Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1298 вузов, 5040 предметов.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Международный экономико-гуманитарный университет им. С. Демьянчука
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
metod_do_DEK_4_PPS-rtf.rtf
Скачиваний:
1509
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
1.14 Mб
Скачать
☆
►Содержание►

  2. Тестові завдання

  3. З курсу «Вікова психологія»

  1. Автор культурно-історичної теорії вищих психічних функцій:

      1. П.Ф. Каптерев;

      2. Дж. Локк

      3. Л.С. Виготський

  1. Принцип вікової періодизації:

  • а) вербальне научіння;

  • б) історизм;

  • в) екстеріоризація.

  • г) навчальна діяльність;

  1. Період, який є найбільш сприятливим для розвитку певних психічних структур:

  • а) кризовий ;

  • б) інтеріоризація;

  • в) сензитивний період;

  • г) екстеріоризація;

  1. Активність особистості - це:

    1. лінія психічного розвитку;

    2. біологічне утворення;

    3. чинник психічного розвитку;

    4. принцип психології

  1. Основна категорія вікової психології:

    1. учіння;

    2. научіння;

    3. вік;

    4. онтогенез.

  1. «Поперечний зріз» це:

    1. генетичний метод;

    2. комплексний метод;

    3. порівняльний метод.

  1. Упертість - це новоутворення (за Л.С.Виготським):

    1. кризи 3 років;

    2. кризи 13 років;

    3. кризи 7 років;

    4. кризи 17 років.

  1. Внутрішній план дій - це новоутворення:

    1. дошкільного віку;

    2. середнього шкільного віку;

    3. молодшого шкільного віку;

    4. юнацького віку.

  1. Позаситуативно-особистісне спілкування характерне для:

    1. періоду немовляти;

    2. раннього віку

    3. дошкільного віку

  1. Спостереження - це:

    1. емпіричний метод

    2. комплексний метод;

    3. генетичний метод;

    4. психодіагностичний метод.

  1. Безпосереднє емоційне спілкування - це провідна діяльність періоду:

    1. раннього дитинства;

    2. молодшого шкільного віку;

    3. немовляти;

    4. середнього шкільного віку

  1. Предметом вікової психології є:

    1. психологічні закономірності навчання і виховання дітей різного віку;

    2. вікова динаміка психіки людини, онтогенез психічних процесів і психічних властивостей особистості людини, яка розвивається;

    3. особливості етапів психічного розвитку людини.

  1. Вивчення психіки в онтогенезі - це:

    1. вивчення психіки в розвитку;

    2. вивчення психіки на різних етапах еволюції тваринного світу від найпростіших до людини;

    3. вивчення психіки на різних етапах психічного розвитку людини від народження до старості

  1. Яка діяльність не належить до провідної:

    1. рольова гра;

      1. малювання;

    2. навчально-професійна діяльність

  1. Знайдіть твердження української психологічної школи:

      1. умови життя впливають на психічний розвиток дитини безпо­середньо;

      2. умови життя не відіграють істотної ролі у психічному розвитку дитини;

    1. умови життя впливають на психічний розвиток дитини через її діяльність.

  1. Яке твердження характеризує підхід Л.C.Виготського до ви­рішення проблеми взаємозв'язку навчання і розвитку?

    1. навчання йде за розвитком;

    2. змінюючи методи і зміст навчання, не можна істотно змінити розумовий розвиток дитини;

    3. навчання веде за собою розвиток.

  1. Спроможність дитини самостійно розв'язувати завдання ви­значає термін:

    1. зона найближчого розвитку;

    2. актуальний рівень розвитку.

  1. Розв 'язування дитиною завдань з допомогою дорослих визначає термін:

    1. зона найближчого розвитку;

    2. актуальний рівень розвитку.

  1. Провідною діяльністю називають:

    1. найулюбленішу, найцікавішу для дитини діяльність;

      1. діяльність, яка зумовлює найголовніші зміни у психіці дитини та підготовку до нового етапу її розвитку;

    2. діяльність, яка посідає найбільше місце в житті дитини.

  1. Комплексом пожвавлення називають:

    1. реакцію, коли дитина фіксує предмет очима;

      1. реакцію, коли дитина тягнеться до джерела їжі;

    2. позитивну емоційну і рухову реакцію дитини на дорослого.

  1. Мислення дітей раннього віку переважно є:

    1. образним;

      1. словесним;

      2. наочно-дійовим;

    2. наочно-дійовим і образним.

  1. Сенситивний період оволодіння мовленням припадає на:

      1. період немовляти;

      2. раннє дитинство;

    1. дошкільний період.

  1. Новоутворенням раннього віку є:

    1. засвоєння моральних норм і правил;

    2. система "Я";

    3. маніпуляція з предметами.

  1. Провідна діяльність дітей дошкільного віку:

      1. навчальна діяльність;

      2. рольова гра;

      3. предметна гра;

    1. cпілкування з ровесниками.

  1. Мислення дошкільника є:

    1. наочно - дійовим;

    2. образним.

  1. Дошкільники діють переважно під впливом:

      1. розуму;

      2. волі;

      3. емоцій;

    1. почуттів.

  1. Новоутворенням дошкільного періоду є:

    1. мовне спілкування;

      1. акт орієнтації в предметах;

    2. підпорядкування мотивів.

  1. У молодшому шкільному віці провідним видом діяльності є:

    1. ігрова діяльність;

      1. спілкування;

    2. навчальна діяльність

  1. Новоутворенням молодшого шкільного віку є:

    1. наочно-образне мислення;

      1. рефлексія;

    2. мимовільна увага.

  1. Особливістю психічного розвитку дитини шести років, яка розпочала навчання у школі, є:

    1. поступове формування довільності психічних процесів;

    2. сформована внутрішня позиція школяра;

    3. домінування пізнавальної мотивації учіння.

  1. Криза семи років пов 'язана з:

    1. усвідомленням самого себе як активного суб'єкта у світі пред­метів;

      1. зародженням соціального "Я";

    2. формуванням нового образу фізичного "Я".

  1. Інтереси молодших школярів:

    1. стійкі;

    2. нестійкі, ситуативні.

  1. Центральне новоутворення підліткового віку:

      1. почуття дорослості;

      2. адекватна самооцінка;

    1. професійне самовизначення.

  1. Основною суперечністю підліткового віку є:

    1. суперечність між тим, що дитина може зробити і тим, якою вона є;

      1. дисгармонія статевого, загальноорганічного і соціального дозрівання;

    2. суперечність між теперішнім і бажаним майбутнім підлітка.

  1. Термін "акселерація " означає:

    1. процес прискореного росту дітей;

      1. процес прискореного психічного розвитку дітей;

    2. процес прискореного соматичного розвитку і фізіологічного дозрівання дітей.

  1. Провідний вид діяльності підліткового віку:

      1. навчальна діяльність;

      2. інтимно-особистісне спілкування;

    1. навчально - виробнича діяльність.

  1. Статеве дозрівання настає й закінчується раніше на рік-півтора:

      1. у хлопчиків;

      2. у дівчаток.

  1. Центральне новоутворення ранньої юності:

    1. почуття дорослості;

    2. професійне та особистісне самовизначення;

    3. новий образ фізичного "Я".

  1. Провідною діяльністю у старшому шкільному віці є:

    1. спілкування;

    2. навчально-виробнича діяльність;

    3. трудова діяльність.

  1. Який із перерахованих варіантів у юнацькому віці трапляється найчастіше:

    1. наявне "Я" особистості поєднує в собі минуле, теперішнє і май­бутнє та відповідає ідеальному "Я".

    2. наявне "Я" більшою мірою спрямоване у майбутнє, ніж до ми­нулого, є новим кроком в особистісному самовизначенні;

    3. наявне "Я" зовсім випадає із процесу розвитку; воно відірване від минулого і не має зв'язку з майбутнім, не відповідає й ідеальному "Я".

  1. Спілкування старшокласників з ровесниками насамперед необ­хідне:

    1. для вирішення проблемних ситуацій;

    2. для планування майбутнього;

    3. для "сповіді", інтимно-особистісного контакту.

  1. За теорією Еріксона конфлікт між прагненням до інтимності і почуттям ізольованості від усіх навколо характеризує період:

    1. ранньої дорослості;

    2. середньої дорослості;

    3. пізньої дорос­лості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности