20.Супервізія. План соціального супроводу, його структура.

План соціального супроводу - це план цілеспрямованих спільних дій соціального працівника, фахівців, котрі надають соціальні послуги, членів прийомної сім'ї, спрямований на створення необхідних умов для оптимального функціонування сім'ї та розвитку дитини. План соціального супроводу періодично аналізується й коректується за участю прийомних батьків і дитини з урахуванням ступеня її зрілості (в тому числі віку, стану здоров'я). Перші півроку після влаштування дитини план соціального супроводу складається на кожний місяць функціонування прийомної сім'ї, потім - на півріччя, у подальшому - щорічно. План соціального супроводу складається з двох частин: забезпечення умов для підвищення виховного потенціалу сім'ї та плану індивідуального розвитку прийомної дитини І дитини вихованця Планом соціального супроводу передбачаються конкретні заходи щодо надання соціально-економічних, юридичних, психологічних, соціально-медичних, соціально-педагогічних та інших послуг. Роль соціального працівника під час складання плану соціального супроводу прийомної сім'ї / ДБСТ полягає у: - встановленні довіри між соціальним працівником і прийомними батьками / батьками-вихователями; - спільному визначенні рівня компетентності та існуючих потреб прийомних батьків / батьків-вихователів, їх співвідношенні; - підтримці ініціативи батьків у розвитку власних компетенцій з метою усунення перешкод у вихованні дітей; - розумінні, що визначення потреб дитини є частиною процесу розвитку прийомних сімей / ДБСТ; - орієнтації на індивідуальні потреби батьків; - використанні різних методів визначення потреб розвитку батьків та умов, які заважають їм виконувати свої обов'язки (обмаль часу, хвороба тощо). Соціальний працівник аналізує потреби дитини у здоров'ї, освіті, емоційному й поведінковому розвитку, соціальній адаптації, формуванні ідентичності, навичок самообслуговування, стосунках із сім'єю та суспільством, зіставляє їх з потенціалом і ресурсами батьків та з можливістю забезпечити відповідний догляд, безпеку, емоційне тепло й розвиток, виховувати й надавати дитині відчуття стабільності й захищеності. Адаптаційний період у житті дитини та сім'ї має контрольні межі -1 місяць, 3 місяці, 6 місяців, 12 місяців. Як правило, першого місяця соціальні працівники відвідують сім'ю щотижня; наступні три місяці - 1 раз на 2 тижні; потім - 1 раз на місяць. У подальшому - за потребою, але для прийомної сім'ї - не рідше, ніж 1 раз на 3 місяці. Соціальний працівник готує інформацію про результати супроводу для керівництва не рідше, ніж 1 раз на рік. Соціальний супровід завершується, коли прийомна сім'я /ДБСТ припиняє свою діяльність. Зокрема, це відбувається, коли: - прийомні діти / діти-вихованці повертаються до рідних батьків чи над ними встановлюється опіка / піклування, усиновлення; - дитина досягає повноліття; - батьки досягають дозволеного віку, передбаченого Положенням про прийомну сім'ю, й подальше існування сім'ї неможливе, батьки/прийомна сім'я змінюють місце проживання; - виникають несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей (важка хвороба прийомних батьків, відсутність взаєморозуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми, невиконання батьками-вихователями обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей); - має місце смерть батьків чи одного з них; смерть дитини. Завершенню соціального супроводу передує звіт про підсумки та причини завершення (планові, позапланові, надзвичайні), відповідний наказ ЦСССДМ. Щонайменше за два роки до досягнення дитиною офіційного віку виходу з прийомної сім'ї / ДБСТ в її плані соціального супроводу передбачаються види допомоги, яку дитина зможе отримати, варіанти вирішення житлового питання й можливу підтримку в період кризи. Діти, їхні рідні сім'ї і прийомні батьки / батьки-вихователі залучаються до складання плану виходу з прийомної сім'ї / ДБСТ. Дитину готують до виходу з прийомної сім'ї / ДБСТ у спосіб, що відповідає її віку, рівню розвитку, розумінню та зрілості. Підготовка відображає майбутній план, що передбачає її проживання з біологічною або іншою сім'єю, тощо. Дитину інформують про низку наявних послуг, які пропонує соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді та іншіорганізації, заохочують до користування ними.

Супервізія соціальних працівників, які здійснюють соціальний супровід

Супервізія діяльності/роботи соціальних працівників як засіб методичного забезпечення соціальної роботи є важливим елементом соціального супроводу прийомних сімей і ДБСТ. За її допомогою забезпечуються професійна підтримка, навчання на робочому місці й наставництво, попередження професійних ризиків, визначаються шляхи ефективного виконання поставлених перед соціальним працівником завдань. Вона може здійснюватися в чотирьох основних різновидах: наставницька супервізія, коли супервізор виконує роль учителя, наставника; навчальна/тренінговасупервізія, коли мова йде про підготовку до практичної діяльності соціального працівника, у якого немає попереднього досвіду соціального супроводу прийомних сімей; менеджерська супервізія, коли в ролі супервізора виступає безпосередній керівник соціального працівника; консультаційна супервізія, коли супервізор виступає в ролі консультанта, формує рекомендації, але не несе безпосередньої відповідальності за результати соціального супроводу. Метою супервізії є забезпечення якості соціального супроводу, його вдосконалення та оптимізація діяльності соціальних працівників. Супервізія здійснюється за потребою, але не менше, ніж 1 раз на 3 місяці для прийомних сімей першого року існування та 1 раз на 6 місяців для всіх інших прийомних сімей. її здійснюють визначені відповідними наказами спеціалісти районних, міських, обласних ЦСССДМ, Держсоцслужби. Крім того, для здійснення супервізіїможуть бути залучені за згодою фахівці, представники неурядових організацій, національні, регіональні тренери. За результатами супервізії готується письмовий звіт, у якому формулюються рекомендації та пропозиції для соціальних працівників, які здійснюють соціальний супровід.