52.Типологія громадсько-політичних організацій та рухів.

а) політичні (антифашистські, антирасові чи національної дискримінації);

б) соціальні (проти безробіття, за безкоштовну освіту, охорону здоров'я);

в) нові (антивоєнні, екологічні, феміністичні, тендерні).

За Е. Гідденсом:

) трансформаційні - спрямовані на радикальні зміни в суспільстві;

) реформаційні - пов'язані з певними перетвореннями лише деяких аспектів суспільного життя;

) рухи порятунку - звільнення людей від шляхів, які розцінюються як гріховні;

) альтернативні - спрямовані на досягнення часткових індивідуальних змін.

Більшість політологів розрізняють в Україні кілька груп різнотипових громадських об'єднань:

. За спонукальними мотивами виникнення:

а) соціально усвідомлені (спілки ветеранів, студентської молоді);

б) ціннісно орієнтовані (товариство "Прсвіта", спілка "Чорнобиль");

в) традиціоналістичні (релігійні).

. Залежно від цілей:

а) соціальні;б) політичні;в) культурні.

. За характером діяльності:

а) пізнавальні;б) творчі;в) опозиційні;г) спонукальні;ґ) національні.

. За сферою поширення:

а) міжнародні;б) загальноукраїнські;в) міжрегіональні;г) регіональні;ґ) місцеві.

53. Функції громадсько-політичних організацій та рухів.

Функції, що їх громадські організації та рухи виконують відносно системи влади в державі:

опозиційну і творчу, що тісно взаємопов'язані. Діяльність громадських організацій та рухів утримує сучасні демократичні держави від надмірної централізації, відіграє вирішальну роль у тому, щоб держава поставала як оптимальна організація життєдіяльності суспільства.

функції, виконувані щодо інтересів членів цих організацій та рухів:

захисну й допоміжну. Громадські організації та рухи захищають своїх членів від державних структур. Це особливо важливо тоді, коли законодавчий демократичний процес перебуває у стадії формування і коли існує негативна традиція невиконання законів і нешанобливого ставлення до особистості в державних структурах. Допоміжна функція виявляється в наданні громадськими організаціями та рухами через власні структури можливостей своїм членам вирішувати особисті проблеми.

54. Групи тиску: поняття, суспільні функції та технології діяльності

функції груп тиску:

) передають настрої і вимоги народу урядові;

) впливають на законодавчий процес (вони не тільки надихають і підтримують законодавство, але часто розробляють законопроекти і подають їх на розгляд урядів, правлячої партії або комісій законодавчої влади);

) виконують важливу роль під час добору експертів і спеціалістів на міністерські та адміністративні посади, відкриваючи доступ на державні пости особам з відповідним досвідом і оточенням;

) надають підтримку і мобілізують людей для реалізації урядових програм;

) здійснюють контакт з урядом і сприяють виробленню сучасних та ефективних законів.

У демократичних системах вплив численних груп тиску може досягти сили, яка нейтралізуватиме ефект роботи уряду.

Розглядали роль груп інтересів у політичному процесі, Хітшнер і Левін.

Вплив груп тиску на державну політику здійснюється на п’ятьох рівнях.

• групи впливають на громадську думку, використовуючи різні засоби масової комунікації для популяризації своїх ідей чи програм в аудиторії читачів, слухачів та глядачів.

• прагнуть вплинути на результати виборів шляхом фінансування політичних груп або активізації інших форм передвиборної боротьби.

• групи тиску впливають на зміст платформ політичних партій, виступаючи на відповідних форумах чи спілкуючись із кандидатами.

• вони можуть сконцентрувати свої зусилля на законодавчих органах, входячи в контакти з депутатами, беручи участь у слуханнях законопроектів у комісіях.

• прагнуть контролювати вже прийняті закони, співпрацюючи з адміністративними діячами або заперечуючи правильність тлумачення адміністрацією цих законів, передаючи справу в разі потреби на розгляд суду.