Географія 9 клас

Автором багатьох праць з географії України був Олексій Тимофійович Діброва (1904–1974). Він працював у ряді вузів Харкова, Києва, Ленінграда, завідував кафедрою економічної географії Київського педагогічного інституту, потім Київського університету. Автор підручників з географії України для середніх шкіл та ВНЗ.

V. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.

Розділ І Україна на карті світу

Тема 1. Економіко-географічне положення України

Урок 2. Економіко-географічне положення України (частина 1)

Мета: охарактеризувати місце України на політичній карті Європи і світу та економіко-географічне положення країни; пояснити геополітичне положення України, його позитивні та негативні риси; розвивати навички роботи з нетекстовими формами інформації — схемами та картами, уміння синтезувати висновки, користуючись декількома джерелами інформації; виховувати цікавість до роботи з додатковими джерелами інформації, патріотичні почуття та гордість за свою країну.

Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.

Структура уроку

І. Актуалізація опорних знань ІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ.Первинна перевірка засвоєних знань IV. Закріплення знань

V. Контроль та самоперевірка знань VI. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Актуалізація опорних знань

1.Що вивчає економічна та соціальна географія України?

2.Які основні завдання курсу?

3.Яке місце посідає цей курс у системі наук?

4.Назвіть провідних учених-економгеографів України.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття про економіко-географічне положення країни

Учені називають географію «наукою про місце». У цьому нестандартному визначенні закладено глибокий зміст. Кожний географічний об’єкт на земній поверхні має своє індивідуальне місце (місце розташування).

Розміщення об’єктів на земній поверхні можна охарактеризувати двома способами:

1.За їхніми географічними координатами відносно градусної сітки; при цьому положення об’єктів (моря, річки, гори тощо) визначається чітко й однозначно, кожний об’єкт має власні координати — широту й довготу. Таке розміщення об’єкта є відносно постійним і називається фізико-географічним. Головні об’єкти подібної характеристики — об’єкти природи: моря, річки, природні зони, гори, рівнини.

2.За характером сусідства — просторового відношення об’єкта до інших. У цьому випадку характеристика положення об’єкта може бути не дуже чіткою і навіть неоднозначною. Об’єктами цієї характеристики є суспільні та господарські утворення. Таке розміщення об’єктів можна назвати суспільногеографічним. Положення міст, регіонів, країн оцінюють як «надзвичайно вигідне», «дуже вигідне», «вигідне або сприятливе», «відносно сприятливе», «малосприятливе або невигідне». Кожна така оцінка притаманна конкретному виду положення. За одними видами суспільно-географічне положення може бути «дуже вигідним», за іншими — «невигідним».

Існує кілька видів суспільно-географічного положення, ми розглянемо головні з них: економіко-географічне та політикогеографічне (або геополітичне). Політикота економікогеографічне положення дуже пов’язані між собою. Наприклад, під час військових дій або іншої напруженої політичної ситуації

підприємства не мають змоги працювати. Таким чином, безпека й робота всіх економічних об’єктів (заводи, порти, транспортні шляхи, готелі, магазини, ресторани та ін.) залежить від політичного становища країни (та країн-сусідів). Тому понад усе у світі цінують політичну стабільність, вона є запорукою економічного розвитку держави.

У географії для розуміння особливостей положення країн, районів і міст використовують різні рівні (масштаби) оцінок: «макро», «мезо» і «мікро» (із грецької — великий, середній, малий). Макро — увесь світ, мезо — група країн, мікро — країна або її частина. Характеризувати географічне положення України ми будемо на мезо- і мікрорівнях.

Положення України стосовно інших країн (не тільки прикордонних), центрів економіки, культури, основних транспортних шляхів характеризує її геополітичне та економіко-географічне положення.

ЕГП значною мірою визначається транспортно-географічним положенням, тобто транспортними можливостями господарських зв’язків.

Геополітичне та економіко-географічне положення — категорії непостійні, вони змінюються з часом відповідно до історичної ситуації.

Питання до тексту. Характеристику яких об’єктів дає фізико-географічне і суспільно-географічне положення? Поясніть, чому характеристики фізико-географічного положення є відносно постійними й однозначними? Чому економікота геополітичне положення мають неоднозначні і непостійні характеристики? Чим важлива політична стабільність країни? Наведіть приклади, які демонструють зв’язок між економіко-географічним та геополітичним положенням країни.

Завдання 5. Порівняйте площу України з площею найбільших держав Європи. Яке місце за площею посідає Україна серед європейських держав? Прорангуйте (від більшого до меншого) наведені європейські країни за площею: Іспанія — 505 тис. км2, Італія — 301 тис. км2, Німеччина — 357 тис. км2, Польща — 313 тис. км2, Франція — 544 тис. км2, Швеція — 450 тис. км2.

26 Усі уроки географії. 9 клас

(зменшуються довжина транспортних магістралей, витрати на перевезення тощо).

ІІ. Вивчення нового матеріалу

2. Економікота геополітичне положення (ЕГПП)

Надзвичайно важливим для економікота геополітичного положення країни є характеристика її сусідів першого порядку, тобто тих, хто безпосередньо з нею межує. Від цих країн у першу чергу залежить її територіальна цілісність, непорушність кордонів, можливість взаємодії із зовнішнім світом. Економічне співробітництво таких сусідів є особливо вигідним через територіальну близькість і відсутність третьої сторони у взаєминах. Одним із факторів посилення сучасної інтеґрації в Европі стає транскордонне співробітництво, у якому Україна бере активну участь. Разом з тим війни починаються найчастіше теж між сусідніми країнами. Внутрішні конфлікти відбиваються за кордоном у вигляді напливу біженців, погіршення соціально-економічної ситуації і зв’язків з іншими державами.

IV. Закріплення знань

Важливою характеристикою ЕГПП є кількість сухопутних сусідів держави. Україна має сім сусідів першого порядку (Росія, Білорусь, Молдова, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина). З Білоруссю межують п’ять країн, а з Молдовою — дві. Велика кількість сусідів позитивно характеризує ЕГПП країни, оскільки вона має багато варіантів організації зовнішніх контактів. При цьому ускладнення у відносинах з одним сусідом може компенсуватись в інших напрямках.

Велике значення мають також сусіди другого порядку. Вони часто врівноважують вплив сусідів першого порядку. Країнисусіди другого порядку не мають спільних кордонів і реалізують своє сусідство через державу, що межує з кожною із них. До сусідів України другого порядку належать Німеччина, Австрія, Чехія, Болгарія, Грузія, Казахстан та інші країни. Через великі розміри і видовженість території Росії багато сусідів другого порядку значно віддалені від України, не мають з нею навіть регіональної спільності.

Наявність у держави морського кордону вимагає відповідного аналізу. Вплив морського сусіда відчувається значно менше, ніж сухопутного (більша відокремленість, послаблення позитивних і негативних властивостей безпосереднього сусідства).

Для ЕГПП країни важливо також з’ясувати, до одних з нею чи до різних економічних, військово-політичних союзів і релігійних

угруповань входять її сусіди. Спільна участь у таких структурах сприяє конструктивній взаємодії країн, тобто є позитивною рисою геополітичного положення. А належність до різних угруповань обмежує можливості співробітництва із сусідами, що негативно позначається на характері геополітичного положення.

Надзвичайно важливе значення для зовнішньоекономічного

іполітичного співробітництва України мають країни Західної Європи. 27 країн цього регіону об’єднані в міждержавне угруповання — Європейський союз (ЄС). ЄС — найбільш розвине інтеграційне об’єднання світу, яке має значний політичний вплив, могутній науковий та економічний потенціал, єдину стабільну грошову одиницю.

Після розпаду СРСР колишні радянські республіки (крім Естонії, Латвії, Литви) сформували Співдружність Незалежних Держав (СНД). Метою країн Співдружності було налагодження економічних зв`язків між незалежними державами на рівноправній основі. З цією метою держави підписали Договір про економічний союз країн СНД. Україна ввійшла до цього союзу на правах так званого асоційованого члена, тобто зі згодою брати участь лише в тих проектах Економічного союзу, які не обмежу­ ють її прав.

Велике значення у формуванні ЕГПП України має Росія, що є однією з країн з потужним економічним і політичним потенціалом, джерелом паливно-енергетичних ресурсів, країною, яка експортує та імпортує продукцію у великих масштабах. Наявність тісного економічного, соціального і культурного співробітництва, а також входження до СНД і спільних асоціацій (Чорноморське Економічне Співробітництво) дають підставу розглядати Росію як дружню країну. В той же час існують політичні, економічні та інші розбіжності між українською

іросійською державами.

Проміжне положення держави у військово-політичній протидії оцінюється як несприятливе, оскільки загроза небезпеки має місце з обох боків. У військово-політичному плані Україна теж займає проміжне положення між Росією та країнами НАТО. Воно характеризується негативно, бо існує можливість загострення протистояння між сторонами. Україна протягом останнього десятиріччя дотримувалася нейтральної політики відносно військово-політичних блоків, які, до речі, оточують нашу країну: на заході — НАТО, на сході і півночі — Організація колективної безпеки країн СНД. Нині Україна активно співпрацює з НАТО

(Організація Північноатлантичного договору) і заявила про намір у перспективі увійти до його складу.

Геополітичне значення сусідньої країни неможливо правильно оцінити без урахування історичного фактора. Так, особливість і пріоритет українсько-російських і українсько-польських відносин значною мірою визначаються тим, що Україна в минулому входила до складу Росії та Польщі. Ще довго серед інших сусідів Україна виділятиме Росію, Білорусь і Молдову як колишні республіки СРСР за значною інтенсивністю політичних, економічних, соціальних та етнічних зв’язків з ними.

Одним з параметрів ЕГПП є довжина кордону між державами, що межують. Загальна протяжність державних кордонів України майже 7590 км, з них на морські кордони припадає 1959 км. Чим більша довжина кордону, тим ширше фронт взаємодії країн, тобто їх взаємовплив. За цим показником серед сусідів України першого порядку виділяється Росія (38 % довжини сухопутного кордону України). Досить велику довжину мають кордони з Білоруссю, Молдовою, Румунією та Польщею.

V. Контроль та самоконтроль знань

Завдання 7. Користуючись картою атласу, назвіть держави, що є сусідами першого порядку. Поясніть поняття «сусідство першого порядку», «сусідство другого порядку».

Завдання 8. Користуючись атласом та довідковими матеріалами, назвіть, які з країн, що межують з Україною, є членами Європейського Союзу. Коли вони приєдналися до ЄС? У чому полягає важливість знань про участь сусідніх держав у блоках та угрупованнях?

Завдання 9. Користуючись атласом та довідковими матеріалами, назвіть, які з країн, що межують з Україною, входять до СНД?

Завдання 10. За картою атласу („Формування території України”) назвіть, які території України входили до складу інших сусідніх держав упродовж ХХ століття? Коли вони були возз’єднанні з українськими землями?

Завдання 11. За фізичною картою України порівняйте лінію кордону Україна — Румунія та кордону Україна — Білорусь: 1. Визначте види кордонів (сухопутний, морський).

2.Обчисліть довжину кордонів. Який кордон більш довгий і на скільки?

3.По яких природних об’єктах прокладений кордон? Чи перешкоджають вони зв’язкам між державами?

4.З якою державою в України по лінії кордону існують більш сприятливі можливості для: прикордонної торгівлі, культурних зв’язків близькоспоріднених етнічних груп, контактів родичів, якісного прикордонного контролю, будівництва доріг, улаштування митних постів тощо.

VI. Домашнє завдання

Читати підручник. Виконати завдання 12.

Завдання 12. Водами яких морів омивається територія України? Користуючись картами атласу, назвіть морських сусідів України. З якими державами наша країна має одночасно морські

ісухопутні кордони?

Ваналізі ЕГПП слід ураховувати релігійні чинники. Україна є переважно християнською державою і розташована серед країн християнського світу. Особливість її положення полягає в тому, що східний і північний сусіди належать до православних країн, а в західних провідну роль відіграє католицька церква. В цілому через християнство Україна має духовну спільність з основними цивілізованими державами світу, на її ЕГПП позитивно впливає християнське оточення.

Урок 3. Економіко-географічне положення України (частина 2)

Мета: продовжити характеристику економіко-географічного положення України; пояснити особливе значення для України транзитних перевезень; формувати навички роботи з картами атласу, контурними картами, вміння аналізувати позитивні та негативні риси економікота політико-географічного положення; виховувати акуратність та зосередженість під час роботи з контурними картами, аналітичні здібності учнів.

Тип уроку: урок засвоєння навичок та вмінь.