- •Роман Собкович, Наталія Кульчицька Основні методи доведення нерівностей
- •2014 Зміст
- •1.1. Доведення нерівностей за допомогою означення
- •1.2. Синтетичний метод доведення нерівностей
- •1.3. Аналітичний метод доведення нерівностей
- •1.4. Доведення нерівностей методом від супротивного
- •1.5. Метод підсилення при доведенні нерівностей.
- •1.6. Доведення нерівностей методом математичної індукції
- •1.7. Класичні нерівності між середніми та їх доведення
- •1.8. Наслідки з нерівності Коші та задачі на відшукання найбільших та найменших значень
- •2.1. Оцінка областей визначення та множини значень. Монотонність. Опуклість
- •2.2. Застосування властивостей квадратного тричлена
- •2.3. Застосування похідної
- •2.4. Застосування інтеграла.
- •2.5. Опуклі функції та їх застосування до доведення нерівностей. Нерівність Єнсена
- •2.6. Нерівність Юнга
2.4. Застосування інтеграла.
Використання інтегрального числення
при доведенні нерівностей використовує
наступні міркування. Нехай на проміжку
задані дві неперервні функції
та
і в усіх точках цього проміжку виконується
нерівність![]()
.
Тоді на заданому відрізку виконується
також нерівність
.
Аналогічне твердження стосується також
випадків![]()
,![]()
та![]()
.
Алгоритм використання даного прийому
може виглядати наступним чином. Для
доведення нерівності
![]()
розглядаємо функції
та
,
де
,
.
Якщо виконується нерівність![]()
,
то стверджуємо, що вірна нерівність
.
Задача 2.4.1. Довести, що при
виконуються нерівності
,
.
Розв’язання. Оскільки на вказаному
проміжку виконується нерівність
,
то
.
Звідси знаходимо
.
Інтегруючи одержану нерівність ще раз,
маємо
.
З одержаної нерівності отримуємо, що
.
Задача 2.4.2.Довести нерівність
.
Розв’язання.Розглянемо функцію
,
значення якої наявні в нерівності.
Оскільки кожний доданок
можна трактувати, як площу прямокутника
з висотою
та основою, що дорівнює 1 (відстань між
точками
та
),
то
.
2.5. Опуклі функції та їх застосування до доведення нерівностей. Нерівність Єнсена
Розглянемо функцію
,
визначену та диференційовану на відрізку
і позначимо через
частину її графіка, що відповідає
відрізку
.
Ф
ункцію
називають опуклою вгору (вниз) на відрізку
,
якщо для довільної точки
крива
лежить нижче (вище) від дотичної до
,
проведеної в точці
(рис. 1).
Серед деяких властивостей опуклих функцій відмітимо ті, які в подальшому використаємо при доведенні деяких нерівностей.
1. Якщо функція
на відрізку
опукла вгору, то для двох довільних
різних точок
виконується нерівність
.
2. Якщо функція
на відрізку
опукла вниз, то для двох довільних різних
точок
виконується нерівність
.
Д
оведення
обох тверджень очевидне. Зокрема у
першому випадку достатньо побачити, що
довжина відрізка
,
який дорівнює
,
менша від довжини відрізка
,
який дорівнює
(рис. 2).
3. Якщо функція
на відрізку
опукла вгору і числа
не всі рівні між собою, то виконується
нерівність
.
(*)
4. Якщо функція
на відрізку
опукла вниз і числа
не всі рівні між собою, то виконується
нерівність
.
(**)
Доведення двох останніх тверджень можна реалізувати за допомогою методу математичної індукції.
Нерівності (*), (**), які у математиці
називають нерівностями Єнсена, можуть
служити основою для складання та
доведення різних нерівностей. Достатньо
вибрати конкретну функцію, опуклу вгору
або вниз та замінити нею функцію
.
Наведемо приклади подібних доведень.
Задача 2.5.1. Довести, що для різних
виконується нерівність
.
Доведення. Для доведення достатньо
у співвідношенні (*) використати замість
функцію
,
графік якої на вказаному відрізку
опуклий вверх.
Задача 2.5.2.Довести, що для
довільних чисел
виконується нерівність
.
Доведення. Тут ми повертаємося до
розгляду задачі 1.3.2. У цьому випадку
використовуємо співвідношення (**), а в
ролі
функцію
,
графік якої при
опуклий вниз.
Задача 2.5.3. Порівняти числа
та
.
Доведення. Розглянемо функцію
,
графік якої на проміжку
опуклий вниз. Застосувавши нерівність
Єнсена у виді співвідношення (**), отримуємо
.
Тому
![]()
.
Задача 2.5.4. Довести, що правильний
-кутник
має найбільший периметр серед усіх
вписаних в коло
-кутників.
Доведення. Нехай
-кутник
вписаний у коло з центром у точці
та радіусом
.
Позначимо
.
Тоді
(знак строгої нерівності буде у випадку,
коли центр кола лежить поза многокутником).
Користуючись теоремою косинусів
отримуємо, що для периметра многокутника
маємо
.
Оскільки
і функція
на вказаній множині значень опукла
вгору, то з нерівності Єнсена отримуємо,
що
,
а саме останньому значенню дорівнює периметр правильного вписаного в коло многокутника.
Розглянемо, як нерівність Єнсена та
наведені міркування можна використати
для доведення класичних нерівностей
між середніми. Як ми уже знаємо (розділ
1.7), для
додатних чисел
такими є середнє арифметичне
,
середнє геометричне
,
середнє квадратичне
та середнє гармонічне
.
Ці середні величини знаходяться у
співвідношеннях
.
Знак рівності в усіх випадках виконується
тоді і тільки тоді, коли
рівні. Доведемо строгі нерівності,
вважаючи
різними.
Для доведення першої нерівності
,
тобто

![]()
використаємо у ролі
функцію
,
графік якої опуклий вниз, та співвідношення
(**). Відповідно до нього отримуємо
,
звідки, добувши корінь з обох частин, дістаємо шукане співвідношення.
Для доведення другої нерівності
,
тобто
![]()
![]()
використаємо у ролі
функцію
,
графік якої опуклий вгору, та співвідношення
(*). Отримуємо
![]()
або
.
Потенціюючи одержаний вираз, отримуємо шукане співвідношення.
Для доведення останньої нерівності
,
тобто нерівності між середнім геометричним
та середнім гармонічним
![]()
,
знову використаємо функцію
,
тільки співвідношення (*) застосуємо до
чисел
.
Отримуємо

або

,
що фактично завершує доведення потрібної нерівності.
