8. Порядок відкриття та використання поточних рахунків юридичних та фізичних осіб у банках.

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать: рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;поточні рахунки типу "Н", що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України; поточні рахунки типу "П", що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

оточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів, інвестиційні рахунки.

Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи: заяву про відкриття поточного рахунку, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/ засновницького договору/ установчого акта/ положення), копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, картку із зразками підписів і відбитка печатки.

Якщо фізична особа-підприємець не має рахунків у цьому банку, то для відкриття поточного рахунку їй потрібно подати до банку такі документи: заяву про відкриття поточного рахунку, копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи-підприємця на облік в органі державної податкової служби, копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України, картку із зразками підписів.

Поточні рахунки клієнтів банків закриваються: на підставі заяви клієнта; на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця; у разі смерті власника рахунку - фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця); на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

9. Принципи організації та форми безготівкових розрахунків.

Розрахунки здійснюються у двох формах: безготівковій і готівковій. Безготівкові розрахунки – це перерахунок певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів, а також перерахування банками за дорученням фіз. чи юрид. Осіб коштів внесених ними готівкою в касу на рахунки одержувачів.

Принципи організації безготівкових розрахунків: банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів, кошти з рахунків списуються лише за дорученням власників цих рахунків, під час здійснення розрахунків використовуються такі види платіжних інструментів: меморіальні ордера, платіжні доручення, чеки, акредитиви і ін., підприємства самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх при укладенні між собою договорів, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках.

Платіжне доручення - це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів. Платіжні вимоги-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина - вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина - доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює постачальник (отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику коштів). Покупець (платник коштів), коли він згоден оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк (банк, який його обслуговує) для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постачальника. Чек - письмове розпорядження платника своєму банку сплатити зі свого рахунка пред'явнику чека відповідну грошову суму. У розрахунках між підприємствами застосовуються розрахункові чеки. Для отримання готівки з рахунків у банківських установах використовуються грошові чеки. Розрахунковий чек - це документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти на рахунок пред'явника чека (отримувача коштів). Розрахунковий чек, як і платіжне доручення, заповнює платник. На відміну від платіжного доручення чек передається платником підприємству - отримувачу платежу безпосередньо під час здійснення господарської операції. Отримувач платежу подає чек у свій банк для оплати. Акредитив - це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.Акредитив застосовується в розрахунках між постачальниками і покупцями. Документи постачальника оплачуються банком тільки на умовах, передбачених в акредитивній заяві покупця.