
- •1. Поняття про предмет психотерапії, консультування, та психокорекції.
- •4.Загальні фактори ефективності психотерапії. Класифікація методів психотерапії.
- •5.Основні вимоги щодо класифікації психотерапевта в Україні та за кордоном.
- •6.Правова регламентація діяльності психолога. Який займається психотерапією.Етичні вимоги до діяльності психотерапевта, які функціонують в Україні та за кордоном.
- •7. Перспективи та можливості підвищення кваліфікації психотерапевта в Україні та закордоном.
- •8.Історія розвитку сучасних психотерапевтичних напрямків. Гіпнотерапія, психоаналіз, психограма, гештальттерапія, транзактний аналіз, нлп.
- •10. Історія та розвиток гіпнотичних технік. Теорії гіпнозу.
- •11. Феномени які зберігаються при проведенні гіпнозу: рапорт, каталепсія, пост гіпнотична амнезія, вікова регресія.
- •14. Прогресуюча релаксація за Шульцем. Біофідбек
- •15. Топографічна та структурна модель особистості з.Фройд.
- •16. Розвиток особистості стадії психосексуального розвитку особистості з.Фройда і психосексуального розвитку особистості е. Еріксона
- •17. Основні положення к.Г. Юнга, а. Адлера, к. Хорні, в. Райха, е. Еріксона на природу людини та процес психотерапії.
- •18.Механізми психологічного захисту
- •19. Осн. Відмінності психоаналізу від психіатрії та медицини
- •20.Психодинамічне розуміння обмовок та забування інформації.
- •21.Робота сновидіння (з.Фройд)
- •22.Перенос та контрперенос
- •23. Психодинамічне розуміння симптомів психічних та психосоматичних розладів
- •24.Вільні асоціації та аналіз сновидінь
- •25.Основні стадії та процедури психоаналізу
- •26.Психоаналітичні техніки. Психодрама.
- •27.Історія виникнення та розвитку психодрами
- •29. Основні процедури: ролі в психодрамі, фази і розвиток психодрами
- •30. Оцінка психодрами як методу психотерапії
- •31. Історія і розвиток гештальттерапії (далі г.-т.)
- •34. Оцінка гештальттерапії як методу психотерапії.
- •36. Особливості та основні цілі кт.
- •37. Когнітивна модель а.Бека
- •38. Основні поняття і методи когнітивної психотерапії
- •39. Раціонально-емотивна психотерапія а. Елліса.
- •40. Депресія, тривожні розлади з точки зору кбт.
- •40. Перфекціонізм з точки зору кбт.
- •41. Техніки і методики кбт. Методи виявлення автоматичних думок в кбт.
- •42. Особливості взаємин терапевт-клієнт в кбт.
- •43. Схема-терапія
- •44.Психотравматерапія та emdr
- •45. Історія і розвиток транзактного аналізу.
- •46. Основні поняття трансактного аналізу: стани «я», трансакції, ігри, сценарії, контракти, захист, дозвіл та дієздатність
- •47. Оцінка транзактного аналізу як методу психотерапії. Експериментальне підтвердження його основних положень.
- •48. Структурно-функціональний аналіз Его-станів
- •49. Аналіз взаємодій у трансактному аналізі.
- •50. Форми структурування часу у трансактному аналізі.
- •51. Сценарний аналіз.
- •52. Теорія і філософія позитум підходу в житті і психотерапії: визначення пп; 10 переваг пп; 3 якості пп, що відрізняють її від інших напрямків психотерапії; принципи пп.
- •53.2. П`ятикрокова модель:
- •55. . Історія виникнення тілесно-орієнтованої терапії
- •56. Основні поняття та процедури тілесної психотерапії: енергія, м'язовий панцир, грунт під ногами, дихання, оцінка тіла і напружені пози, рухові вправи, фізичний контакт.
- •57.Основні положення методів Фельденкрайса та Александера, первинної терапії, біоенергетики.
- •60. Поняття про репрезентативні системи індивіда та способи їх діагностики.
- •61. Метамодель в нлп.
- •62.Рефреймінг у нлп.
- •64.Дослідження впливу сім’ї на розвиток психічних захворювань дослідницьких груп м. Боуена та г. Бейтсона.
- •65. Теорія сімейних систем м. Боуена
- •66. Концепція подвійного зв`язку г.Бейтсона
- •67. Види нейтральності. Динаміка процесу нейтральності і «всепартійності».
- •68. Принцип циркулярності та каузальність поведінкових проявів
- •69. Позитивна конотація як принцип системної психотерапії.
- •70. Наративна психотерапія. Методи деконструкції проблемних історій клієнта
- •71. Структурна сімейна психотерапія.
- •72.Стратегічна сімейна терапія
- •73. Сеттінг у сст та інших напрямках психотерапії (прочитати статтю: Хан Гроен-Праккен "Влияние сеттинга на ход психоанализа и психотерапии").
37. Когнітивна модель а.Бека
Власну модель психотерапевтичної допомоги незалежно від А. Елліса розробив Аарон Бек опираючись на досягнення поведінкової психології. Аарон Бек, спеціаліст в галузі когнітивної терапії (далі КТ) депресій та інших афективних розладів. Система виникла в конфронтації з психоаналітичними напрямками в психотерапії, однак зараз спостерігаються тенденції до зближення вказаних напрямів. Основні праці Бека: «Когнітивна терапія і емоційні розлади» (1976), «Когнітивна терапія депресії» (1979, «Когнітивна терапія особистісних розладів» (1990). Причину виникнення неврозів А. Бек вбачає в порушеннях процесів опрацювання інформації. Він виокремлює основні групи психологічних механізмів, у яких можливі порушення: когнітивні елементи, когнітивні процеси і когнітивний зміст.
Когнітивні елементи поділяють на базові інформаційні посилання (сигнали, повідомлення), які містять глибинні уявлення про навколишній світ, інших людей, себе, і автоматичні думки, що супроводжують перероблення інформації у певний момент часу.
Когнітивні процеси об'єднують базові посилання й автоматичні думки, вони забезпечують відповідність між новою інформацією і колишніми уявленнями.
Когнітивний зміст об'єднує елементи і операції навколо певної специфічної
Когнітивна терапія А. Бека розглядає роль неточної, невпорядкованої, надузагальненої і гіперболізованої інформації у процесі виникнення психологічних проблем. Якщо позбавити особистість патологічних когнітивних утворень, автоматичні думки, що спричиняють труднощі, можливо переглянути і позбутися тих, які шкодять впевненості чи самооцінці. Когнітивна психотерапія починається зі спроби усвідомити автоматичні думки. Зосередившись на них, клієнт краще уявляє їх зміст і наслідки. Одна з технік, яку широко застосовують для цього, – заповнення пропуску, коли людина вчиться помічати послідовність зовнішніх подій і своїх реакцій на них. Переконати клієнта в тому, що він не завжди є центром усіх подій, допомагає використання техніки децентрації. Децентрація – подолання егоцентричності особистості завдяки зміні її поглядів, позицій при зіставленні їх із поглядами і позиціями інших людей. Для оцінювання таких ситуацій застосовують валідність – уявлення про те, наскільки певне правило, закон, формула виражають або характеризують предмет, для якого вони призначені. Людину з істотними когнітивними порушеннями і численними ірраціональними установками можна вважати психологічним інвалідом – це словосполучення вказує і на природу її проблем.
Першочерговим завданням раціонально-емотивної і когнітивної психотерапії є формування єдності досвіду і знання, спираючись на які, людина може керуватися розумом, здоровим глуздом у розв'язанні будь-яких найскладніших проблем, не обтяжуючи свою свідомість нав'язливими невротичними думками і почуттями. За специфікою цього підходу сильного терапевтичного ефекту можна досягати, навіть читаючи відповідну літературу, хоча працювати з терапевтом завжди краще, ніж навчатись самотужки.
38. Основні поняття і методи когнітивної психотерапії
Когнітивні процеси описуються в певних поняттях.
1. Схеми. Це когнітивні утворення, що організують досвід і поведінку людини, це система переконань, глибинні світоглядні установки людини по відношенню до самої себе і навколишнього світу, що впливають на актуальне сприйняття і категоризацію останнього. Схеми можуть бути:
адаптивними / неадаптивними
позитивними / негативними
ідіосінкразичними / універсальними.
2. Автоматичні думки. Основні характеристики автоматичних думок:
· Рефлекторність/ Згорнутість та стислість
· Непідвладність свідомому контролю/ Швидкоплинність
· Персевераторність і стереотипність.
Автоматичні думки не є наслідком роздумів чи міркувань, суб'єктивно вони сприймаються обґрунтованими, навіть якщо вони представляються оточуючими безглуздими або суперечать очевидним фактам.
3. Когнітивні помилки. Це надвалентні і афективно-заряджені схеми, які безпосередньо викликають когнітивні спотворення. Вони характерні для всіх психопатологічних синдромів. Види:
Довільні умовиводи - узагальнені висновки при відсутніх фактах, які можуть їх підтвердити або навіть при наявності фактів, що суперечать зробленим узагальненням.
Надмірне узагальнення - умовиводи, які базуюються на одиничному епізоді, з подальшою їх генералізацією.
Вибіркове абстрагування - фокусування уваги індивіда на будь-яких деталях ситуації з ігноруванням всіх інших її особливостей.
Перебільшення і применшення - протилежні оцінки самого себе, ситуацій і подій. Суб'єкт перебільшує складність ситуації, одночасно применшуючи свої можливості з нею впоратися.
Персоналізація - ставлення індивіда до зовнішніх подій як до таких, що мають до нього відношення, коли цього немає насправді.
Дихотомічне мислення («чорно-біле» мислення або максималізм) - включення себе або якої-небудь події до одного з двох полюсів, позитивного або негативного (в абсолютних оцінках). У психодинамічному ключі даний феномен можна кваліфікувати як захисний механізм розщеплення, що свідчить про «дифузність самоідентичності».
4. Когнітивні характеристики («теми»), які відповідають тому чи іншому виду психопатології.