
- •1.Політологія як наука і навчальна дисципліна.Інституціалізація політ. Науки.
- •2.Об’єкт і предмет політичної науки.
- •3.Функції, структура, категорія політології.
- •4.Методологія політичної науки.
- •5.Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •6.Політичні вчення Ст. Греції.
- •7.Політ. Думка Середньовіччя.А. Августин,ф. Аквінський,м. Падуанський.
- •8.Н. Макіавеллі – засновник світської політичної думки.
- •9.Політ. Концепції нового часу.Політ. Ідеї Гоббса, Локка.
- •10.Політичні погляди Монтеск’є і Руссо.
- •11.Політ. Вчення кінця .Кант про правову державу,етичні основи політики.
- •12.Гегель про співвідношення гром. Сусп.-ва,держ. Права.
- •13.М. Вебер- класик західної політичної думки
- •14. Політичних теорії хх ст.
- •15. Політична думка Київської Русі
- •16. Політичні ідеї мислителів
- •17. Конституція Пилипа Орлика як утілення української державницької ідеї
- •18. Політичні ідеї членів Кирило – Мефодіївського братства
- •19. М. Драгоманов – основоположник політичної думки в Україні
- •20. Консервативний напрям української політичної думки: в. Липинський, с. Томашівський, в. Кучабський
- •21. Український націонал-комунізм: в.Винниченко, м.Хвильовий, о.Шумський, м.Скрипник
- •22. Націоналістичний напрям української політичної думки: м.Міхновський, д.Донцов
- •23.Політичні ідеї і.Франка
- •24. Зміст, структура та ф-ції політики
- •25. Суб єкти і об єкти влади
- •26. Види влади. Специфіка політичної влади
- •27. Концепції влади
- •28. Зміст, структура та функції політичної влади.
- •29. Ресурси політичної влади.
- •Істон про види легітимності:
- •33. Типологія політичних систем
- •34. Політична система сучасної України
- •35. Концепції походження держави
- •36. Ознаки і сутність держави
- •37.Функції держави
- •38.Форми державного правління.
- •39.Форми державного устрою.
- •40.Правова держава:сутність та основні принципи.
- •41.Сутність та функції політичних партій.
- •42.Типологія політичних партій.
- •43.Поняття і типи партійних систем.
- •44.Політичний режим:суть та головні параметри.
- •45.Типологія політичних режимів.
- •46.Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •48.Зміст та сутнісні риси демократії. Її багатоаспектність як соціально-політичного та правового явища.
- •49. Концепції демократії.
- •50. Поняття громадянського суспільства, його сутність, структура, фактори становлення.
- •51. Поняття і суть громадських організацій та рухів, їх місце та роль в політичній системі суспільства.
- •52.Типологія громадсько-політичних організацій та рухів.
- •53. Функції громадсько-політичних організацій та рухів.
- •54. Групи тиску: поняття, суспільні функції та технології діяльності
- •55. Поняття політичної еліти. Функції та типи політичної еліти.
- •56. Теорії еліт.
- •57. Природа і соціальна сутність політичного лідерства.
- •58. Типологія політичного лідерства
- •59. Суть та основні характеристики політичної свідомості
- •60. Типи політичної свідомості, її основні функції.
- •61. Суть, зміст та основні характеристики політичної культури
- •62. Рівні і типологія політичної культури
- •63. Функції політичної культури
- •64. Лібералізм і неолібералізм
- •65. Консерватизм і неоконсерватизм
- •66. Марксизм і соціал-демократизм
- •67. Фашизм і неофашизм
- •68. Політична діяльність: суть, структура, форми, особливості
- •69. Класифікація політичної діяльності
- •70. Вибори та їх класифікація
- •71. Сутність та типологія виборчих систем
- •72. Переваги та недоліки виборчих систем
- •73. Функції виборів в демократичних і недемократичних сусп.-вах
- •74. Демократичні принципи виборчого права та організації виборів
- •75. Виборча система України
- •76. Політичне маніпулювання: сутність, специфіка, види
- •77. Засоби політичного маніпулювання
- •78. Сутність поняття «політичний конфлікт», його стадії, функції
- •79. Типологія політичних конфліктів
- •80. Механізми врегулювання політичних конфліктів
- •81. Сучасний світовий політичний процес: суб’єкти, характерні риси та особливості
- •82. Політичні аспекти глобальних проблем і роль міжнародної політики в їхньому вирішенні
- •83. Основні напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності Укр. Держави
73. Функції виборів в демократичних і недемократичних сусп.-вах
У науковій літературі виділяються такі функції виборів у демократичних держ.: легітимація і стабілізація політичної системи.
створення функціюючої представницької системи. ПС влади, впливаючи на суспільство, модифікує його відповідно до інтересів його соціальних груп, і забезпечує процес суспільного розвитку; мобілізація виборчого корпуса на рішення актуальних суспільних завдань. Роз'яснюючи громадянам свої програми, вказуючи шляхи реалізації їх, партії мобілізують громадян на важливі для країни політичні дії; розширення комунікацій між інститутами влади і громадянами.
рекрутувания політичної еліти. В. — найважливіший канал входження громадян до складу політичної еліти, здійснення політичної кар'єри. генерування оновлення суспільства за допомогою конкурентної боротьби альтернативних політичних програм. артикуляція, агрегація і представництво різноманітних інтересів населення.
переклад політичних конфліктів у русло інституційованого мирного врегулювання їх. конституювання ефективної опозиції та її підготовка до виконання функцій політичного керівництва. Ефективність опозиції передбачає виконання нею функцій критики і контролю за урядом. В, спонукаючи різні політичні сили до відкритого зіставлення своїх програм, до компромісів і коаліцій, сприяють консолідації опозиції.
інтеграція різноманітних думок і формування загальної політичної волі. політична соціалізація населення, розвиток його політичної свідомості і політичної участі. контроль за інститутами влади. В результаті виборів створюється найважливіший інститут контролю за урядом — парламент, а також оформляється опозиція, яка звичайно ревно стежить за дотриманням конституції і закону. В сучасному світі вибори широко застосовуються авторит. і тоталіт. Режимами. В авторит.політ.сист. вибори виконують функції зміцення легітимності існуючого режиму; підвищення його репутації в середні держави і особливо закордоном; послаблення політичної напруги в держ.; виялення опозиції і її приручення або створення за ініціативи влади формально опозиційних партій; стабілізації режиму за допомогою інтеграції опозиції і часткового врахування її вимог. Тоталіт. Режими використовують неконкурентні вибори, головною особливістю яких є наявність одного кандидата (виборчого списку), що висувається правлячою групою або партією. Такі вибори не ставлять під сумнів існуючий політ. В тот.політ.реж.комуністичного типу вони виконують функції політичної попаганди, тлумачення офіційних цілей і цінностей політики; мобілізації мас на їх досягнення; зміцнення морально-політичної єдності суспільства; демонстрації згуртованості партії та народу, вождів і мас через всезагальну підтримку та участь у виборах, формування масових ілюзій участі в політиці і демократизму політ. ладу.
74. Демократичні принципи виборчого права та організації виборів
Демократичні принципи виборчого права включають: . Загальність, тобто всі громадяни, незалежно від статі, расової, національної, класової чи професійної належності, мови, рівня доходів, освіти, конфесії чи політичних переконань мають активне (як виборець) і пасивне (як кандидат) право на участь у виборах. Загальність обмежується такими цензами: віковий ценз дає можливість брати участь у виборах лише з відповідного віку, як правило, з досягненням повноліття. ценз недієздатності обмежує виборчі права психічно хворих, що повинно бути підтверджено судовим рішенням. моральний ценз позбавляє виборчих прав осіб, які перебувають за вироком суду в місцях позбавлення волі; ценз осілості, що висуває як умову допуску до виборів відповідний строк проживання в даній місцевості. статевий ценз довгий час обмежував участь жінок у виборах; майновий ценз обмежує активність незаможних громадян. . Рівність. Це означає, що кожний виборець має один голос, і всі громадяни беруть участь у виборах на рівних підставах. При цьому ні майновий стан, ні посада, ні будь-які інші статусні чи особисті якості не повинні впливати на стан громадянина як виборця. .Безпосередність виборів (пряме голосування). Виборці без посередників, делегатів чи представників обирають представників органів політичної влади. .Принцип непрямого виборчого права має місце тоді, коли між виборцями і тими, кого обирають, є посередник, якому довірено вирішити результат виборів. Непр. виб.право існує у вигляді:) непрямих виборів, у ході яких виборці формують комісію виборців; ) багатоступеневих виборів, за яких громадяни вибирають лише нижній ступінь представницьких органів місцевого управління.
. Таємне голосування — це коли рішення конкретного виборця повинне бути нікому не відоме. Цей принцип забезпечує свободу вибору, охороняє громадян від можливих переслідувань, а також підкупу.