40.Правова держава:сутність та основні принципи.

Розвиток демократії безпосереднім чином пов'язаний із встановленням правової держави.

Головні принципи правової держави такі:

• )верховенство закону, його панування над усіма сферами життя;

• )правовий характер самих законів, тобто їх відповідність міжнародним правовим стандартам;

• )пріоритет прав і свобод особистості і її вільний розвиток; держава визнає за особистістю певну сферу свободи, куди втручання держави недопустимо. Загальновідома формула: "все, що не заборонено індивіду, йому дозволено", а для влади: "все, що не дозволено владі, їй заборонено";

• )взаємовідповідальність держави і особистості. У правовій державі відносини між ними будуються не тільки на правовій основі, але також просякнуті морально-естетичними обов'язками;

• )поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки, що виключає монополію будь-якого органу на владу.

Побудова правової держави — це довготривалий і складний процес перетворень у всіх сферах суспільного життя. Конституційне проголошення держави правовою може бути лише початком цього процесу і саме по собі не означає наявності в країні правової держави.

41.Сутність та функції політичних партій.

Політична партія — це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.

Основною ознакою політичної партії є її прагнення до завоювання і здійснення державної влади. Для досягнення цієї мети партія організаційно об'єднує прихильників певних поглядів, ідей. За цими ознаками політична партія відрізняється, по-перше, від суспільно-політичного руху, який не має характерних для партії організаційної структури та детально розробленої політичної програми, а по-друге, від групи інтересів, що не прагне до завоювання державної влади, а обмежується лише здійсненням впливу на неї.

Значущість партій для політичного життя розкривається у функціях, які вони виконують стосовно суспільства і держави:

• )активізація і інтеграція великих суспільних верств;

• )політична соціалізація і формування суспільної думки;

• )розробка політичної ідеології і програм розвитку суспільства;

• )рекрутування у політичну еліту і висування лідерів; у багатьох державах уряди і представницькі органи формуються з членів великих політичних партій, а президенти і прем'єр міністри, як правило, очолюють правлячі партії;

• )мобілізація виборців на виборах;

• )участь у боротьбі за державну владу через вибори;

• )здійснення державного управління з приходом до влади або контроль за діяльністю влади;

• )рекрутування нових членів партії.

42.Типологія політичних партій.

Політичні партії відрізняються одна від одної по декількох параметрах. Найважливішою з них є організаційна структура і характер членства. Загальновизнаною і найуспішнішою є класифікація партій М.Дюверже, заснована на відмінностях в їх структурі і організації внутрішнього життя. За цією ознакою він виділяв кадрові і масові партії. Кадрові партії виникали тоді, коли виборче право ще було обмеженим. Ці партії:

)були засобом виразу політичних інтересів пануючих класів, перш за все буржуазії;

)були націлені на перемогу на виборах, для чого прагнули не збільшення своїх рядів, а до об'єднання еліт, які могли б впливати на виборців;

)цікавилися питаннями ідеології постільки, поскільки ті могли допомогти їх кандидатам;

)не мали системи членства з відповідною реєстрацією і регулярною сплатою членських внесків.

Основним структурним елементом кадрових партій є комітети - згуртовані, авторитетні групи, що володіють навиками роботи серед населення. Їх основне призначення – проведення і організація передвиборних кампаній.

Більшість кадрових партій - це європейські ліберальні і консервативні партії. В політичному спектрі кадрові партії знаходяться, перш за все, справа і в центрі. Центральне керівництво, очолюване лідером партії, має вирішальне слово у всіх партійних справах. Масові партії виникають з введенням загального виборчого права. Це партії нового типу, тобто:

• мають масовий характер;

• орієнтовані на політичне виховання мас і формування еліт, що вийшли з народу;

• прагнуть розповсюдження свого впливу за допомогою пропаганди своїх ідеологічних поглядів і програм;

• мають розвинуту ієрархічну організаційну структуру, обумовлену необхідністю фінансувати партійні заходи, вести облік і контроль надходження і витрачання членських внесків і інших засобів;

• мають строгу партійну дисципліну, покликану укріплювати єдність партії. Вона розповсюджується не тільки на рядових членів, але і партійне керівництво, а також парламентаріїв від цих партій.

Основним структурним елементом масової партії є первинні організації, які:

• будуються як за територіальним, так і за виробничим принципом;

• є відкритими для нових членів;

• зацікавлені в поповненні своїх рядів, оскільки сама партія існує за рахунок членських внесків.

Масові партії, як правило, спочатку формуються ззовні представницьких установ з робітників і селян. Їх політичні установки відрізняються програмністю і насиченістю ідеологічними установками, що використовується для активізації своїх прихильників. Більшість масових партій - це партії лівої орієнтації. Члени партії не тільки платять внески, але і беруть активну участь в справах партії. Масові партії більш згуртовані, володіють більшою взаємозалежністю своїх організацій по вертикалі і горизонталі.