3. Інші показники снр. Взаємозв’язок між ними
Окрім названих основних (ВВП, ВНП), існує цілий ряд інших взаємопов’язаних показників національного рахівництва. Всі вони розраховуються на підставі ВВП і використовуються з тією чи іншою метою в макроекономічному аналізі.
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:
ЧВП = ВВП – Амортизаційні відрахування. (2.8)
Національний доход (НД) – сукупний доход в економіці, який отримують власники факторів виробництва (праці, капіталу, землі) – можна отримати коли показник ЧВП зменшити на величину чистих непрямих податків:
НД = ЧВП – Чисті непрямі податки. (2.9)
Показник особистого доходу (ОД) можна розрахувати, коли від національного доходу відняти внески на соціальне страхування, нерозподілений прибуток акціонерних підприємств, податки на прибуток акціонерних підприємств і додати суму трансфертних платежів. Необхідно також відняти чистий відсоток і додати особисті доходи, отримані у вигляді відсотку.
Використовуваний доход (ВД) розраховується шляхом зменшення показника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі:
ВД=ОД – Прибутковий податок – Неподаткові платежі державі. (2.10)
Це доход, який залишається у розпорядженні домогосподарств. Він використовується на споживання та заощадження. У США, наприклад, частка споживчих витрат і відсоткових платежів складає близько 96%, а частка особистих заощаджень – близько 4%. У Молдові це співвідношення складає: 82% – фактичне кінцеве споживання і 18% – валові заощадження.
Частка особистих заощаджень у використовуваному доході називається нормою особистих заощаджень. У США вона складає приблизно 4%, в Італії – 22%, в Японії – 18%.
Відповідно до СНС для економіки України останнім часом розглядаються нові показники: валовий національний доход (GNI) і валовий національний наявний доход (GHDI).
Валовий національний доход дорівнює ВВП плюс первинні доходи, одержані резидентами за кордоном у вигляді оплати праці, відсотків, дивідендів, неінвестованих доходів від прямих зарубіжних інвестицій, мінус первинні доходи, передані резидентами за кордон:
GNI= ВВП + YL – YM, (2.11)
де YL – первинні доходи, одержані з-за кордону;
YM – первинні доходи, передані за кордон.
Валовий національний наявний доход GNDI дорівнює валовому національному доходу плюс поточні трансферти, одержані резидентами з-за кордону, мінус поточні трансферти, передані за кордон:
GNDI = GNI + TrL – ТrM, (2.12)
де TrL – поточні трансферти, одержані з-за кордону;
ТrM – поточні трансферти, передані за кордон.
Валовий національний наявний доход дорівнює сумі кінцевого споживання та національних заощаджень.
В цілому базисна система макропоказників ринкового типу включає:
1. Валовий внутрішній продукт.
2. Споживання основного капіталу.
3. Чистий внутрішній продукт (1 – 2).
4. Сальдо первинних доходів, отриманих із-за кордону.
5. Валовий національний доход (1+4).
6. Чистий національний доход (4 – 2).
7. Сальдо поточних трансфертів, одержаних із-за кордону.
8. Валовий національний наявний доход (5 + 7).
9. Кінцеве споживання.
10. Національні заощадження (8 - 9).
11. Сальдо капітальних трансфертів, одержаних із-за кордону (безоплатна передача активів капітального характеру з інших країн).
12. Фінансові джерела інвестицій (10 – 11).
13. Валове нагромадження.
14. Придбання невироблених нематеріальних нефінансових активів (патенти, ліцензії тощо).
15. Чисте кредитування (+), чисте запозичення (-) [12 – 13 – 14].
Валове нагромадження основних капіталів крім основних операцій, пов’язаних з придбанням основних фондів, включає капітальний ремонт, витрати на поліпшення земельних ділянок, витрати у зв’язку з передаванням прав власності на землю, основні фонди, лісові ділянки та нематеріальні активи – сплату юридичних послуг, мита та податків. У сучасному трактуванні нагромадження воєнні витрати на придбання товарів і послуг з нього виключаються.
Заощадження плюс сальдо капітальних трансфертів, одержаних із-за кордону, дорівнюють: інвестиції плюс нагромаджені невиробничі нематеріальні активи плюс чисте кредитування (чисте запозичення) мінус споживання основного капіталу.
Чисте кредитування (чисте запозичення) – перевищення або дефіцит джерел фінансування порівняно з витратами на чисте придбання нефінансових активів; на рівні економіки в цілому чисте кредитування або чисте запозичення свідчить про обсяг ресурсів, які країна виділяє «іншому світу» або інший світ дає цій країні.