
- •1.1 Двигуни внутрішнього згоряння
- •1.2. Удосконалення двигунів внутрішнього згорання (двз)
- •1.3 Основні переваги дизельного двигуна перед бензиновим
- •Коротко про бензинові двигуни
- •2.1 Біо силові установки
- •Біодизель
- •Стиснений природний газ
- •Рідкий азот
- •Транспортні засоби з гнучким вибором палива
- •3.1 Гібридні силові установки для сучасних автомобілів
- •3.2 Мікрогібріди – найпростіша форма гібридного життя
- •3.3. Вища ступінь електрифікації: гібриди типу plug-in
- •4.1 Електромобілі
- •4.2 Електромобілі виходять на стежку завоювання українського ринку
- •5.1 Водневі автомобілі
3.1 Гібридні силові установки для сучасних автомобілів
Нафта та газ є не відновлюваними природними ресурсами. Відповідно, настане момент, коли людство повністю їх вичерпає. За 150 років людство встигло використати 65 % світових запасів нафти, щоденне світове споживання нафти в 5 разів перевищує кількість, яку вдається знайти в нових родовищах. На скільки років вистачить запасів нафти? Показники розходяться, одні фахівці стверджують, що нафти вистачить ще років на 15—20, інші продовжують строк до 50 років.
У той же час не можна сказати, що всі ці запаси використовуються максимально ефективно.
Гібридні автомобілі. Дійсно, саме міський режим руху автомобілів відрізняється істотним збільшенням витрати палива (л/км). Автовиробники відповіли на цю проблему досить успішно й їх відповідь «пролунала» порівняно нещодавно — це гібридні автомобілі. Термін «гібридний» має на увазі поєднання бензинового й електричного двигунів. Ці два джерела енергії ефективно доповнюють один одного. Електродвигуни миттєво забезпечують додаткову потужність, не витрачаючи паливо й не забруднюючи навколишнє середовище. Бензиновий двигун дозволяє розвинути високу швидкість на рівні сучасних автомобілів. Робота в системі дозволяє кожному джерелу енергії працювати в оптимальному режимі, забезпечуючи автомобілю прекрасні ходові якості й паливну економічність.
Електроприводи за своїми характеристиками є кращими за багатьох інших приводів, зокрема вони стійкіші до змінних навантажень, не вимагають складних систем передачі, коефіцієнт корисної дії (ККД) двигуна значно вищий (оскільки в ньому менше рухомих механічних частин і, відповідно, менше механічне зношування), крім того електродвигуни дешевші у порівнянні іншими двигунами. В основі роботи гібридів лежить принцип рекуперації. Він полягає в тому, що під час гальмування гібридного автомобіля кінетична енергія не перетворюється в теплову на гальмівних колодках і колесах (як у традиційних автомобілях), а використовується для заряджання батерей за допомогою електродвигунів, встановлених на передній і задній осях. Тобто при рекуперативному гальмуванні передній і задній електродвигуни працюють у режимі генераторів, створюючи гальмівний момент на передній і задній осях. Енергія, що створюється, надходить на блок керування електроживленням, а звідти на високовольтну акумуляторну батарею.
Для
більшої наочності проілюструємо
принципову схему гібридних автомобілів
(рис. 1).
Рис. 1. Гібридна силова установка:
1 - бензиновий двигун; 2 - гібридна трансмісія; 3 - генератор; 4 - електричний двигун задніх коліс; 5 - блок керування силовою системою; 6 - електричний двигун передніх коліс; 7 - батарея високої напруги.
Цікавим є той факт, що для оптимізації кількості енергії, яка зберігається, гальмівна система, керована електронікою, приймає рішення щодо використання гідравлічної системи, коли має місце рекуперативне (регенеративне) гальмування (воно і є пріоритетним).
Використання гібридного двигуна в автомобілі дає можливість визначити такі позитивні моменти.
По-перше, вдалося домогтися значної економії палива завдяки таким факторам:
— частина витраченої на рух енергії використовується «вдруге»;
— зниження ваги, габаритних розмірів потужності ДВЗ;
— робота силової установки відбувається в оптимальному й рівномірному режимі, і набагато менше залежить від умов їзди;
— повна автоматична зупинка роботи ДВЗ, коли це необхідно і можливість руху тільки на електродвигунах.
По-друге, гібридний автомобіль набагато менше забруднює атмосферу. І що саме цікаве, «гібридизація» не означає втрату швидкісних якостей: електродвигуни, що допомагають основному двигуну (ДВЗ) в момент розгону, можуть забезпечити динаміку навіть вищу, ніж чисто бензинових автомобілів аналогічної потужності.
Самим масовим за рівнем продажів є модель «Prius» від Toyota. Таких автомобілів у світі продано більше, ніж всіх інших гібридних машин разом узятих. Успіх цієї моделі змусив багатьох автовиробників вжити певних заходів. Першою відреагувала компанія Honda і в 2006 р. оснастила гібридним приводом свій новітній хіт — модель Honda Civic. На відміну від «спеціально гібридної» Prius, Civic практично ідентична по дизайну «бензиновому» аналогу. Зате в реалізації гібридного приводу значно просунулася вперед: Civic вміє автоматично відключати циліндри бензинового двигуна залежно від режиму руху, або ж повністю переходити на електротягу.
За прикладом японців пішли двоє із трьох членів «великої трійки» — «Форд» і «Дженерал Моторс» (GM). «Форд» зробив дійсну революцію, випустивши перший у світі гібридний позашляховик Ford Escape (і його одноплатформного «брата» Mercury Mariner). GM, у свою чергу, запропонував гібридні версії позашляховика Chevrolet Tahoe і пікапа Chevrolet Silverado.
Ще одна цікава тенденція — поява гібридних моделей у преміум-сегменті автомобільного ринку. Тут першість належить марці Lexus, яка на виставці в Парижі продемонструвала відразу три гібриди люкс-класу: седани LS 600h і GS 450h, а також позашляховик RX 400h.
Проаналізувавши значну кількість офіційних сайтів великих автоконцернів світу, можна зробити висновок, з’явилась ціла низка машин з гібридним приводом, переважна більшість яких — аналоги популярних «бензинових» моделей.
Відомо, що витрати на забезпечення автомобіля пальним у середньому складають до 70 % загальних витрат за його життєвий цикл. Ураховуючи сучасну поширеність автотранспорту в світі, можна стверджувати, що автомобільний транспорт є найбільшим споживачем моторних пальних нафтового походження та одним з основних джерел забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами відпрацьованих газів і сажі.
Виконання вимог щодо підвищення показників паливної економічності й екологічності автомобільних транспортних засобів можна досягнути декількома відомими на сьогодні способами:
за рахунок удосконалення конструкції двигунів внутрішнього згоряння (оптимізації робочого процесу; застосування інтелектуальних систем керування силовими установками автомобілів, утилізації теплоти та нейтралізації токсичних компонентів відпрацьованих газів);
застосуванням альтернативних джерел енергії для двигунів внутрішнього згоряння (газогенератори, паливні елементи) та використанням екологічних пальних (стиснутий або зріджений газ, етанол, водень, біодизель);
використанням альтернативних силових установок (СУ) для автомобільних транспортних засобів (електродвигуни, гідравлічні двигуни, інерційні двигуни тощо), які не забруднюють навколишнє середовище.
Перевагою останнього способу є те, що зазначені СУ, на відміну від двигунів внутрішнього згоряння, володіють властивістю рекуперації енергії.
Розглянемо зазначену особливість детальніше. Двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ) – це пристрій, який перетворює внутрішню (хімічну) енергію пального на корисну механічну роботу, і такий процес є незворотним (енергоносієм є вуглеводневе пальне у баку автомобіля). В альтернативних СУ процеси перетворення енергії є зворотними, наприклад, у ході гальмування кінетична енергія автомобіля може бути перетворена на електричну і накопичена в акумуляторній батареї. Оцінити рівень підвищення ефективності колісного транспортного засобу при застосуванні альтернативних СУ замість ДВЗ можна на прикладі простої моделі функціонування автомобіля (рис. 1).
Рис. 1. Схема функціонування автомобіля
Нехай з пункту А в пункт В необхідно перемістити вантаж масою m, при цьому різниця висот розташування пункту В і пункту А над рівнем моря складає Δh. Відомо [19], що теоретично (без урахування маси автомобіля і додаткових витрат енергії) для цього необхідно виконати роботу.
A= Ер=mg Δh
де _Ep – зміна потенційної енергії тіла масою m; g – прискорення вільного падіння (g = 9,8 м/с2).
У такому випадку витрати енергії, запасеної в енергоносії, будуть еквівалентні виконаній роботі. Зважаючи на те, що на шляху руху автомобіля є спуски та підйоми, модель перетворень енергії в автомобілі з ДВЗ та в автомобілі з альтернативною СУ відрізнятимуться.
Як видно з таблиці, рухаючись на підйом, обидва автомобілі витрачають запасену в енергоносії енергію (U) на виконання роботи (А) щодо забезпечення руху автомобіля, у результаті чого автомобіль збільшує запас своєї потенційної енергії (Ер) на величину mg hn _ , де _hn – висота підйому.
Рух автомобілів на спуску характеризується обмеженням щодо максимальної швидкості (наприклад, 90 км/год )
Частина цього потенціалу трансформується в інші види енергії:
у класичному автомобілі – у тепло (Q) за рахунок розігріву гальмівних механізмів, якими обмежується швидкість руху автомобіля на спуску;
автомобілях з альтернативними СУ – у внутрішню енергію (U) енергоносія за рахунок процесу рекуперації (А).
Отже, за всіх інших рівних умов енерговитрати на забезпечення переміщення вантажу m за допомогою транспортного засобу з ДВЗ будуть більшими, ніж енерговитрати транспортного засобу з альтернативною СУ на суму всіх теплових втрат (Q). Логічно припустити, що чим більш схиляста місцевість, в умовах якої функціонує автомобіль (чим більше рухається автомобіль у режимі гальмування), тим більшою є різниця питомих енерговитрат на переміщення вантажу за допомогою класичного автомобіля та автомобіля з альтернативною СУ.
На прикладі вищевикладеної моделі було встановлено, що ступінь підвищення ефективності транспортного засобу при застосуванні альтернативної СУ замість ДВЗ залежить від умов його функціонування. У цьому полягає основна відмінність підходу до оцінки перспективності використання транспортних засобів з гібридними силовими установками від методів оцінки ефективності транспортних засобів з удосконаленою конструкцією ДВЗ і тих, які використовують альтернативні енергоносії.