- •1.Політологія як наука і навчальна дисципліна.Інституціалізація політ. Науки.
- •2.Об’єкт і предмет політичної науки.
- •3.Функції, структура, категорія політології.
- •4.Методологія політичної науки.
- •5.Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •6.Політичні вчення Ст. Греції.
- •7.Політ. Думка Середньовіччя.А. Августин,ф. Аквінський,м. Падуанський.
- •8.Н. Макіавеллі – засновник світської політичної думки.
- •9.Політ. Концепції нового часу.Політ. Ідеї Гоббса, Локка.
- •10.Політичні погляди Монтеск’є і Руссо.
- •11.Політ. Вчення кінця .Кант про правову державу,етичні основи політики.
- •12.Гегель про співвідношення гром. Сусп.-ва,держ. Права.
- •13.М. Вебер- класик західної політичної думки
- •14. Політичних теорії хх ст.
- •15. Політична думка Київської Русі
- •16. Політичні ідеї мислителів
- •17. Конституція Пилипа Орлика як утілення української державницької ідеї
- •18. Політичні ідеї членів Кирило – Мефодіївського братства
- •19. М. Драгоманов – основоположник політичної думки в Україні
- •20. Консервативний напрям української політичної думки: в. Липинський, с. Томашівський, в. Кучабський
- •21. Український націонал-комунізм: в.Винниченко, м.Хвильовий, о.Шумський, м.Скрипник
- •22. Націоналістичний напрям української політичної думки: м.Міхновський, д.Донцов
- •23.Політичні ідеї і.Франка
- •24. Зміст, структура та ф-ції політики
- •25. Суб єкти і об єкти влади
- •26. Види влади. Специфіка політичної влади
- •27. Концепції влади
- •28. Зміст, структура та функції політичної влади.
- •29. Ресурси політичної влади.
- •Істон про види легітимності:
- •33. Типологія політичних систем
- •34. Політична система сучасної України
- •35. Концепції походження держави
- •36. Ознаки і сутність держави
- •37.Функції держави
- •38.Форми державного правління.
- •39.Форми державного устрою.
- •40.Правова держава:сутність та основні принципи.
- •41.Сутність та функції політичних партій.
- •42.Типологія політичних партій.
- •43.Поняття і типи партійних систем.
- •44.Політичний режим:суть та головні параметри.
- •45.Типологія політичних режимів.
- •46.Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •48.Зміст та сутнісні риси демократії. Її багатоаспектність як соціально-політичного та правового явища.
- •49. Концепції демократії.
- •50. Поняття громадянського суспільства, його сутність, структура, фактори становлення.
- •51. Поняття і суть громадських організацій та рухів, їх місце та роль в політичній системі суспільства.
- •52.Типологія громадсько-політичних організацій та рухів.
- •53. Функції громадсько-політичних організацій та рухів.
- •54. Групи тиску: поняття, суспільні функції та технології діяльності
- •55. Поняття політичної еліти. Функції та типи політичної еліти.
- •56. Теорії еліт.
- •57. Природа і соціальна сутність політичного лідерства.
- •58. Типологія політичного лідерства
- •59. Суть та основні характеристики політичної свідомості
- •60. Типи політичної свідомості, її основні функції.
- •61. Суть, зміст та основні характеристики політичної культури
- •62. Рівні і типологія політичної культури
- •63. Функції політичної культури
- •64. Лібералізм і неолібералізм
- •65. Консерватизм і неоконсерватизм
- •66. Марксизм і соціал-демократизм
- •67. Фашизм і неофашизм
- •68. Політична діяльність: суть, структура, форми, особливості
- •69. Класифікація політичної діяльності
- •70. Вибори та їх класифікація
- •71. Сутність та типологія виборчих систем
- •72. Переваги та недоліки виборчих систем
- •73. Функції виборів в демократичних і недемократичних сусп.-вах
- •74. Демократичні принципи виборчого права та організації виборів
- •75. Виборча система України
- •76. Політичне маніпулювання: сутність, специфіка, види
- •77. Засоби політичного маніпулювання
- •78. Сутність поняття «політичний конфлікт», його стадії, функції
- •79. Типологія політичних конфліктів
- •80. Механізми врегулювання політичних конфліктів
- •81. Сучасний світовий політичний процес: суб’єкти, характерні риси та особливості
- •82. Політичні аспекти глобальних проблем і роль міжнародної політики в їхньому вирішенні
- •83. Основні напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності Укр. Держави
55. Поняття політичної еліти. Функції та типи політичної еліти.
Політична еліта - це привілейована група, яка займає керівні позиції у владних структурах і безпосередньо бере участь в ухваленні рішень, зв'язаних з використанням влади.
Еліти представляють в політиці групові інтереси; створюють оптимальні умови для їх реалізації і узгодження; формують мету і перспективи розвитку суспільства; ухвалюють стратегічно важливі рішення і використовують ресурси державної влади для їх реалізації.
Функції політичної еліти:
функція соціального моніторингу, яка передбачає постійне вивчення інтересів різних соціальних груп і побудову субординації цих інтересів;
стратегічна функція, що має на увазі ініціювання соціальних змін і вироблення політичних ідеологічних доктрин, конституцій, законів, програм реформ;
інтегративна функція - об'єднання суспільства на основі сформульованих елітою цінностей, подолання між групових непорозумінь і конфліктів; у здійсненні цієї функції бере участь не тільки правляча еліта, але й опозиційна;
організаційна функція - створення дієвого механізму втілення у життя політичних задумів; створення і корекція інститутів політичної системи; призначення кадрового апарату органів управління;
функція рекрутування (висування) зі свого середовища політичних лідерів: політики державного масштабу не можуть з'явитися нізвідки, вони, як правило, пов'язані з певними сегментами самої еліти: законодавчою, виконавчою, регіональною, партійною тощо.
Типи еліт:
за обсягом своїх повноважень і рівнем компетенції:
Вища еліта - провідні політичні керівники (президент, голова уряду, парламенту, керівники найбільших партій), їхнє найближче оточення. Саме цей численно незначний прошарок людей приймає всі найважливіші рішення.
Середня еліта (приблизно 3-5% населення країни) -люди, що займають виборні суспільні посади (парламентарії, сенатори), регіональні лідери (губернатори, мери великих міст).
Місцева еліта - провідні політичні фігури місцевого рівня. Нижчий структурний рівень еліти часто позначається терміном "субеліта".
Адміністративна еліта - вищий прошарок державних службовців: чиновники міністерств, департаментів та інших державних органів. Ця еліта менш залежна від результатів виборів, а тому менш прозора для суспільного тиску і контролю.
за ступенем своєї інтегрованості у політичну систему:
правляча еліта характеризується реальним володінням важелями і механізмами здійснення владних рішень;
опозиційна еліта при інтегрованості у систему влади (опозиція може бути представлена у парламенті) виражає погляди, що відрізняються від поглядів домінуючої групи; представники цієї еліти можуть бути віднесені до лояльної або помірної опозиції;
контреліта - виключена з системи владних відносин і заперечує існуючу політичну систему, це так звана нелояльна, непримирима еліта.
за характером свого впливу на маси:
спадкова еліта, яка має вплив через фактор "крові";
ціннісна еліта - базує свій вплив на інтелектуальному і моральному авторитеті;
функціональна еліта: джерелом впливу виступає наявність професійних знань і здібностей, необхідних для виконання управлінських функцій
за способом свого формування і методами тиску на суспільну думку:
Відкрита еліта. Цей тип еліти формується завдяки виборам, приналежність до неї визначається професіоналізмом, відомістю, політичним статусом, економічним впливом. Турбуючись про свій авторитет, еліта намагається забрати зі свого середовища не результативні елементи, що скомпрометували себе в очах суспільної думки.
Закрита еліта. Відбір в еліту здійснюється з "кола собі подібних". Головним достоїнством кандидата виступає справність і готовність дотримування установленого кодексу поведінки. Ця еліта непроникна для суспільної думки, що неминуче відбивається на її здатності керувати суспільними процесами.
