Семінарське заняття № 11 (2 год.) Речові права на чуже майно

¨ Методичні рекомендації: при вивченні даної теми необхідно звернути увагу на наступне: 1) співвідношення термінів «речові права» та «речові права на чуже майно»; 2) спільні та відмінні риси права власності та речових прав на чуже майно; 3) відмінність права володіння як речового права на чуже майно від права володіння як складової змісту права власності. Також необхідно звернути увагу на те, що сервітут, не зважаючи на його схожість із зобов’язальними відносинами, є речовим правом, а також на відмінні риси земельних та особистих сервітутів, особливості правового регулювання інститутів суперфіція та емфітевзиса.

Речові права на чуже майно виникають на основі права власності і являють собою права на чужі речі. Об’єктами речових прав на чуже майно є конкретні матеріальні речі (сукупність речей – майно), а не дії. Чинність зазначених прав не може бути припинена за волевиявленням власника майна, яке обмежене речовим правом іншої особи. Суб’єкт речового пава на чуже майно є носієм конкретних речових прав, а усі, хто його оточує,несуть певні обов’язки. Особливістю речових прав на чуже майно є те, що вони можуть виникати із договору, але не є договірними. Вони є речовими. Це означає, що ці права е можуть бути припиненні особою, право власності якої обтяжують. Власник майна, яке обмежене речовим правом не може обмежити обсяг речового права або зменшити його тягар. Із припиненням чинності речового права, право власності, яке було обтяжене ним, відновлюється у повній мірі. Разом з тим обсяг речового права на чуже майно є вужчим у порівнянні з правом власності.

Слід звернути увагу на те, що перелік обмежених речових прав, наведений ЦК у ст. 395, не є вичерпним, і може бути розширений як самим ЦК, так й іншими законами. Зокрема, до цього переліку слід віднести також право господарського відання та оперативного управління майном (ст. ст. 136, 137 ГК України).

Порушення речових прав на чуже майно може полягати у таких діях: нанесення майнової шкоди речовим правам на чуже майно; завдання моральної шкоди суб’єктам цих прав; невизнання зазначених прав за особою, якій вони належать; оспорювання зазначених прав. Речові права на чуже майно можуть захищатися в судовому порядку такими позовами: 1) речово-правовими; 2) зобов’язально-правовими; 3) примусовими позовами; 4) позовами про відшкодування моральної шкоди.

Вивчаючи питання «Право володіння чужим майном» слід звернути увагу, що терміни, які вживаються законодавцем у ст. 397 ЦК , різні за своєю юридичною природою: 1) право володіння чужим майном, під яким слід розуміти володіння, яке базується на правовому титулі; 2) фактичне володіння, яким позначають будь-яке володіння, тобто і те, що базується на законі або титулі (титульне володіння), і таке, що засвідчує сам факт володіння (без титульне володіння).

 Питання для обговорення:

1. Поняття, характерні ознаки та види речових прав на чуже майно.

2. Загальна характеристика права володіння чужим майном.

3. Право користування чужим майном (сервітут):

   1. поняття та види сервітутів. Встановлення сервітуту;

   2. зміст сервітуту;

   3. припинення сервітуту.

4. Право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

5. Право користування чужою землею для забудови (суперфіцій).

þ Основні поняття: сервітут, емфітевзис, суперфіцій, земельний сервітут, особистий сервітут, узус, узуфрут.

´ Контрольні запитання:

1. Перелічіть характерні ознаки речових прав на чуже майно.

2. Як поділяється володіння в залежності від правомірності його виникнення?

3. Яке володіння є законним (титульним), а яке – незаконним?

4. Розкрийте зміст добросовісного володіння.

5. Яке володіння визнається недобросовісним?

6. Назвіть відмінність між земельним і особистим сервітутом.

7. Перелічіть істотні умови сервітутного договору.

8. Перелічіть якісні характеристики емфітевзису.

9. Назвіть характерні ознаки суперфіцію.

10. Хто є суб’єктами суперфіціарних відносин?

11. Яким терміном позначають земельну ділянку, на користь якої встановлено сервітут?

12. Як називається особа на користь якої встановлюється сервітут?

13. Які підстави припинення сервітуту встановлено ЦК України?

14. Назвіть суб’єктний склад емфітевтичного правовідношення.

? Практичні завдання:

Задача 1. К. приватизував земельну ділянку, що раніше належала йому на праві користування. Після приватизації К. заборонив своїм сусідам проходити через свою ділянку до джерела питної води, посилаючись на те, що обсяг його повноважень у зв'язку з приватизацією істотно збільшився, адже він є вже не тільки користувачем, але й має інші права, що входять до змісту права власності.

Сусіди К. не були згодні з його запереченнями, вважаючи, що він порушує належні їм права щодо використання чужої земельної ділянки для проходу до джерела питної води. Крім того, вони обґрунтовували доцільність своїх вимог тим, що поблизу немає іншої водойми, яка могла б задовольнити їхні потреби.

Вирішіть спір. Відповідь обґрунтуйте.

Задача 2. А є власником земельної ділянки. Сусідню ділянку придбав Б. і почав зводити на її території котедж. Враховуючи порівняно невеликі розміри своєї ділянки, Б. не вистачало місця для зберігання будівельних матеріалів і , оскільки не було іншої придатної для цього території, він частково здійснив їх складування на ділянці, належній А.

А. заперечував проти дій Б., вважаючи їх такими, що обмежують належне йому право власності і виклав свої заперечення у негаторному позові.

А. в свою чергу посилався на те, що його дії повною мірою узгоджуються з законом і є різновидом законного сервітуту (пункт ж ст. 99 Земельного кодексу України).

Вирішіть спір.

Задача 3. На вимогу Петренка за рішенням суду було встановлено земельний сервітут строком на 5 років. Через рік Петренко продав свою земельну ділянку Владиславу. Власник сусідньої земельної ділянки вважав, що оскільки припинилися обставини, які були підставою для встановлення сервітуту, то має відбутися і припинення сервітуту, оскільки змінився власник земельної ділянки, на вимогу якого було встановлено сервітут. Владислав з цим не згоден.

Проведіть правовий аналіз ситуації.

Задача 4. Київська міська рада уклала з В. договір суперфіція, за яким передала останньому у безстрокове користування земельну ділянку для будівництва дитячого садка. В., порушуючи умови договору, влаштував на території земельної ділянки речовий ринок.

Київська міська рада повідомила В. про одностороннє розірвання договору суперфіція внаслідок істотного порушення його умов (ч. 2 ст. 651 ЦК України) і прийняла рішення про передачу ділянки у користування іншій особі.

В. звернувся до суду з позовом про визнання рішення Київської міської ради неправомірним, посилаючись на неможливість Київської міської ради в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання.

Вирішіть справу. Обґрунтуйте відповідь.

Задача 5. Давидов поставив вимогу перед власником сусідньої земельної ділянки про встановлення земельного сервітуту. Сусід йому відмовив. У зв'язку з відмовою Давидов звернувся з позовом до суду. У судовому засіданні йому була поставлена вимога обґрунтувати позов. Що у зв'язку з цим повинен зробити Давидов?

Вирішіть справу. Обґрунтуйте відповідь.