9. Поняття про навчальні програми.

Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначається його навчальною програмою.

Навчальна програма – державний документ, що визначає зміст і обсяг ЗУН з кожного навчального предмета, порядок і послідовність тем та розділів із розподілом їх за роками навчання, орієнтовна кількість годин на їх вивчення.

Затверджується Міністерством освіти України. Вона слугує вихідною основою для планування вчителем кожного конкретного навчального заняття.

Усі функції змісту освіти мають відображатися в програмі повно і конкретно.

Повнота – включення до програми з урахуванням специфіки предмета всіх необхідних (елементів змісту) знань, умінь, навичок, способів дії, досвіду творчої діяльності.

Конкретність – виявляється у відображенні змісту освіти в єдності з процесом навчання, тобто вона містить короткі вказівки на те, що, в якій послідовності і як має вивчатись.

У програмі виділяються базові поняття предмета, обґрунтовуються їх необхідність, достатність, послідовність відповідно вікових особливостей учнів. Тому у їх складанні беруть участь і педагоги, і психологи, і методисти, і вчені.

Навчальні програми мають таку структуру:

1. Пояснювальна записка, в якій визначаються цілі та завдання вивчення певного предмета, розкривається значення предмета для розвитку школяра.

2. Зміст навчального матеріалу поділений на розділи і теми із зазначенням кількості відведених годин на кожну з них.

3. Обсяг умінь і навичок, обов’язкових для оволодіння.

4. Перелік унаочнення, літератури, методичних засобів для учнів та вчителів.

5. Критерії оцінювання ЗУН щодо кожного з видів навчальної роботи.

Програми будуються двома способами: лінійним і концентричним.

Лінійний спосіб передбачає вивчення предмета з поступовим ускладненням завдань на базі раніше вивченого. Він більш ефективний у використанні часу, але, якщо учень не засвоїв матеріал, то це викликає великі труднощі при вивченні наступних тем.

Концентричний - передбачає засвоєння і повторення матеріалу на вищому теоретичному рівні, коли деякі теми, розділи, або весь навчальний курс повторюється. Новизна – в більш глибокій науковій характеристиці.

Основним напрямком реформування змісту початкової освіти є перехід побудови програм від традиційного концентричного до лінійно-концентричного визначення змісту предметів, підвищення теоретичного рівня засвоєння знань, прискорення темпів навчання.

Навчальна програма включає основну (базову) та додаткову (варіативну) частини.

Основна частина обов’язкова для вивчення всіма учнями, а з варіативної частини вчитель може відібрати матеріал для розгляду на свій розсуд, враховуючи рівень підготовки учнів класу, їхні інтереси.

10. Поняття про навчальні предмети

Навчальний предмет – дидактично обґрунтована система знань, умінь, навичок, відібраних з відповідної галузі науки або мистецтво для вивчення в навчальному закладі або це спеціально опрацьована система знань по одній із наук.

У кожному класі визначаються навчальні предмети відповідно рівня розумового розвитку дітей та вікових особливостей.

Основою для виділення навчальних предметів є певні сторони людського досвіду, науки, літератури, мистецтва, праці.Але учні не підготовлені до вивчення в школі сучасної науки у тому вигляді, в якому вона є у досвіді людства. Отже, необхідно відбирати такий матеріал, який учень може зрозуміти і який дав би можливість засвоїти основні положення науки, які не змінюються протягом десятиріч.

В початкових класах навчальні предмети утворюють сукупність теоретичних знань і практичних умінь та навичок. Наприклад, ведуча роль у мові і математиці – теоретичних знань, образотворче мистецтво, фізкультура, праця – практичні знання.

Державний компонент стандарту (інваріативна складова) міс­тить предмети і курси (освітніх галузей):

„суспільствознавство" – історія України; всесвітня історія; україноз­навство; основи суспільствознавства, права, економіки; „людина і світ";

„мова і література" – українська мова і література, іноземна мова, зарубіжна література;

„культурознавство" – музика, образотворче мистецтво, основи етики й естетики;

„природознавство" – природознавство, фізика і астрономія, хімія, біологія, екологія, географія;

„математика" – математика, алгебра, геометрія;

„фізична культура і основи здоров'я" – фізична підготовка, допризов­на підготовка юнаків, безпека життя і діяльності людини, валеологія;

„технологія" – трудове навчання, виробничі технології, основи ви­робництва, інформатика.

На вивчення цих предметів припадає 80% навчального часу, з яко­го 35% відводиться па вивчення суспільно-гуманітарних навчальних дисциплін, 25%- природничо-математичних, 16%- оздоровчо-тру­дових, 5% - естетичних.

Особливості навчальних предметів молодших класах:

1. Дають основи для вивчення всіх інших предметів.

2. Забезпечують всебічний розвиток.

3. Дають початкові знання про природу, людину.

4. Ґрунтуються на життєвому досвіді дітей.