
- •Протокол№1
- •Причини порушення постави
- •Види порушень постави
- •Профілактика порушень постави
- •Класифікація
- •Сучасні методики діагностики
- •Профілактика
- •Особливості клінічного обстеження .
- •Переломи лопатки.
- •Класифікація пошкоджень ключиці.
- •Лікування переломів в ключиці полягає в використанні консервативних та оперативних методів. У дітей – консервативне.
- •Вивих акроміального кінця ключиці.
- •Розрізняють консервативні і оперативні способи лікування.
- •Вивих грудного кінця ключиці.
- •Вивихи плеча.
- •Вправлення вивиху без знеболення слід вважати грубою помилкою.
- •Звичні вивихи плеча.
- •Переломи нижньої щелепи
- •Переломи верхньої щелепи
- •Переломи виличної кістки і дуги
- •Переломи кісток носа
- •Локалізація, клінічна характеристика і діагностика переломів верхньої щелепи
- •Грудна клітка
- •Протокол№
- •Пошкодження м'яких тканин в області плечового суглоба і плеча
- •Переломи діафіза плеча
- •Переломи кісток, складових ліктьовий суглоб
- •Перелом діафізу кісток передпліччя
- •Поранення кисті з пошкодженням великих судин, сухожиль і нервів
- •Сторонні тіла кисті
- •Протокол№
- •Переломи переднього відділу:
- •Четверта група. Переломи вертлюгової западини:
- •Переломи кісток таза із пошкодженнями внутрішніх органів супроводжувались травматичним шоком, внутрішньочеревною кровотечею або заочеревинною гематомою.
- •Переломи кісток тазу
- •Розрив сечівника
- •Класифікація:
- •Лікування:
- •Методики оперативного лікування:
- •Переломи проксимального кінця стегнової кістки
- •Пошкодження гомілки, гомілковостопного суглоба і стопи
- •Симптоми.
- •Протокол №7
- •Перша медична допомога
- •Сонячні опіки
- •Перша медична допомога
- •Протипоказання при опіках
- •Безповязочний метод
- •Обмороження
- •Залізне" (металеве) обмороження
- •Перша медична допомога при обмороженнях і замерзання
- •Протипоказання при обмороженнях
- •Профілактика і лікування обморожень
- •Причини спортивних травм
- •Види спортивних травм і симптоми
- •Розтягування гомілковостопного суглоба
- •Розтягування пахових м'язів
- •Пошкодження коліна: травма меніска
- •Епікондиліт ліктьового суглоба (« ; лікоть тенісиста ")
- •Правила
- •Лікування
- •Реабілітація
Класифікація
Згідно із класифікацією виділяють первинний і вторинний остеопороз.
Первинний( Термін «первинний» застосовується до тих пацієнтів, у яких остеопороз розвивається внаслідок причин, пов'язаних з менопаузою й старінням.)
Вторинний(Якщо остеопороз виникає внаслідок основного захворювання, його трактують як вторинний. Як правило, вторинні форми остеопорозу класифікуються відповідно до наступних причин:
Ендокринні порушення (гіпертиреоз, гіперкортицизм, цукровий діабет, гіпогонадизм, гіперпаратиреоз, захворювання гіпофіза).
Призначення лікарських засобів (глюкокортикоїди, гепарин, метотрексат, препарати літію, антациди).
Захворювання органів травлення (гастроектомія, запальні захворювання кишечнику, синдром мальабсорбції, захворювання гепатобіліарної системи).
Захворювання нирок (хронічна ниркова недостатність, нирковий канальцевий ацидоз, синдром Фанконі).
Захворювання крові (лейкоз, лімфоми, системний мастоцитоз, мієломна хвороба, таласемія та інші анемії, хвороба Гоше).
Захворювання сполучної тканини (недосконалий остеогенез, синдром Елерса-Данлоса, синдром Морфана, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак).
Інші причини: вагітність та лактація, іммобілізація, злоякісні новоутворення, нервово-психічна анорексія, зловживання алкоголем, гіперфосфатемія, синдром Рейлі-Дея).
Симптоми
Спочатку у людини змінюється статура, потім хода тощо. Якщо це обумовлено похилим віком — це одне. Але, на жаль, маса кісток, щільність кісткової тканини зараз починає зменшуватися ще в достатньо молодому віці. І це дуже небезпечно. Бо при остеопорозі кістки не тільки швидше ламаються, а й гірше зростаються, а значить, людина довше лікується, переходить на інвалідність, страждає від болю.
Ускладнення
Останні дослідження говорять про те, що остеопороз і атеросклероз є взаємопов'язаними процесами. Було встановлено, що порушення кальцієвого обміну в кістковій тканині безумовно посилюють перебіг атеросклерозу й підвищують ризик його подальших ускладнень. Інші дослідження показують, що при зниженні мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Кальцій разом із різними жирами утворює атеросклерозну бляшку, яка через надлишок холестерину в крові відкладається на внутрішній стінці артерії й закупорює її. Це робить артерію менш еластичною, що призводить до утворення тромбів і порушення кровообігу, внаслідок чого людина страждає від інсульту або інфаркту. Щоб уникнути негативних наслідків остеопорозу (таких, як атеросклероз), слід знати все про хворобу та способи її профілактики.[2]
Сучасні методики діагностики
Серед багатьох чинників, що мають значення в розвитку порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини й розвитку остеопорозу, важливе місце відводиться особливостям будови тіла людини.
За результатами дослідження, у жінок віком 50—89 років, які мали порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини (остеопенія, остеопороз), були вірогідно зменшені такі антропометричні показники, як зріст, довжина голови (тільки у віковій групі 70 — 89 років), плечовий діаметр, обхват грудної клітки (В. В. Поворознюк, О. П. Дмитренко, 2001). Зменшення довжини лопатки та збільшення довжини шиї спостерігалося в групі 50 — 89 років та 50 — 69 років. Крім того, в цих групах у жінок з нормальним структурно-функціональним станом кісткової тканини спостерігали зменшення антропометричних показників, які характеризують особливості жирового обміну (товщина складки на спині, товщина складки на плечі, товщина складки на животі, товщина складки на стегні, товщина складки на гомілці). Такі показники, як довжина стегна, довжина гомілки, обхват плеча, ширина плеча, обхват широкої частини передпліччя, діаметр гомілки, ширина ступні, поперечний діаметр грудної клітки, тазовий діаметр, мали тенденцію до зниження у хворих з остеопорозом.Для пацієнток з остеопоротичними переломами порівняно з пацієнтками без них характерним було вірогідне зниження таких антропометричних показників, як довжина стегна, обхват кисті, обхват вузької частини гомілки, висоти обличчя.[5]
Найсучасніші методики діагностики остеопорозу, золотим стандартом якої є двохенергетична рентгенівська денситометрія, або абсорбціометрія, що дає змогу визначати мінеральну щільність кісткової тканини. У нашій країні вже є 7 таких денситометрів, метод ультразвукової денситометрії дає змогу визначати ступінь остеопорозу в пацієнтів із груп ризику, яким у разі необхідності поглибленої діагностики застосовують методику абсорбціометрії. Крім того, нині в діагностиці остеопорозу використовують рентгеноморфометрію, кількісну комп'ютерну томографію і біохімічні маркери метаболізму кісткової тканини.