
- •1.1 Заснування та основні напрямки діяльності оон
- •1.2 Система організації та керуючі органи оон
- •Розділ 2.Україна в оон
- •2.1 Історія розвитку співпраці України з оон
- •2.2 Україна в Раді Безпеки оон
- •2.3 Іноземні агенції оон в Україні
- •2.4 Сучасні напрямки роботи України в системі оон
- •2.5 Боротьба з тероризмом та підтримання миру та безпеки в світі
- •2.6 Економічний, гуманітарний, екологічний та соціальний напрями
- •Розділ 3. Співпраця України з оон на сучасному етапі
- •3.1 Програма співпраці
- •3.2 Інституційні реформи
- •3.3 Зміцнення громадянського суспільства
- •3.4 Охорона здоров’я та медичні послуги
- •3.5 Добробут проти бідності
- •3.6 Права людини та сприяння тендерній рівності
- •3.7 Інформаційні та просвітницькі заходи для широкої громадськості
- •3.8 Координація міжнародної допомоги
- •Висновки
3.8 Координація міжнародної допомоги
Враховуючи великий економічний потенціал та значну чисельність населення, відповідно до багатьох показників українська економіка не залежить від надання зовнішньої допомоги. Тим не менш, упродовж останніх років рівень міжнародної допомоги у галузі розвитку зріс, і наразі Україні надають допомогу понад 30 донорів, у тому числі агенції ООН.
Експерти ООН в Україні активно підтримували процес прийняття Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги, приєднатися до якої Україна зобов’язалася.
У 2006 році ООН відігравала провідну роль у налагодженні діалогу про надання допомоги та надавала консультаційну допомогу урядові, а саме Міністерству економіки, щодо підвищення ефективності координації зовнішньої допомоги.
Нова схема координації міжнародної допомоги між урядом та донорами, у тому числі створення національних тематичних груп та підгруп під головуванням відповідних міністерств та основних донорів, була затверджена Кабінетом Міністрів України та офіційно започаткована у 2006 році.
Запровадження такого механізму координації донорів на високому рівні слугуватиме відповідною платформою для стратегічного діалогу між урядом та широким колом двосторонніх та багатосторонніх донорів і створить основу, завдяки якій уряд України зможе зайняти активну лідерську позицію щодо надання міжнародної технічної допомоги.
У 2006 році ряд заходів був проведений урядом, який представляли Міністерство економіки та Департамент координації міжнародної технічної допомоги, разом з членами донорської спільноти, зокрема за активної участі та підтримки ООН:
Проведення першої Конференції донорів у січні 2006 року.
Створення Робочої Групи донорів та представників уряду з
метою прискорення прийняття програми координації допомоги в Україні.
Проведення низки регіональних семінарів у Києві, Львові, Луганську та Одесі для підвищення поінформованості місцевих зацікавлених сторін про міжнародну технічну допомогу.
Створення веб-сайту з вичерпною інформацією щодо координації міжнародної допомоги.
Організація серії донорських візитів та спільних обговорень за участю уряду та донорів.
Окрім того, на початку 2007 року ООН та Міністерство економіки України організували та провели семінар, присвячений міжнародній допомозі та Паризькій декларації. На ньому відбулося обговорення положень Паризької декларації та їх значення для України, а також був оцінений статус України щодо ефективності координації міжнародної допомоги. Семінар відвідали близько 50 представників уряду та донорської спільноти, зокрема з Агентства США з міжнародного розвитку, Європейської Комісії, Агентства Швеції з міжнародної співпраці в цілях розвитку, Департаменту міжнародного розвитку Великої Британії та Організації Об’єднаних Націй.
З метою подальшого забезпечення підтримки урядові у його намаганнях створити ефективніший механізм координації міжнародної допомоги, на початку 2007 р. незалежні експерти успішно провели оцінку ефективності управління зовнішньої допомоги та з’ясували потреби України у поліпшенні координації.