
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Конспект лекції
- •Політичний розвиток Київської Русі в роки князювання Олега, Ігора, Ольги, Святослава
- •Причини роздробленості Київської Русі
- •Золота Орда
- •Київська держава за перших князів
- •1. Київ та об`єднання навколо нього східнослов`янських земель
- •2. Князювання Олега Віщого (882–912)
- •Мал. 1. Олег біля кісток коня. Ілюстрація до «Піснь про віщого Олега» о. С. Пушкіна.
- •3. Князювання Ігоря (912–945 рр.)
- •4. Князювання Ольги (945–964 рр.)
- •Мал. 2. Посольство княгині Ольги в Константинополі (фреска в Софії Київській). Мал. 3. Хрещення Ольги в Царгороді. Мініатюра з Радзивіллівського літопису.
- •Мал. 4. Київська держава за князювання Ольги та Святослава.
- •5. Князювання Святослава Хороброго (964–972 рр.)
- •Мал. 5. Зустріч Святослава I Хороброго з візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм на березі Дунаю.
- •Київська держава за володимира великого та ярослава мудрого
- •1. Міжусобна боротьба синів Святослава
- •2. Князювання Володимира Великого (980–1015 рр.)
- •Мал. 3. Златник Володимира Великого.
- •3. Міжусобна боротьба після смерті Володимира Великого
- •4. Правління Ярослава Мудрого (1019–1054 рр.)
- •Мал. 4. Ярослав Мудрий.
- •Мал. 5. Софіївський собор (сучасний вигляд).
- •Мал. 6. Києво Печерська Лавра (сучасний вигляд).
- •Мал. 7. Київська держава за князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •Роздробленість київської русі
- •1. Правління Ярославичів
- •Мал. 1. Мініатюра з літопису, що змальовує битву на Альті.
- •Мал. 2. Володимир Мономах.
- •2. Правління Володимира Мономаха (1113–1125 рр.)
- •3. Удільна князівства часів феодальної роздробленості
- •Мал. 3. Карта політичної роздробленості Київської Русі.
Золота Орда
Наприкінці 1237 р. розпочався наступ монголо-татарських військ під проводом хана Батия на руські землі. Протягом 1237-1238 рр. Північне-Східна Русь була завойована і спустошена. Весною 1239 р. монголо-татари захопили Переяслав, зруйнували і спалили його. Того ж року така сама доля спіткала й Чернігів – “місто взяте й спалене вогнем”, як сказано в літописі. Восени 1240 р, монголи підступили до Києва і взяли його в облогу. Понад 10 тижнів тривав штурм укріплень міста. Нарешті впала остання твердиня киян - град Володимира, монголо-татари вдерлися в київський дитинець, останні захисники трималися в Десятинній церкві. Від ударів стіни храму завалилися, поховавши під руїнами останніх воїнів-захисників Києва. Після взяття Києва монголо-татари вирушили на Галицько-Волинську "землю". Незважаючи на героїзм воїнів, волинські міста Кам'янець, Ізяслав, Колодяжин, Луцьк, Володимир були взяті і поруйновані. Під Галич монголо-татарські орди підійшли з'єднаними силами і після триденної облоги взяли його штурмом, У 1241р. монголо-татари вийшли на західні рубежі Русі, вдерлися на територію Польщі і Угорщини. Зустрівши опір у чеських і польських землях, ослаблені війська хана Батия у 1242 р. повернулися на схід. У пониззі Волги монголо-татарські феодали заснували державу - Золоту Орду (із столицею у м. Сарай). Руські землі не входили до складу заснованої монгольськими ханами у пониззі Волги держави, а перебували у васальній залежності від неї. Ясна річ, ця обставина мала вплив на економічний, політичний, культурний розвиток об'єднаних раніше у складі Київської Русі земель. Київський період в історії України завершився. Історичне значення Київської Русі
Київська
Русь відіграла велику роль в українській
та світовій історії.
Вперше
об'єднала всі східнослов'янські
племена в одну державну організацію, а
також поклала початок державності у
багатьох неслов'янських народів
(угрофінське населення Півночі,
Поволжя).
^ Сприяла
формуванню у східних слов'ян більш
прогресивних соціально-економічних
структур, розвитку культури (виникла
писемність, право, бібліотеки, храми і
т.д.).
^ Зміцнила
обороноздатність східнослов'янського
населення, захистивши його від фізичного
знищення з боку кочовиків.
^ Підняла
авторитет східних слов'ян у Європі, про
що свідчать широкі міжнародні зв'язки
Київської Русі, шлюбні союзи з королівськими
династіями Західної Європи.
^ Захистила
Європу від кочових с Сходу.
В
історичній науці існує проблема спадщини
Київської Русі.
Концепція російського історика М.Погодіна: Київська Русь - початковий етап історії Росії; наступницею Київської держави стала Московська держава.
^ Концепція українського історика М. Грушевського: історія та культура Київської Русі творилися, в першу чергу, українцями, адже основною територією формування держави слугувала Середня Наддніпрянщина з центром у Києві, де споконвіків жив український народ, нікуди не переселявся, створивши тут свої звичаї, мову, літературу, мистецтво. Спадкоємцем Київської Русі є український народ, а наступником Київської держави стало Галицько-Волинське князівство.
^ Концепція радянських істориків: спадок Київської Русі - це спільний здобуток трьох народів - українського, російського і білоруського;
У сучасній історичній науці це питання залишається дискусійним, тісно пов'язане з політичними інтересами. Українські історики у новітніх наукових дослідженнях з сучасних позицій осмислюючи вітчизняну історію, доходять до висновку, що Київська Русь дала початок трьом народам – українському, російському і білоруському, стала витоком державності і культури кожного із них, однак, українці мають все ж таки більше підстав щоб претендувати на історичну спадщину Київської Русі.