
- •1. Сутність соціальної політики.Поняття третього сектору
- •3.Поняття про принципи соц.Роботи.Загальна хар-а цих принципів
- •4.Методи соц.Роботи.Форми соц.Роботи.
- •5.Етика соц.Працівника та сц.Педагога.Кодекс етики соц.Педагога
- •6.Моделі соціалізації дитини дошкільного віку особистисті в умовах сучасного дошкільного закладу.Форми роботи соц.Педагога дошкільних закладів з батьками та пед.Колективом.
- •7.Моделі соціалізації дитини в освітньому просторі(школа навчання,школа золота клітка,інтерактивна школа,школа різних маршрутів,школа соц.Досвіду.
- •8.Особливості роботи соц.Педагога в пенітенцціарних закладах
- •9.Соціально-педагогічна діяльність у спеціалізованих закладах для важковиховуваних неповнолітніх дітей.
- •10.Форми і методи профілактики адиктивної поведінки серед учнівської молоді
- •11.Робота соц.Педагога в дозвіллєвій сфері діяльності-як засіб запобігання адиктивної поведінки
- •12.Загальна хар-а критеріїв професійної діяльності соц.Пед.Оптимальна модель професійної діяльності соц.Пед.
- •13.Профілактика емоційного вигорання працівників соціальної сфери
- •14.Соціально-педагогічна діяльність у внз.Нормативно-правове забезпечення реалізації основних прав студентської молоді
- •15.Особливості розвитку та підтримки на сучасному етапі сімейних форм влаштування дітей-сиріт і дітей,позбавлених батьківського піклування(усиновлення,опіка,піклування,дбст,прийомна сім*я)
- •16.Загальна хар-а дбст та прийомної сім*ї.Класифікація прийомної сім*ї.
- •17.Права та обов*язки прийомних батьків
- •18.Фінансово-матеріадьне забезпечення прйом.Сім*ї
- •19.Мета і завдання соціального супроводу,принципи та етичні норми,форми,ролі і функції соціального працівника.
- •20.Супервізія. План соціального супроводу, його структура.
- •21.Перший візит соціального педагога в сім*ю.Типові помилки соціального працівника під час роботи з сім*єю.Основні прнципи успішного входження в сім*ю.
- •22.Сутність та зміст поняття імпаурменту.Імпаурмент як засаднича ідея соціально-педагогічного консультування.Технологія реалізації імпаурменту в соціально-педагогічному консультуванні.
- •23.Змістові хар-и соціально педагогічного консультування
- •24.Можливості внесення змін до змісту соціально-педагогічного консультування.Чинники,що визначають зміст соц.-пед.Консультування.
- •25.Поняття консультативного процесу.Його сутність та структура.Технологічні особливості структурних компонентів консультативного процесу.
- •26.Поняття консультативної техніки.Специфіка застосування консультативних технік у діяльності соціального педагога зош.Проблеми конс.Технік.
- •27.Прблема слухання в соц.-консультативній діагностиці.Загальна хар-а стилів слхання.Особливості стилів слухання(нерефлексивного,рефлексиного,емпатійного)
- •28.Проблеми і недоліки консультативного процесу соціального педагога в зош.Типові помилки консультантів .
- •29.Розкрийте особливості телефоного консультування
- •30.Сутність поняття"синдром вигорання"Приччини та чинники.Попередження с.В.
22.Сутність та зміст поняття імпаурменту.Імпаурмент як засаднича ідея соціально-педагогічного консультування.Технологія реалізації імпаурменту в соціально-педагогічному консультуванні.
Фахівці з соціальної роботи наряду з терміном “наснаження” вживають терміни
“імпаурмент”, “надання повноважень”, “активізація”, “зміцнення”. Ідея наснаження ґрунтується на визнанні права людини вести повноцінне життя, отримувати у разі необхідності якісні соціальні послуги у необхідному обсязі. З огляду на це клієнта соціальної агенції потрібно розглядати не як вразливого індивіда, який має персональні проблеми, а як громадянина, який має гарантовані права як член суспільства. Існує думка, що наснаження відрізняється від надання можливостей, так як воно не обмежується лише намаганням дозволити або допомогти людям діяти, а має на меті надання їм постійних владних повноважень для створення здатності впливати на своє життя за межами соціальних служб.У процесі наснаження підвищується рівень самооцінки, активність клієнта, збільшуються його можливості, зменшується залежність від негативних факторів, які впливають на його життя. Наснаження розвиває здатність клієнта контролювати власне життя, що передбачає: виявлення і розвиток сильних сторін, компетентності клієнта; доступ до інформації, якою володіють соціальні працівники та інші фахівці; обізнаність щодо наявних альтернатив і можливостей доступу до них у процесі прийняття рішення; набуття незалежності від інших під час прийняття рішень; розвиток спроможності діяти.
Імпаурмент є важливим для тих груп, які вважаються пригніченими у суспільстві: жінки, представники національних меншин, люди похилого віку тощо. Успішно діють групи самодопомоги, які складаються з представників вразливих категорій населення або їхніх родичів [16].Практика імпаурменту є поширеною в роботі з групами, але може використовуватися на рівні суб’єкта, на колективному рівні – через організаційний розвиток і створення союзів; на структурному, інституційному рівнях – через втручання в політику і правову реформу [17]. Детальний опис імпаурменту як практичного методу соціальної роботи подано в праці британських фахівців Одрі Мюллендера та Дейва Уорда «Самокерована групова робота: Діяльність користувачів з метою наснаження». На думку цих авторів, наснаження спрямоване на розподіл влади між соціальними працівниками й користувачами, вони закликають використовувати владу так, щоб не пригнічувати інших [18]і дотримуватися таких принципів:1) ми повинні дотримуватися такої позиції щодо людей, з якими працюємо, яка не тільки відкидає будь-які негативні «ярлики», але й визнає, що всі люди володіють певними навичками, вміннями, інтелектом та здібностями;
2) люди мають право бути почутими і право контролювати власне життя – це означає, що люди мають право самі вибирати форму втручання в їхнє життя;
3) проблеми користувачів соціальних послуг дуже складні, тому відповіді-реакції на них повинні це враховувати. Проблеми людей ніколи не будуть повністю зрозумілими, якщо вони розглядатимуться тільки як результат особистої неповноцінності. Практика має враховувати, що питання, пов’язані з такими явищами, як пригноблення, соціальна політика, довкілля та економіка, часто відіграють у житті користувачів соціальних послуг величезну роль;
4) практика може бути ефективно побудованою на розумінні того, що люди, які діють разом, стають сильнішими; люди, які не мають влади, можуть здобути її, працюючи у групах разом;
5) практикуй те, що проповідуєш. Методи роботи мають не елітарні принципи. Уся робота має бути спрямована проти пригноблення, націленого на расу, стать, вік, сексуальну орієнтацію, клас, інвалідність або будь-яку іншу форму соціальної диференціації, на яких історично склалися спотворені поняття почуття переваги та неповноцінності