верхівці тупуваті, з клиноподібно звуженою основою; по краю гостро зубчасті, зісподу сітчасті, з невеликими прилистками. Суцвіття — пониклі китиці (до 6 см завдовжки), розміщені на верхівках укорочених пагонів. Квітки жовті (68 мм у діаметрі). Чашолистків три, забарвлених в однаковий колір з пелюстками, пелюсток три; у квітці ще є шість пелюсткоподібних нектарників, які мають по дві залозки при основі. Тичинок шість, маточка одна, зав'язь верхня. Плід — видовжена, яскраво-червона ягода (5-12 мм завдовжки) з однією-трьома коричневими матовими насінинами (4-6 мм завдовжки). Росте у підліску, в хвойних і мішаних лісах, на узліссях, в чагарниках, на кам'янистих схилах. Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте в травні — червні, плоди достигають у вересні.

ГОРОШОК мишачий – Vicia cracca ,родина бобові – Fabaceae . Горошок мишачий – багаторічна трав'яниста рослина 30-150 см заввишки з довгими сильно розгалуженим кореневищами, що розташовуються у верхньому шарі грунту на глибині до 15 см, від них відходять численні додаткові корені. Головний корінь проникає в грунт до 2 м і більше. Стебла тонкі, ребристі, висхідні або лежачі, лазять за допомогою вусиків, сильно розгалуженим, довжиною до 150 см. Листя складні, парно перисте, з 6-12 парами лінійно-ланцетних листочків довжиною 15-30 мм і шириною 3-8 мм, закінчуються гіллястим вусиком, забезпечені трилисниками. Суцвіття – густі, однобокі 25-40-квіткові кисті, що виходять з пазух верхніх листків на квітконосах довжиною до 15 см, на одному пагоні буває до 10 суцвіть. Квітки Метеликові типу, довжиною 8-12 мм, віночок синьо-фіолетовий або блакитнувато-ліловий, дуже рідко майже білий. Плоди – боби довгасто-ланцетні, довжиною 1,5-3 см і товщиною близько 0,5 см, 2-20-насіння. Насіння кулясті, діаметром 2-3,5 мм, темно-сірі або майже чорні.

Тополя біла або осокор (Populus alba) — висока, 15-25 (35) метрів заввишки, листовидне двометрове дерево родини Вербових. Має широку крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою світло-оливковою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темно сіра, глибоко тріщинувата. Бруньки білуваті. Листки чергові,10-12 см. завдовжки і 5-10 см. заввишки, в основі злегка серцевидні, велико-зубчасті або виїм часто 3-5 лопатеві, зверху темні, глянцеві, зі споду — білі, на круглих черешках, що в 2-4 рази коротші за пластинку. Квітки одностатеві, в пониклих черешках; пиляки пурпурові на коротких нитках; приймочки двох роздільні, яскраво-зелені блідо-жовті або темні. Плід-коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.

В'яз гладенький або європейський білий (Ulmus laevis) — дерево родини в'язових (Ulmaceae) (15—30 м заввишки) з товстим стовбуром, вкритим буро-коричневою корою. Молоді пагони червонувато-бурі, опушені, гілки тонкі, гладенькі, блискучі, бруньки гострі, конічні. Листки чергові, яйцеподібні або овальні (6—12 см завдовжки, 3,5 см завширшки), з нерівно серцеподібною основою, пилчасті, зверху голі, темно-зелені, зісподу світліші, опушені, бічні жилки не дають вилчастого розгалуження і закінчуються в зубцях. Квітки двостатеві з коричнюватою, простою, дзвоникуватою, восьмилопатевою оцвітиною (до 8—11 мм у діаметрі) на довгих (до 2 см) квітконіжках. Тичинок 6—8, пиляки темно-фіолетові, зав'язь верхня. Плід — горішок, оточений крилоподібним виростом.

Альпійська конюшина (Trifolium alpestre) — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових (Fabaceae). Росте на альпійських луках, де мешкає на уступах і в тріщинах скель, рідше в щебністій тундрі і пустинно-степових долинах річок. Поширена в Європі, на Кавказі, в горах Центрального і Південно-східного Алтаю. Кореневище товсте, повзуче. Стебло пухнасте, 3-10 см заввишки. Листя звотнєяйцеподібне, в підставі клиновидне, дрібно- і гостро-зубчасте. Квітки великі, білувато-червоні, зібрані у зонтики.

Жовтець їдкий (Ranunculus acris); лютик їдкий. Багаторічна трав'яниста притиснуто-волосиста рослина родини жовтецевих . Стебло одиничне, прямо­стояче, розгалужене, 25—75 см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки — черешкові, п'я­тикутні, пальчасто-роздільні, з видовжено ромбічними частками, цілокраї або зубчасті; верхні лист­ки — сидячі, три роздільні. Квітки одиничні, двостатеві, правильні, п'яти роздільні, з золотаво-жовти­ми блискучими пелюстками. Плід — збірний, із сім'янок, го­ловчастий. Цвіте у травні — серпні. Поширення. Росте на луках, лісових галявинах і узліссях майже по всій території України, крім південної частини Степу. Сировина. З лікувальною метою використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини.

Щавель кінський —Rumex coniertus (L.) Родина Гречкові — Polygonaceae. Багаторічна трав'яниста дводомна рослина 30—50 см заввишки. Кореневище її коротке, мочкувате. Стебло борознисте, спрямоване догори; на ньому характерні розтруби (сухі оболончасті трубки, що обхоплюють вузли стебла). Листки чергові, великі, стріловидні , подібно до коренів терпкі на смак. Квітки дрібні, зеленувато-червонясті, зібрані в овальну волоть. Плід — тригранний горішок. Цвіте у травні — червні.

Граб звичайний (Carpinus betulus L.) — дерево родини березових (Betulaceae) (7-20 м заввишки) з ребристим стовбуром, вкритим ясно-сірою гладенькою корою. Крона густа, циліндрично-округла. Молоді пагони тонкі, бурі, опушені шовковистими волосками, з білими сочевичками, бруньки загострені з війчастими лусочками. Листки чергові, овальні (6-15 см завдовжки, 3-6 см завширшки), загострені, при основі інколи серцеподібні, двічі зубчасті, темно-зелені, голі. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Тичинкові квітки голі, зібрані в циліндричні сережки (2,5-6 см завдовжки). Квітки з простою оцвітиною. Плід — горішок (5-10 мм завдовжки).

Ясен звичайний, Ясен високий (Fraxinus excelsior L.) — високе дерево родини маслинових (20-40 м заввишки) з ажурною, високо піднятою кроною і струнким стовбуром з ясно-сірою гладенькою корою, яка на старих деревах стає дрібно тріщинуватою. Пагони сірувато-зелені з вугільно-чорними великими бруньками. Листки (до 40 см завдовжки) непарно-перисті, супротивні з 3-5 (6) парами бокових листочків. Листочки ланцетні, лінійно- або овально-ланцетні, загострені, зубчасті або цілокраї, сидячі, знизу трохи опушені. Квітки зібрані у більш-менш щільні волотисті суцвіття, одностатеві чи двостатеві, не мають оцвітини. Тичинкові квітки містять дві фіолетово-бурі тичинки, а маточкові — одну маточку з темно-бурою двороздільною приймочкою. Зав'язь верхня. Плід — однонасінна сплюснута лінійно-ланцетна крилатка (2-2,5 см завдовжки), часто гвинтоподібно закручена.

Очи́ток їдки́й, заяча капуста (Sedum acre L.) Місцеві назва — молодило, заяча капуста, рум'янило тощо. З родини товстолистих — Crassulaceae. Невелика (15 см заввишки) багаторічна соковита рослина з повзучим розгалуженим кореневищем і короткими тонкими корінцями. Стебла численні, квітконосні — висхідні; без квіток — часто лежачі. Листки дрібні (2,5 мм завдовжки, 2—3,5 мм завширшки), м'ясисті, яйцеподібні, Квітки майже сидячі, звичайно зібрані в розгалужені суцвіття, які складаються з трьох — п'яти колосоподібних гілочок, часом квітки поодинокі, на кінцях гілочок.. Тичинок 10. Маточок п'ять, зав'язь верхня, одногнізда. Плоди — збірні листянки, що зірчасто розходяться, одногнізді, ланцетні, блідо-зелені, вільні або зрослі при основі.

Модрина сибірська (Larix sibirica Ledeb.) - дерево родини соснових (Pinaceae), – струнке, високе (до 45 м) дерево. Стовбур покритий товстою корою, розітнутою поздовжніми тріщинами. Однорічні пагони солом’яного кольору. Шишки еліптичні, до 4 см в довжину, світло-жовті або бурі. Хвоя росте пучками (по 20-60 хвоїнок у кожному), вона вузька, лінійна і дуже м'яка, не колюча. Стовбур модрини одягнутий у товсту кору, в старих дерев вона бурувато-бузкового кольору. Кора — чудовий захист від лісових пожеж, тому модрина часто виживає навіть після сильного вогню. Квітки модрини запилюються за допомогою вітру, зазвичай запилення відбувається у травні-червні. Середня тривалість життя дерева 300-400 років, але окремі екземпляри доживають до 800-1000 років.

Клен звичайний, або гостролистий — (Acer platanoides L.) — високе (25-30 м заввишки), струнке дерево роду клен родини сапіндових з колоноподібним стовбуром, вкритим дрібно тріщинуватою темно-сірою корою, з густою розлогою кроною. Пагони буруваті, блискучі з світлими смужками і сочевичками. Листки великі (5 — 15 см завдовжки, 8-15 см завширшки), 5-7-пальчастолопатеві, при основі серцеподібні. Квітки правильні одностатеві або двостатеві з подвійною оцвітиною, розміщені в багатоквіткових прямостоячих щіткоподібних голих суцвіттях на коротких квітконосах. Чашечка п'яти роздільна (5-7 мм завдовжки, 3-4 мм завширшки).Тичинок 5-12, маточка одна, зав'язь верхня . Плід — блідо-зелена дво крилатка (8-11 см завдовжки).

Дерен справжній або кизил справжній (Cornus mas L.) Місцеві назви — кизиль, роговик, дерн. Високий (2-5 м) кущ родини деренових або невелике деревце з круглою кроною. Молоді пагони зеленувато-сірі, а старі вкриті сірою тріщинуватою корою. Листки супротивні від яйцеподібних до ланцетних (6-10 см завдовжки), зелені, цілокраї, сидять на коротких черешках, вкритих, як і пластинка, притиснутими волосками. Квітки дрібні (до 10 мм у діаметрі), золотисто-жовті, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. У кожному суцвітті 5-9 квіток, оточених спільною чотирилистою обгорткою. Квітка 4-5-членна, двостатева, тичинок 4-5, маточка одна, зав’язь нижня. Плід темно-червона (жовта або рожева) соковита кістянка (12-30 мм завдовжки), овальна або грушоподібна. Кісточка тверда, веретеноподібна, майже гладенька.

Акація біла (Robinia pseudoacacia). Акацію білу частіше називають її справжнім ім’ям - Робінія псевдоакація. Дане дерево росте висотою 22-27 (33) метри і діаметром до 120 см., живе 220-250 (350) років. Крона ажурна, розкидиста, округла, коротка, іноді з кількома окремими ярусами гілок. Стовбур у насадженнях відносно прямий . Кора стовбура сірувато-бура до темної, товста. Листки чергові, складні, непарно перисті, довжина 12-25 см., з 7-19 супротивними еліптичними листочками. Квіти переважно білі, запашні, зібрані у багатоквіткові пониклі китиці довжиною 10-20 см. Плід - плоский, голий, темно-коричневий біб довжиною 5-12 см., і шириною 1-1,5 см. Насіння (5-15 штук) достигає у серпні. Порода світлолюбива, теплолюбва і жаростійка.

Шовковиця чорна (Morus nigra); шелковица чёрная. Дерево або кущ заввишки 6—12 (рідко 25) м родини шовковице­вих. Крона більш-менш густа, з оливково зеленими або жовто-сіро-бурими молодими гілками і червоно-бурими старими. Листки цупкі, чергові, яйцевидні, з глибоко-серцевидною основою. Квітки одностатеві (рослини однодомні, рідше дводомні), оцвітина проста . Чоло­вічі суцвіття 2—4 см завдовжки, на ніжці до 2—4 см завдовжки; жіночі приблизно 1 см завдовж­ки, яйцевидні, майже сидячі або з ніжкою, яка значно коротша за них, краї часток оцвітини і прий­мочки волосисті. Плоди — горіш­ки. Цвіте у травні. Плоди достигають у липні.

Ліщи́на звича́йна або європе́йська (Corylus avellana L.; місцеві назви — горішник, орішина, лісовий горіх) — рослина родини березових (Betulaceae). Ліщина звичайна — деревовидний кущ 2-4 м заввишки. Кора — темно-сіра з характерними сочевичками. Листки — чергові, обернено яйцеподібні, широкі (7-16 см завдовжки і 4-8 см завширшки), при основі скошено серцеподібні, нерівномірно зубчасті, на коротких черешках. Тичинкові квітки без оцвітини, зібрані у видовжені (3-5 см завдовжки)сережки . Плід — горіх (15-20 мм у діаметрі) у зеленій дзвіно подібній обгортці, вкритій оксамитовим пушком. Ліщина звичайна цвіте у березні — квітні, плоди достигають у серпні.