Лабораторна робота № 14-15
Тема: Створення та реалізація програм з використанням процедур в мові Pascal
Мета: Засвоїти оператори підпрограм-процедур в мові програмування Паскаль. Набути практичних навиків складання для розв’язування задач та реалізації програм, які використовують підпрограми-процедури.
Теоретичні відомості
Підпрограма – це ділянка програми, яку комп’ютер виконує тільки за спеціальною командою. Така команда називається звертанням до підпрограми, або викликом підпрограми. Як і іншим об’єктам програми, підпрограмам присвоюються імена у відповідності з загальними правилами. Виклик підпрограм здійснюється по їх іменах. У вигляді підпрограми ми можемо оформити довільну групу операторів, але доцільно оформляти у вигляді підпрограм лише таку групу, яка виконує якусь логічно завершену дію, наприклад, підраховує середнє значення масиву чисел, вводить матрицю чи обчислює корені квадратного рівняння. Власне, підпрограма це є самостійна програма в складі іншої програми. Підпрограма може містити власні підпрограми. Структуру програми на мові Паскаль, що містить підпрограми, можна зобразити так:
Program Ім’я_програми;
Описи констант, змінних, типів і міток;
Підпрограма_1;
. . . . . .
Підпрограма_n;
Begin
Оператори
End.
Частина наведеної вище структури без підпрограм, називається головною програмою, а її ділянка
Begin
Оператори
End.
називається розділом операторів головної програми. Виконання програми починається саме з цього розділу. В цьому розділі знаходяться виклики підпрограм. При звертанні до підпрограми, їй, з головної програми (або викликаючої підпрограми), передаються дані, а після виконання підпрограми, остання повертає результат в головну програму (або викликаючу підпрограму). Дані, що передаються в підпрограму (тобто вхідні дані) присвоюються змінним у підпрограмі. Ці змінні називаються формальними вхідними параметрами. Аналогічно, змінні в підпрограмі, значення яких повертаються в викликаючу підпрограму називаються формальними вихідними параметрами підпрограми.
В мові Паскаль є підпрограми двох видів: функції і процедури. Процедура є різновидом підпрограм. Процедури можуть мати декілька вихідних параметрів, або не мати жодного, – на відміну від функцій, які обов’язково мають тільки один вихідний параметр.
Виклик процедури здійснюється за допомогою оператора виклику процедури, який має наступний вигляд:
Ім’я_процедури(список_фактичних_параметрів);
Опис процедури має наступну структуру:
Procedure Ім’я_процедури(список формальних параметрів з вказівкою їх типів);
Розділ опису внутрішніх констант, змінних та типів;
begin
розділ операторів процедури
end;
Хід роботи
Скласти програму розв'язування задачі згідно із завданням.
Виконати складену програму.
Перевірити правильність функціонування програми.
Завдання 1
Складіть програму і обчисліть значення функції z. Обчислення виразів, що співпадають здійсніть по підпрограмі.
1.
,
при а=2,1;
b=2,2;
с=2,3;
d=0,8.
2.
,
при а=1,8;
b=2,0;
с=2,7;
d=0,5.
3.
,
при а=4,4;
b=5,5;
с=6,6;
d=7,7.
4.
,
при а=1,7;
b=1,9;
с=2,2;
d=0,9.
5.
,
при а=1,7;
b=1,9;
с=2,2;
d=0,9.
6.
,
при а=5;
b=2;
с=1,2;
d=0,5.
7.
, при а=1;
b=2;
с=4;
d=4;
k=0;
l=3
8.
,
при а=3,4;
b=4,8;
с=1;
d=5
9.
,
приа=0,1;
b=2,4;
с=8,2;
d=5,4.
10.
,
при а=5,8;
b=7,2;
с=2,8;
d=1,7.
11.
,
при а=6,4;
b=2,5;
с=1,3;
d=0,5.
12.
,
при а=0,9;
b=0,4;
с=0,2;
d=0,1.
13.
,
при а=5,2;
b=2,9;
с=1,4;
d=1,4.
14.
,
при а=1,7;
b=6,4;
с=7,2;
d=5,9.
15.
,
при а=5,4;
b=6,6;
с=6,7;
d=4,3.
16.
,
при
а=0,5;
b=1,1;
с=2,7;
d=2,8.
17.
,
при
а=7,1;
b=5,6;
с=9,2;
d=3,5.
18.
,
при
а=5,4;
b=2,8;
с=1,2;
d=0,5.
19.
,
при а=3,4;
b=2,5;
с=3,1;
d=2,7.
20.
,
при
а=5;
b=2;
с=1,2;
d=0,5.
21.
,
при а=1,5;
b=2,1;
с=3,3.
22.
,
при
а=1,2;
b=1,9;
с=2,3;
d=0,6.
23.
,
при
а=0,9;
b=1,5;
с=3,4;
d=0,2.
24.
,
при а=1,1;
b=1,9;
с=2;
d=1,4.
25.
,
при а=2,3;
b=0,9;
с=2,5;
d=4,2.