16.Сферичні дзеркала. Побудова зображення в сферичних дзеркалах. Збільшення сферичного дзеркала.

Сферичне дзеркало – тіло, що має сферичну поверхню і дзеркально відбиває світло.

Оптичний центр дзеркала (О) – точка, проходячи через яку, промінь повертається після відбивання у зворотному напрямі.

Полюс сферичного дзеркала (Р) – середина дзеркала, вершина сферичного сегмента.

Фокусна відстань (FP) – відстань від полюса дзеркала до головного фокуса F.

Головний фокус дзеркала – точка (F), у якій після відбивання перетинаються всі промені, що падають паралельно головній оптичній осі.

Головна оптична вісь – пряма (ОР), яка проходить через центр сферичної поверхні і полюс дзеркала.

Побічна оптична вісь – будь-яка пряма, що проходить через оптичний центр дзеркала.

Фокальна площина - площина, перпендикулярна до головної оптичної осі, яка проходить через головний фокус. Якщо радіус сфери R, то фокусна відстань:

Величину D, обернену до фокусної відстані, називають оптичною силою:

Вимірюється в діоптріях:

Формулою сферичного дзеркала називають таке співвідношення:

d – відстань від предмета до дзеркала, f – відстань від дзеркала до зображення, F – фокусна відстань, R – радіус сфери.

Нехай в нас є об’єкт АВ.

2)

| /

–ф-ла сфер. Дзеркала

2 типи сфр.дзеркал: угнуті (R>0) та опуклі (R<0).

Відстань до предмета S вваж-ся додатною, якщо предмет знах-ся перел дз., і від’ємною – якщо за дз.

Оптичною силою сфер. дз. наз. величину:

Фокусом сф.дз. наз. т. на гол.опт.осі, виходячи з якої, промені після дзеркала підуть парал.пучком до гол. опт.осі.

→

Фокус сф.дз. лежить посередині між центром кривизни та полюсом дзеркала.

Правила побудови зображення у сферичних дзеркалах:

1. промінь, що проходить через ц.кривизни, відбивається в тому ж самому напрямку, що й і падаючий.

2. промінь, що проходить через фокус, після відб-ня піде паралельно до гол.опт.осі

3. промінь, парал. гол.опт осі, післявідб-ня, пройде через фокус.

4. промінь, що падає на полюс дзеркала (т.С), відб-ся під таким самим кутом, що і падаючий, до гол.опт.осі.

5. промінь, що падає під деяким кутом над дзеркалом, при відб-ні проходить через ту ж т. дзеркальної площини, що і допоміжний промінь, проведений через центр кривизни, парл. падаючому.

Лінійне зб-ня сф.дз.:

від.- під опт.віссю

Тонкі лінзи

Лінзою наз.опт.прилад, виготовлений з прозорої речовини, що обмежується двома сферичними поверхнями.

→тонка лінза

О1, О2 → О (збігається в одну т. – опт.центр лінзи)

Можна довести, що опт.сила лінзи визначається за спів-ням.

n – показник заломлення лінзи

–оточуючого серед.

–радіуси кр-ни поверхні ()

2)

| /

–ф-ла тонкої лінзи

–предмет за лінзою

–перед лінзою

Лінійним зб-ням тонкої лінзи наз.величину: . (розмір зобр-ня / розмір предмета)

17.Тонка лінза. Формула тонкої лінзи. Побудова зображень в лінзах. Лінійне збільшення лінзи.

Лінзою наз. оптичний прилад, виготовлений з оптичної речовини, що обмежується 2 сферичними поверхнями.

Можна довести, що опт.сила лінзи визначається за спів-ням:

n – показник зал-ня лінзи

n0 – оточуючого середовища

R, R1 – радіуси кривизни поверхні (R1>0 – ц.кр-ни пов. справа від лінзи, R<0 – ц.кр-ни зліва від лінзи)

Існує 2 типи лінз: збиральні (Ф>0) та розсіювальні (Ф<0).

Переднім фокусом тонкої лінзи наз. т. на гол.опт.осі, виходячи з якої після зал-ня в лінзі, промені підуть парад. до гол.опт.осі.

Заднім фокусом тонкої лінзи наз. т., в якій збігаються паралельний до гол опт.осі пучок променів після зал-ня в лінзі.

Виведемо ф-лу тонкої лінзи:

2)

| /

–ф-ла тонкої лінзи

–предмет за лінзою

–перед лінзою

Лінійним зб-ням тонкої лінзи наз.величину: . (розмір зобр-ня / розмір предмета)