4 ПитанняМажоритарна виборча система відносної більшості голосів діє в Україні під час другого туру виборів Президента України, тобто під час повторного голосування.

Повторне голосування згідно з ч. 1 ст. 85 Закону України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року (з наступними змінами і доповненнями) призначається Центральною виборчою комісією на третю неділю після дня виборів. До виборчого бюлетеня для повторного голосування включаються два кандидати на пост Президента України, які в підсумку голосування у день виборів одержали найбільшу кількість голосів. Якщо до бюлетеня для повторного голосування було внесено дві кандидатури, обраним Президентом України за підсумками повторного голосування вважається той кандидат, який одержав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Проте, якщо до виборчого бюлетеня для повторного голосування на пост Президента України включено лише одну кандидатуру, то вибори здійснюються за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості. Обраним на пост Президента України вважається той кандидат, який одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Якщо в результаті повторного голосування обидва кандидати, що балотувалися, набрали однакову кількість голосів, або якщо голосування проводилося по одній кандидатурі і вона не отримала більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, то вибори Президента України вважаються такими, що не відбулися.

Мажоритарна виборча система відносної більшості голосів застосовується на виборах сільського, селищного, міського голів, а також сільської, селищної рад тощо.

Отже, мажоритарна виборча система відносної більшості є досить результативною, оскільки дозволяє проводити вибори в один тур, проте, на жаль, не дає можливості враховувати інтереси всіх виборців округу, оскільки кандидат у депутати може бути обраний меншою кількістю виборців, які зареєстровані в списках і взяли участь у голосуванні.

Мажоритарна виборча система кваліфікованої більшості означає, що обраним вважається той кандидат (або список кандидатів), який отримав кваліфіковану більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Кваліфікованою більшістю може бути 2/3, 3/4 голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. За даними світової практики, ця система застосовується досить рідко через її нерезультативність. Наприклад, вона діяла в Італії до 1993 року на виборах до сенату.

Отже, конституційно-правова практика і теорія визнає три види мажоритарної виборчої системи, дві з яких (абсолютної і відносної більшості голосів) застосовуються в Україні. Загалом питання ефективності мажоритарної виборчої системи у науці конституційного права залишається дискусійним, оскільки ця система має ряд недоліків, зокрема не відображає політичну структуризацію суспільства.

Пропорційна виборча система, яка з'явилася на противагу мажоритарній виборчій системі через недосконалість останньої, передбачає, що на виборах конкурують за відповідний мандат не окремі кандидати, а політичні партії (виборчі блоки).

Засновником пропорційної виборчої системи прийнято вважати Луї Сен-Жюста, який у 1793 році вперше обґрунтував можливість її застосування. Зазначена виборча система називається пропорційною, оскільки розподіл мандатів здійснюється між політичними партіями пропорційно кількості набраних голосів виборців. Пропорційна виборча система вперше була застосована в Сербії в 1888 році, а згодом - у Бельгії у 1889 році. Сьогодні вона представлена в понад 60 країнах світу.

Пропорційна виборча система має місце лише тоді, коли депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, отриманих кожною з них у межах виборчого округу. Голосування за цією системою завжди передбачає багатомандатні округи. Підрахунок голосів здійснюється за багатомандатним виборчим округом, а обраними вважаються кандидати від тих політичних партій (їх виборчих блоків), які подолали виборчу квоту пропорційно набраним відсоткам. Виборчий бар'єр є неоднаковим у різних державах світу, зокрема у Росії - 7%, Ліхтенштейні - 8 %, Туреччині - 10 %, Німеччині, Швеції - 5 %, проте в Ізраїлі - 1 %. Пропорційна виборча система не представлена в Україні.

Правовою основою застосування змішаної виборчої системи в Україні на сьогодні є Закони України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року, "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 10 липня 2010 року. Так, у положеннях ст. 2 останнього Закону зазначено, що вибори депутатів Верховної Ради АРК, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою:

1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно АРК, області, району, міста, району в місті;

2) половина від кількості депутатів (загального складу) певної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно АРК, області, району, міста району в місті.

Вибори народних депутатів України здійснюються на засадах змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи. Виборчий бар'єр для політичних партій в Україні становить 5% (раніше - 4%, 3% ) голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Класифікацію виборів можна здійснювати за різними критеріями. За об'єктами обрання:

1) вибори на пост Президента України;

2) вибори Верховної Ради України;

3) вибори Верховної Ради АРК;

4) вибори на посади сільських, селищних, міських голів;

5) вибори сільських, селищних, міських, районних, районних у містах, міських, обласних рад;

За територією поширення:

1) загальнодержавні, в яких беруть участь усі дієздатні громадяни України, які досягли виборчого віку;

2) локальні або місцеві, участь в яких беруть члени відповідних територіальних громад.

За правовими наслідками виборів:

1) дійсні - порядок їх проведення відповідає Конституції і законам України;

2) недійсні - проведені з порушенням виборчого законодавства, в результаті чого нівелюється істинна воля виборців;

За способом волевиявлення виборців:

1) прямі вибори - органи публічної влади утворюються в результаті безпосереднього волевиявлення виборців;

2) непрямі вибори - виборці обирають виборщиків, які шляхом голосування обирають органи публічної влади.

За часом проведення:

1) чергові вибори - проводяться після закінчення строку повноважень органу публічної влади:

* чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України (ч. 5 ст. 103 Конституції України). Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України;

* чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України (ч. 1 ст. 77 Конституції України);

* чергові вибори до Верховної Ради АРК відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради АРК, обраної на чергових виборах (ч. 2 ст. 136 Конституції України). Рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради АРК приймається Верховною Радою АРК відповідно до Конституції України. Чергові місцеві вибори проводяться у зв'язку з закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень Верховної Ради АРК (ч. 2 ст. 14 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"). Чергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за 60 днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових місцевих виборів (ч. 1 ст. 15 названого Закону);