
- •1.Політологія як наука і навчальна дисципліна.Інституціалізація політ. Науки.
- •2.Об’єкт і предмет політичної науки.
- •3.Функції, структура, категорія політології.
- •4.Методологія політичної науки.
- •5.Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •6.Політичні вчення Ст. Греції.
- •7.Політ. Думка Середньовіччя.А. Августин,ф. Аквінський,м. Падуанський.
- •8.Н. Макіавеллі – засновник світської політичної думки.
- •9.Політ. Концепції нового часу.Політ. Ідеї Гоббса, Локка.
- •10.Політичні погляди Монтеск’є і Руссо.
- •11.Політ. Вчення кінця .Кант про правову державу,етичні основи політики.
- •12.Гегель про співвідношення гром. Сусп.-ва,держ. Права.
- •13.М. Вебер- класик західної політичної думки
- •14. Політичних теорії хх ст.
- •15. Політична думка Київської Русі
- •16. Політичні ідеї мислителів
- •17. Конституція Пилипа Орлика як утілення української державницької ідеї
- •18. Політичні ідеї членів Кирило – Мефодіївського братства
- •19. М. Драгоманов – основоположник політичної думки в Україні
- •20. Консервативний напрям української політичної думки: в. Липинський, с. Томашівський, в. Кучабський
- •21. Український націонал-комунізм: в.Винниченко, м.Хвильовий, о.Шумський, м.Скрипник
- •22. Націоналістичний напрям української політичної думки: м.Міхновський, д.Донцов
- •23.Політичні ідеї і.Франка
- •24. Зміст, структура та ф-ції політики
- •25. Суб єкти і об єкти влади
- •26. Види влади. Специфіка політичної влади
- •27. Концепції влади
- •28. Зміст, структура та функції політичної влади.
- •29. Ресурси політичної влади.
- •Істон про види легітимності:
- •33. Типологія політичних систем
- •34. Політична система сучасної України
- •35. Концепції походження держави
- •36. Ознаки і сутність держави
- •37.Функції держави
- •38.Форми державного правління.
- •39.Форми державного устрою.
- •40.Правова держава:сутність та основні принципи.
- •41.Сутність та функції політичних партій.
- •42.Типологія політичних партій.
- •43.Поняття і типи партійних систем.
- •44.Політичний режим:суть та головні параметри.
- •45.Типологія політичних режимів.
- •46.Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •48.Зміст та сутнісні риси демократії. Її багатоаспектність як соціально-політичного та правового явища.
- •49. Концепції демократії.
- •50. Поняття громадянського суспільства, його сутність, структура, фактори становлення.
- •51. Поняття і суть громадських організацій та рухів, їх місце та роль в політичній системі суспільства.
- •52.Типологія громадсько-політичних організацій та рухів.
- •53. Функції громадсько-політичних організацій та рухів.
- •54. Групи тиску: поняття, суспільні функції та технології діяльності
- •55. Поняття політичної еліти. Функції та типи політичної еліти.
- •56. Теорії еліт.
- •57. Природа і соціальна сутність політичного лідерства.
- •58. Типологія політичного лідерства
- •59. Суть та основні характеристики політичної свідомості
- •60. Типи політичної свідомості, її основні функції.
- •61. Суть, зміст та основні характеристики політичної культури
- •62. Рівні і типологія політичної культури
- •63. Функції політичної культури
- •64. Лібералізм і неолібералізм
- •65. Консерватизм і неоконсерватизм
- •66. Марксизм і соціал-демократизм
- •67. Фашизм і неофашизм
- •68. Політична діяльність: суть, структура, форми, особливості
- •69. Класифікація політичної діяльності
- •70. Вибори та їх класифікація
- •71. Сутність та типологія виборчих систем
- •72. Переваги та недоліки виборчих систем
- •73. Функції виборів в демократичних і недемократичних сусп.-вах
- •74. Демократичні принципи виборчого права та організації виборів
- •75. Виборча система України
- •76. Політичне маніпулювання: сутність, специфіка, види
- •77. Засоби політичного маніпулювання
- •78. Сутність поняття «політичний конфлікт», його стадії, функції
- •79. Типологія політичних конфліктів
- •80. Механізми врегулювання політичних конфліктів
- •81. Сучасний світовий політичний процес: суб’єкти, характерні риси та особливості
- •82. Політичні аспекти глобальних проблем і роль міжнародної політики в їхньому вирішенні
- •83. Основні напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності Укр. Держави
81. Сучасний світовий політичний процес: суб’єкти, характерні риси та особливості
СПП – це сукупна діяльність народів, рухів, держав та їх інституцій, соціальних спільностей, які переслідують певні політичні цілі у царині міжнародного життя. Є формою комплексної глобальної політичної і соціальної взаємодії у сучасному світі. Метою світового політичного процесу є боротьба за єдність світової цивілізації та подолання глобальних проблем сучасності.
До структури світового політичного процесу належать:
– зовнішньополітична діяльність суверенних держав;
– політична діяльність громадських організацій, політичних партій та етнічних груп на світовій арені;
– політично значима діяльність ООН та інших міжнародних організацій;
– політичні акції регіонального, міжрегіонального, міждержавного та наднаціонального характеру.
Сучасний СПП зародився на поч. ХХ ст., він характеризується такими тенденціями, закономірностями і процесами:
– тісною взаємодією інтеграційних та дезінтеграційних процесів;
– поєднанням упорядкованих та спонтанних акцій у діяльності суб’єктів світової політики;
– суперечливим та інваріантним характером;
– альтернативним характером та багатоваріантним вектором розвитку світової цивілізації;
– зростанням відносної самостійності та власної субстанціональності його складових (партій, рухів, організацій);
– розширенням соціальної бази, механізмів, форм і методів здійснення світового політичного процесу.
82. Політичні аспекти глобальних проблем і роль міжнародної політики в їхньому вирішенні
Термін «глобальні проблеми» вперше з'явився на Заході в XX ст. Коли говорять «глобальний», то звичайно мають на увазі складність питання, яке охоплює всю земну кулю і потребує негайного вирішення. До основних ознак глобальних проблем відносять: планетарний загальносвітовий характер, що стосується інтересів усього людства; невирішення цих проблем загрожує людству регресом; потребують негайного вирішення; потребують колективних зусиль з боку всієї світової спільноти. стосуються інтересів усього людства і його майбутнього;
Особливої уваги заслуговує концепція глобальних проблем Римського клубу. У межах концепції глобальні проблеми називаються світовими проблемами і розуміються як невпорядковане поєднання багатьох взаємопов'язаних труднощів та проблем, що сформували ту непросту ситуацію, в якій знаходиться зараз людство. Розв'язати їх можливо лише спільними зусиллями планетарного масштабу. Найважливіші глобальні проблеми: конверсія військової економіки — роззброєння та контроль над торгівлею зброєю; проблеми енергетики й потепління клімату; проблема бідності, насамперед проблема зовнішньої заборгованості слаборозвинутих країн.
Необхідність діалогу локальних культур, що є засобом вирішення глобальних проблем, спричиняє нове розуміння політики, а саме: політика — це інструмент спілкування різних національних культур, наука про існування людей у їх неповторності. Таке розуміння політики береться за основу нового світового порядку, створення якого не лише є умовою вирішення існуючих глобальних проблем, а й умовою максимально корисного використання політичних процесів глобалізації. Отже, політичний аспект глобальних проблем існує як пошук шляхів встановлення нового світового