Допоміжна

30. Бобрик В.І. Особисте життя як об’єкт цивільно-правової охорони: Монографія / НДІ приватного права і підприємництва АПрНУ / В.І. Бобрик. – Київ-Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 208 с.

31. Кохановська О. В. Правове регулювання у сфері інформаційних відносин: Монографія / О.В. Кохановська. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 212 с.

32. Красицька Л. В. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав громадян. Монографія / Л.В. Красицька. –Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. – 164 с..

33. Красицька Л. Визначення походження дитини при застосуванні форм репродуктивної медицини за законодавством України // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 7. — С. 31-33

34. Федюк Л.В. Система особистих немайнових прав в цивільному праві України: монографія / Л.В.Федюк ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника, Юрид. ін-т. – Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ, 2007. – 146 с.

35. Буркацький Л.К. Захист цивільного права та інтересу: Методика складання документів, коментарі, позовні та інші заяви: Навч.посібник / Л.К. Буркацький. – К.: Юрінком Інтер, 2005.– 400 с.

36. Стефанчук Р. О. Загальнотеоретичні проблеми поняття та системи особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві України: Монографія / Р.О. стефанчук; Парну, НДІ приват. права і підприємництва. Поділ. лаб. з пробл. адаптації цивільн. законодавства України до законодавства ЄС. – Хмельниц.: Вид-во Хмельниц. ун-ту упр. та права, 2006. – 170 с.

37. Стефанчук М. О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав: монографія / М.О. Стефанчук. – К.: Алеута; КНТ; Центр учб. Л-ри, 52, 2008. – 179 с.

38. Стефанчук Р.О. Цивільно-правові засади закріплення, здійснення та охорони права на життя як особистого немайнового права фізичних осіб // Методологія приватного права: Зб наук. праць (за матеріалами наук.–теорет. Конф., м. Київ, 30 травня 2003р.) / Редкол.: О.Д. Крупчан (голова) та ін.– К.: Юрінком Інтер, 2003. – 480 с.

39. Стефанчук Р.О. Право на життя як особисте немайнове право фізичної особи // Юридична Україна. – 2004. – №7. – С.44 –49

40. Пунда О.О. Право на фізичну недоторканність у системі особистих немайнових прав фізичної особи // Вісник Верховного Суду України.– 2004.– №7 (47).– C.38 – 40

41. Пунда О.О. Система немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, у законодавстві України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №9. – С.14 – 17

42. Чорнооченко С. І. Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне існування фізичної особи в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / С.І. Чорнооченко. -Харків. - 2000. – 20 с.

Семінарське заняття № 5 (2 год.) тема: Загальні положення про право власності та інші речові права

 Методичні рекомендації: Інститут права власності є центральним інститутом цивільного права, норми якого забезпечують регулювання відносин власності у стані «статики». При вивченні даної теми слід зосередити увагу на найважливіших положеннях, що визначають основоположні правові засади права власності як основного інституту речового права, його сутність та зміст. При підготовці першого питання слід звернути увагу на такі характерні ознаки речових прав як абсолютний характер та право слідування. Необхідно сформулювати поняття власності в економічному значенні та розкрити його співвідношення з поняттям права власності, адже певна частина економічних відносин власності, які існують у цілому поза волею і свідомістю людей, можуть бути об'єктом правового регулювання, дістаючи відповідне оформлення у нормах права. Виявити різницю між правом власності в об'єктивному та суб'єктивному розумінні. Відносно чинного законодавства необхідно чітко визначити положення щодо видів права власності, встановити суб'єктів права власності, звернути увагу на відмінність понять «суб’єкт права власності» та «суб’єкт здійснення права власності», визначити специфіку права власності Українського народу.

Відповідно до частини 2 ст. 325 ЦК фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Аналізуючи поняття «зміст права власності», необхідно з’ясувати сутність правомочностей володіння, користування та розпорядження. Кожна із зазначених правомочностей має своє призначення і не може змінюватися залежно від місця проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК). Право власності щодо окремих видів майна має підтверджуватися відповідними правовстановлювним документами, зокрема, договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, посвідчені нотаріусами; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом; свідоцтво про право власності, видане уповноваженими органами.

Вивчення питання «Поняття, принципи та межі здійснення права власності» слід розпочати з аналізу ст. 319 ЦК. Під здійсненням права власності необхідно розуміти умови і порядок реалізації власником «тріади» правомочностей щодо належного йому майна.

 Питання для обговорення:

1. Поняття, види та ознаки речових прав.

2. Власність та право власності: співвідношення понять. Право власності в системі речових прав.

3. Об’єкти, суб’єкти та зміст права власності.

4. Поняття, принципи та межі здійснення права власності.

 Основні поняття: речове право, власність, право власності в об’єктивному значенні, право власності в суб’єктивному значенні, правомочність володіння, правомочність користування, правомочність розпорядження.

 Контрольні запитання:

1. Перелічіть та охарактеризуйте ознаки речових прав.

2. Назвіть вири речових прав.

3. Дайте визначення інституту права власності.

4. В чому полягає позитивний аспект права власності?

5. В чому полягає негативний аспект права власності?

6. Що означає абсолютний характер суб’єктивного права власності?

7. Дайте визначення права власності в об’єктивному значенні.

8. Розкрийте поняття «володіння», «користування», «розпорядження» як складові змісту права власності.

9. Хто є суб’єктами права власності за чинним законодавством України?

10. Дайте порівняльну характеристику понять «суб’єкт права власності» та «суб’єкт здійснення права власності».

11. Які способи здійснення права власності?

12. Які межі здійснення права власності визначені законодавством?

13. В чому суть понять «приватна» та «публічна» власність?

14. Хто несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна?

15. У чому полягає непорушність права власності?

16. Назвіть принципи здійснення права власності.

17. Чи впливають на зміст права власності місце проживання власника та місцезнаходження майна?

18. Які ризики несе власник?

 Практичні завдання:

Завдання 1. Проаналізуйте зміст частини 4 статті 319 ЦК України: «Власність зобов’язує».

Завдання 2. На основі аналізу чинного законодавства дайте відповідь на питання, чи може виступати об’єктом права власності:

• земельна ділянка (ст.373 ЦК України);

• патент на винахід (Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);

• підприємство (ст.65 Господарського кодексу України; ст.191 ЦК України);

• органи та інші анатомічні матеріали людини (ЗУ «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині»);

• енергія (Закон України «Про електроенергетику»).

Задача 1. Левченко звернувся до управління споживчого ринку м. Харкова зі скаргою на кафе «Фіалка», яке розташовано біля будинку, в якому він проживає. Він зазначив, що діяльність відповідача порушує спокій мешканців будинку, бо музика лунає з кафе до двох годин ночі, позбавляючи можливості нормально відпочивати. Управління споживчого ринку попередило кафе «Фіалка», що в разі продовження ним неправомірних дій йому буде заборонено здійснювати свою діяльність. Кафе «Фіалка» вважає свої права порушеними, оскільки воно як власник може на свій розсуд використовувати свою власність.

Дайте правову оцінку діям сторін.

Задача 2. Підприємство, яке виготовляло хімволокно, на виконання договору поставки відвантажило його покупцеві, уклавши відповідний договір з автоперевізником. В дорозі хімволокно загорілося, в результаті пожежі був знищений і автомобіль. Причини загорання експертом встановлені не були. Хто буде нести ризик випадкового знищення майна у цій ситуації. Відповідь обґрунтуйте.

Задача 3 Любомир дав у газеті оголошення про продаж телевізора. На оголошення відізвався Сергій якому Любомир на словах погодився продати телевізор за 1500 грн. Одержавши дану суму, Любомир просив зачекати покупця декілька днів, поки він придбає в магазині інший телевізор замість проданого. За цей період у помешканні Любомира сталася пожежа і телевізор згорів. Як було встановлено комісією ЖЕО – пожежа відбулася через коротке замикання. Дізнавшись про це Сергій пред’явив вимогу до Любомира про повернення грошей. Любомир заперечував, вказавши, що сторони досягли згоди щодо укладення договору купівлі-продажу, Сергій став власником телевізора і, як власник, має нести ризик випадкової загибелі речі згідно ст. 323 ЦК України.

Вирішіть спір.

Задача 4. З нагоди повноліття батьки подарували Данилу відеомагнітофон та газовий пістолет. Договір дарування був посвідчений нотаріально. Чи виникло у Данила право власності на газовий пістолет? Який порядок придбання зброї? (Див. поставку Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна»).

 Тематика рефератів

1. Розвиток інституту права власності: історичний аспект.

2. Порівняльна характеристика права державної та права комунальної власності.

3. Довірча власність в Україні.

4. Приватна власність за законодавством України.

 Нормативні акти та література:

Базова

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року з наступними змінами і доповненнями (глава 23: ст. 316–327).

2. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15

3. Про право власності на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII

4. Цивільне право України. Загальна частина: [підручник] / [за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р. А. Майданика]. — [3-тє вид., переробл. і допов. ]. — К. : Юрінком Інтер, 2010. — с. 627-658

5. Цивільне право України: в 2-х томах [підручник] / [за ред. д-ра юрид. наук, проф. Є. О. Харитонова; канд. юрид. наук Н. Ю. Голубєвої]. — [вид. друге]. — Х. : Одіссей, 2008. — Т.1. — 832с.

6. Заіка Ю. О. Українське цивільне право: [навч. посібник] / Ю. О. Заіка. — [2-ге вид. змін і доп.]. — К. : Правова єдність, 2008. — 368 с.

7. Цивільне право України: підручник. – вид. 2-е, переробл. і доп. – Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. – К.: Істина, 2007. – 816 с.

8. Цивільне та сімейне право України: [підручник] / [за ред. Є. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої]. — К. : Правова єдність, 2009. — 968 с.

9. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України [Текст] / [за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України]. — К. : Істина, 2006. — 928 с.

10.   Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України [Текст] / [за заг. ред. д.ю.н. Е. О. Харитонова]. — [4-е вид., доп. і перер.]. — Х. : Одіссей, 2008. — 1200 с.

11.   Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: у 2-х т. / [відп. ред. В. Г. Ротань]. — [2-ге вид.]. — Х. : Фактор, 2010. — Т. 2. — 2010. —784 с.

12. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. – 3-тє вид., переробл. і допов. / За ред. О. В. Дзери ( кер. авт. кол.), Н. С. Кузнецової, В. В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – Т. 1. – с. 525-543.