Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
distsip_spets (1).docx
Скачиваний:
114
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
174.53 Кб
Скачать

27.Прблема слухання в соц.-консультативній діагностиці.Загальна хар-а стилів слхання.Особливості стилів слухання(нерефлексивного,рефлексиного,емпатійного)

Педагог у своїй роботі постійно зустрічається з найрізноманітнішими проблемами міжособистісного спілкування. Відсутність культури спілкування або її низький рівень нерідко призводить до виникнення конфліктних ситуацій, напруженості у відносинах між педагогом та дітьми, їх батьками, колегами.

Психологічно грамотне сприйняття педагогом партнерів у спілкуванні допоможе встановити взаєморозуміння й ефективну взаємодію. Цю можливість багато в чому забезпечують педагогу сформовані перцептивні уміння, тобто уміння правильно оцінювати за виразом обличчя, жестами, мовою, діями партнерів їх емоційний стан. Існують два взаємопов'язані види соціальної перцепції: власне перцептивний (сприйняття і слухання дитини або іншої людини) та емпатійний (особлива чутливість до дитини, співпереживання і співчуття іншому).

Процес соціального сприйняття передбачає, перш за все, наявність уміння слухання. Численні дослідження показують, що більшість працівників освіти не володіє достатньою мірою уміннями слухання.

Слухання - це процес, у ході якого встановлюються зв'язки між людьми, виникає відчуття взаєморозуміння, яке робить ефективним будь-яке спілкування.

Розрізняють два види слухання: нерефлексивне і рефлексивне [1]. У першому випадку йдеться про уважне слухання з мінімальним мовним втручанням. Нерідко це допомагає людям виразити свої почуття. Інколи таке слухання називають мінімальною підтримкою. Нерефлексивне слухання варто застосовувати тоді, коли співрозмовникові важко передати свої почуття (наприклад, він дуже схвильований) або коли бар'єром у спілкуванні стає різний статус партнерів. Рефлексивне слухання передбачає регулярне використання зворотного зв'язку з тим, щоб досягти більшої точності в розумінні співрозмовника. Для цього вживаються запитання-уточнення. Вони допомагають виявити значення, "закодовані" в словах-повідомленнях. Використовуючи мовленнєвий етикет, загальновживані слова, ми вкладаємо в них особистісний зміст. Перевірка правильності того, що почуто, дає змогу не приписувати партнерові якихось власних думок, почуттів і установок щодо конкретного питання.

Емпатійне слухання дозволяє переживати ті відчуття, які переживає співрозмовник, відображати їх, розуміти емоційний стан співрозмовника і розділяти його.

При емпатійному слуханні не дають порад, не прагнуть оцінити співрозмовника, не критикують, не повчають. Саме у цьому і полягає секрет гарного слухання - такого, яке дає іншій людині полегшення і відкриває йому нові шляхи для розуміння самого себе.

28.Проблеми і недоліки консультативного процесу соціального педагога в зош.Типові помилки консультантів .

У рамках діяльностіпсихологічної служби загальноосвітньої школи до обов'язків соціального педагоганалежить і здійснення консультативної діяльності. Консультування — професійнадопомога клієнту (учням, учителям, адміністрації, батькам, іншим особам, якізаймаються вихованням дитини) у пошуку розв'язання проблемної ситуації.Консультативна робота — це надання порад, рекомендацій учням, батькам, вчителямта іншим особам, які звертаються до соціального педагога.

Консультації можуть бутиіндивідуальними та груповими; разовими, короткочасними (2-4 рази), тривалими;просвітницько-рекомендаційними, діагностичними, психологічними, педагогічними,правовими тощо [33].

???????????????????????????????