- •1.Політологія як наука і навчальна дисципліна.Інституціалізація політ. Науки.
- •2.Об’єкт і предмет політичної науки.
- •3.Функції, структура, категорія політології.
- •4.Методологія політичної науки.
- •5.Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •6.Політичні вчення Ст. Греції.
- •7.Політ. Думка Середньовіччя.А. Августин,ф. Аквінський,м. Падуанський.
- •8.Н. Макіавеллі – засновник світської політичної думки.
- •9.Політ. Концепції нового часу.Політ. Ідеї Гоббса, Локка.
- •10.Політичні погляди Монтеск’є і Руссо.
- •11.Політ. Вчення кінця .Кант про правову державу,етичні основи політики.
- •12.Гегель про співвідношення гром. Сусп.-ва,держ. Права.
- •13.М. Вебер- класик західної політичної думки
- •14. Політичних теорії хх ст.
- •15. Політична думка Київської Русі
- •16. Політичні ідеї мислителів
- •17. Конституція Пилипа Орлика як утілення української державницької ідеї
- •18. Політичні ідеї членів Кирило – Мефодіївського братства
- •19. М. Драгоманов – основоположник політичної думки в Україні
- •20. Консервативний напрям української політичної думки: в. Липинський, с. Томашівський, в. Кучабський
- •21. Український націонал-комунізм: в.Винниченко, м.Хвильовий, о.Шумський, м.Скрипник
- •22. Націоналістичний напрям української політичної думки: м.Міхновський, д.Донцов
- •23.Політичні ідеї і.Франка
- •24. Зміст, структура та ф-ції політики
- •25. Суб єкти і об єкти влади
- •26. Види влади. Специфіка політичної влади
- •27. Концепції влади
- •28. Зміст, структура та функції політичної влади.
- •29. Ресурси політичної влади.
- •Істон про види легітимності:
- •33. Типологія політичних систем
- •34. Політична система сучасної України
- •35. Концепції походження держави
- •36. Ознаки і сутність держави
- •37.Функції держави
- •38.Форми державного правління.
- •39.Форми державного устрою.
- •40.Правова держава:сутність та основні принципи.
- •41.Сутність та функції політичних партій.
- •42.Типологія політичних партій.
- •43.Поняття і типи партійних систем.
- •44.Політичний режим:суть та головні параметри.
- •45.Типологія політичних режимів.
- •46.Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •48.Зміст та сутнісні риси демократії. Її багатоаспектність як соціально-політичного та правового явища.
- •49. Концепції демократії.
- •50. Поняття громадянського суспільства, його сутність, структура, фактори становлення.
- •51. Поняття і суть громадських організацій та рухів, їх місце та роль в політичній системі суспільства.
- •52.Типологія громадсько-політичних організацій та рухів.
- •53. Функції громадсько-політичних організацій та рухів.
- •54. Групи тиску: поняття, суспільні функції та технології діяльності
- •55. Поняття політичної еліти. Функції та типи політичної еліти.
- •56. Теорії еліт.
- •57. Природа і соціальна сутність політичного лідерства.
- •58. Типологія політичного лідерства
- •59. Суть та основні характеристики політичної свідомості
- •60. Типи політичної свідомості, її основні функції.
- •61. Суть, зміст та основні характеристики політичної культури
- •62. Рівні і типологія політичної культури
- •63. Функції політичної культури
- •64. Лібералізм і неолібералізм
- •65. Консерватизм і неоконсерватизм
- •66. Марксизм і соціал-демократизм
- •67. Фашизм і неофашизм
- •68. Політична діяльність: суть, структура, форми, особливості
- •69. Класифікація політичної діяльності
- •70. Вибори та їх класифікація
- •71. Сутність та типологія виборчих систем
- •72. Переваги та недоліки виборчих систем
- •73. Функції виборів в демократичних і недемократичних сусп.-вах
- •74. Демократичні принципи виборчого права та організації виборів
- •75. Виборча система України
- •76. Політичне маніпулювання: сутність, специфіка, види
- •77. Засоби політичного маніпулювання
- •78. Сутність поняття «політичний конфлікт», його стадії, функції
- •79. Типологія політичних конфліктів
- •80. Механізми врегулювання політичних конфліктів
- •81. Сучасний світовий політичний процес: суб’єкти, характерні риси та особливості
- •82. Політичні аспекти глобальних проблем і роль міжнародної політики в їхньому вирішенні
- •83. Основні напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності Укр. Держави
27. Концепції влади
Т. Гоббс розвинув уявлення про політичну владу та її зверхність у житті суспільства. Державна влада – "особа або зібрання, волі якої підкоряються усі інші." Благо народу – найвищий закон держави. Влада – це сила, хто не має сили, той не має влади.Ключове поняття вчення Д. Лока про владу – trust, коли парламент і уряд застосовують політичну владу як довірені особи народу і цю довіру можуть втратити. На цій тезі базується теорія про поділ влади."Головний засіб політики – насильство", тому М.Вебер визначив владу як можливість індивіда здійснювати свою волю всупереч опору інших незалежно від підстав цієї можливості. М. Вебер не відійшов від розуміння влади як насильства та володарювання, проте вони повинні базуватися на легітимності.В основі наданої класифікації лежить теза польського політолога Є. Вятра. Біхевіористська концепція влади (Г. Лассуел, Дж. Кетлін, Ф. Гегель). Влада як особливий тип поведінки, за якого одні люди командують іншими, а інші їм підкоряються. Запропонували три "моделі" політичного процесу: силову, ринкову, ігрову: а)"силова модель" – "воля до влади";б)"ринкова модель" – "влада продається й купується";в)"ігрова модель" – "політика – це театр та поле гри". Психологічна концепція влади (З. Фрейд, К. Юнг). Влада – це поведінка реальних індивідів, витоки влади коріняться у свідомості та підсвідомості людей. Прагнення до влади, і особливо оволодіння нею, виконують функції суб'єктивної компенсації фізичної або духовної неповноцінності. Системна концепція влади. Існування та продукування влади залежить не від індивідуальних відносин до суспільства, а від соціальної системи. Три підходи:а) макропідхід (Т. Парсонс, Д. Істон) – влада є способом організації, посередником у політичній системі, умовою її виживання, засобом прийняття рішень і розподілу цінностей;б) мезопідхід (М. Кроз’є, Н. Луман) – влада аналізується у співвідношенні з підсистемами суспільства, з його організаційними структурами, влада як засіб соціального спілкування, що дозволяє регулювати групові конфлікти і забезпечує інтеграцію суспільства;в) мікропідхід (Т. Кларк, М. Роджерс) – влада як взаємодія індивідів у рамках специфічної соціальної системи. Телеологічна (Б. Рассел). Влада – це здатність досягти поставленої мети, отримання намічених результатів. Структурно-функціональна. Влада як особливий вид відносин між підлеглими і керівниками. Суспільство має ієрархію, яка диференціює управлінські та виконавські ролі. Інструменталістська концепція влади. Влада як можливість використання певних засобів, зокрема насильства і примусу.Конфліктна концепція влади. Влада як можливість прийняття рішень, що регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях. Марксистська концепція влади (К. Маркс, Ф. Енгельс). Влада носить класовий характер, існують відносини панування та підкорення. Головне місце в системі соціальної влади посідає державна влада.У сучасній вітчизняній політичній науці влада також стала об'єктом дослідження. Це пов'язано з потребою політичних змін у владній структурі життя, розбудові правової держави та розвитком самої політичної науки.У соціальній системі особливе місце посідає політична влада. Індивідуалістично-соціологічна-влада як гра інтересів.
